Проблеми правозастосовноi дСЦяльностСЦ у сферСЦ фСЦктивного СЦ прихованого банкрутства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?чинення встановлена нещодавно, а й у так званСЦй вСЦдсутностСЦ потерпСЦлих, та осСЦб, заСЦнтересованих у розкриттСЦ цих злочинСЦв. БСЦльш нСЦж 75 % злочинСЦв, повязаних з банкрутством, мають латентний характер СЦ ретельно приховуються субСФктами пСЦдприСФмницькоi дСЦяльностСЦ пСЦд виглядом цивСЦльних правовСЦдносин.
На ефективнСЦсть боротьби СЦз зазначеними злочинами негативно впливають розбСЦжностСЦ в окремих положеннях, що регулюються нормами кримСЦнального СЦ господарського права [1, с.141]. Так, згСЦдно зСЦ статтями 218-221 КК Украiни великою матерСЦальною шкодою вважаСФться сума, яка в 500 СЦ бСЦльше разСЦв перевищуСФ неоподатковуваний мСЦнСЦмум доходСЦв громадян, тобто сума понад 8,5 тис. грн. Водночас справа про банкрутство порушуСФться господарським судом, якщо безспСЦрнСЦ вимоги кредитора до боржника сукупно становлять не менше 300 мСЦнСЦмальних розмСЦрСЦв заробСЦтноi плати. РСЦзниця у наведених взаСФмоповязаних показниках перевищуСФ 10 разСЦв. Така неузгодженСЦсть мСЦж нормами статей 218-219 КК Украiни та ст. 6 Закону Украiни Про вСЦдновлення платоспроможностСЦ боржника або визнання його банкрутом даСФ пСЦдстави не вважати злочином, передбаченим статтями КК Украiни, випадок, коли заява не СФ пСЦдставою для порушення справи про банкрутство. За таких умов значна частина фСЦктивних банкрутств СЦ доведень до банкрутства не потрапляють пСЦд дСЦю кримСЦнального закону, а особи, виннСЦ в iх вчиненнСЦ, залишаються безкарними. До того ж критерСЦСФм оцСЦнки матерСЦальноi шкоди у кримСЦнальному законодавствСЦ обираСФться така досить стабСЦльна економСЦчна категорСЦя, як неоподатковуваний мСЦнСЦмум доходСЦв громадян, а при визначеннСЦ величини безспСЦрних вимог кредитора до боржника в ЗаконСЦ застосовуСФться гнучка в бСЦк збСЦльшення категорСЦя мСЦнСЦмальний розмСЦр заробСЦтноi плати, що перСЦодично призводить до збСЦльшення розриву мСЦж названими величинами.
Порушенню справи про банкрутство чи визнання пСЦдприСФмства банкрутом переважно передують певнСЦ некоректнСЦ чи умиснСЦ дСЦi керСЦвникСЦв боржника. До того ж довести вину зловмисникСЦв не завжди вдаСФться. Майже неможливо встановити причинно-наслСЦдковий звязок мСЦж деякими господарськими операцСЦями пСЦдприСФмства, його подальшим тяжким становищем СЦ матерСЦальним збагаченням окремих осСЦб за рахунок цього.
Тому нерСЦдко для припинення зловживань у процедурах банкрутства правоохоронними органами практикуСФться порушення кримСЦнальних справ по сумСЦжних статтях КримСЦнального кодексу, за якими вже СЦснуСФ досвСЦд доказСЦв, та застосування норм про зловживання владою або службовим становищем, службову недбалСЦсть, службове пСЦдроблення, ухиляння вСЦд сплати податкСЦв, хабарництво, розкрадання тощо.
Сама процедура визнання пСЦдприСФмств банкрутами передбачена Законом Украiни Про вСЦдновлення платоспроможностСЦ боржника або визнання його банкрутом. Ключову роль у цих процесах вСЦдведено арбСЦтражним керуючим, якСЦ одноособово уповноваженСЦ судами розпоряджатися майном банкрута, проводити розрахунки по зобовязаннях перед державою та СЦншими кредиторами.
Проте недостатня законодавча урегульованСЦсть дСЦяльностСЦ арбСЦтражних керуючих та вСЦдсутнСЦсть системного аналСЦзу стану справ у цСЦй сферСЦ створюють умови для порушення закону та зловживань при проведеннСЦ процедур банкрутства, упередженостСЦ дСЦй арбСЦтражних керуючих на користь окремих кредиторСЦв. СпСЦвробСЦтниками МВС Украiни протягом 2005-2007 pp. за вчинення злочинСЦв порушено 38 кримСЦнальних справ вСЦдносно арбСЦтражних керуючих та представникСЦв регСЦональних пСЦдроздСЦлСЦв Агентства з питань банкрутства. НайбСЦльшого поширення набули факти хабарництва, зловживання службовим становищем при заниженнСЦ оцСЦнки та незаконнСЦй передачСЦ майна, умисне невиконання рСЦшень суду, порушення процедур продажу майнових комплексСЦв.
АналСЦз справ про банкрутство свСЦдчить, що зловживають СЦнститутом банкрутства як боржники, так СЦ кредитори.
Зловживання з боку боржникСЦв полягають у тому, що вони намагаються ухилитися вСЦд оплати своiх грошових зобовязань, при цьому вдаються до умисних, фСЦктивних банкрутств, зменшують конкурсну масу. СуспСЦльна небезпека цих дСЦй полягаСФ не лише в тому, що вони порушують СЦнтереси конкретних осСЦб, а й у тому, що пСЦдривають основи позики й кредиту.
НайбСЦльш типовими способами зловживань з боку боржникСЦв СФ такСЦ:
ухилення вСЦд сплати податкСЦв через банкрутство. ШирокСЦ можливостСЦ для цього надаСФ мораторСЦй на задоволення вимог кредиторСЦв, на час дСЦi якого зупиняСФться виплата боржником податкових зобовязань, СЦ до нього не застосовуються податковСЦ санкцСЦi;
виведення активСЦв пСЦдприСФмства-боржника або незаконне iх замСЦщення. Цьому сприяСФ непрозорСЦсть процедури оцСЦнки та реалСЦзацСЦi активСЦв боржника, якСЦ у ходСЦ банкрутства дають можливСЦсть для виведення в СЦншу структуру, пСЦдконтрольну керСЦвництву чи власникам боржника. Наприклад, цСЦна лСЦквСЦдного майна боржника може бути дуже занижена. Таке майно, як правило, реалСЦзуСФться своiй структурСЦ боржника практично за безцСЦнь. Вигоду вСЦд цього можуть отримати керСЦвники боржника, якСЦ не СФ його власниками, але своiми дСЦями фактично призвели пСЦдприСФмство до умисного банкрутства.
АналСЦз судово-слСЦдчоi практики свСЦдчить, що найчастСЦше при банкрутствСЦ реалСЦзуються схеми, якСЦ передбачають акумулювання всСЦх пасивСЦв на пСЦдприСФмствСЦ-боржнику з метою збСЦльшення його неплатоспроможностСЦ та виведення його активСЦв на новостворене пСЦдприСФмство ще до початку процедури банкрутства.
ДанСЦ схеми реалСЦзуються, як правило, такими шляхами.
1. П
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение