Проблеми та перспективи розвитку лізингових послуг в Україні
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?у дозволить:
здійснити технічне та технологічне переоснащення підприємств, підвищити конкурентоспроможність економіки держави;
прискорити розвиток малого та середнього бізнесу, в тому числі підприємств аграрно-промислового комплексу;
збільшити обсяги інвестицій у національну економіку;
підвищити обсяги реалізації нового обладнання;
поліпшити конкурентне середовище на фінансовому ринку [3].
Аналізуючи ринок лізингових послуг в Україні, бачимо, що першочерговою є проблема недостатності мобілізації грошового капіталу, який міг би стати джерелом закупівлі обладнання з метою подальшої передачі його лізингоотримувачу. Нині найреальнішими субєктами господарювання, які можуть надавати лізингові послуги, зважаючи на необхідний накопичений капітал, можуть виступати лише банківські установи. У свою чергу, розвиток лізингу дає можливість банкам збільшити перелік банківських послуг, поліпшити якість обслуговування своїх клієнтів.
Для активного розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме:
зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій;
зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди;
надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування;
створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств;
організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування;
розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг;
реформування податкового законодавства в частині стимулювання лізингових операцій запровадження пришвидшеної норми амортизації для обєктів лізингу, надання інвестиційних пільг при оподаткуванні прибутку підприємств, застосування спрощеної процедури повернення майна.
Політика держави щодо формування та розвитку ринку лізингу в Україні має бути спрямована на: дотримання учасниками ринку лізингу вимог законодавства, забезпечення захисту прав учасників ринку лізингу і створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку лізингу, забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку лізингових послуг, сприяння інтеграції лізингу в європейський та світовий ринки.
Таким чином, запропоновані проекти позитивно вплинуть на розвиток ринку лізингу та сферу виробництва, усуваючи існуючі у чинному законодавстві суперечності. Прийняття їх посилить роль виробників на ринку фінансового лізингу, сприятиме створенню для них умов оподаткування стимулюючого характеру, зниженню вартості лізингових послуг, наданню можливості підприємствам оновити свої основні фонди, а також реконструювати старі та створити нові виробничі потужності.
Висновки
Сьогодні лізинг це проста та ефективна фінансова схема, яка поєднує інтереси власників фінансового капіталу і виробників. На сучасному етапі розвитку економічної системи лізинг це успішна форма взаємодії банківських структур з реальним сектором економіки.
Для активного розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме:
зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій;
зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди;
надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування;
створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств;
організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування;
розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг;
реформування податкового законодавства в частині стимулювання лізингових операцій запровадження пришвидшеної норми амортизації для обєктів лізингу, надання інвестиційних пільг при оподаткуванні прибутку підприємств, застосування спрощеної процедури повернення майна.
Отже, на загальнодержавному рівні розвиток лізингу це не лише засіб стимулювання реалізації нової техніки, пришвидшення оновлення основних фондів, а й інтенсифікація розвитку національної економіки в цілому, підвищення її якісного рівня.
Список використаних джерел
- Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р. № 723/97 ВР.
- Закон України “Про фінансовий лізинг” від 11 грудня 2003 р. № 1381-IV.
- Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення необхідних передумов використання лізингу" від 16.02.06 № 9118.
- Програми розвитку лізингу в Україні на період 2006-2010 років.
- Василенко Д., Капроні Р. та інші. Лізинг в Україні. // Підготовлений проектом з розвитку лізингу МФК за фінансової підтримки Агентства Міжнародного Розвитку. К. 2004 р. 142 с.
- Днєпров В. Лізинг по-українськи гроші без повернення? // Дзеркало тижня. 2002 р. 37 (412)
- Лагутін В.Д. К