Проблема людини в фСЦлософСЦi Стародавньоi РЖндСЦi СЦ Китаю
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Проблема людини в фСЦлософСЦi Стародавньоi РЖндСЦi та Китаi
Проблема людини в фСЦлософСЦi Стародавньоi РЖндСЦi
фСЦлософСЦя конфуцСЦанство СЦндСЦйська
ОднСЦСФю з характерних рис давньоСЦндСЦйського суспСЦльства був подСЦл його на варни, якСЦ тривалий час називались в РДвропСЦ кастами, що не зовсСЦм точно, адже в перекладСЦ СЦз санскритського слово "варна" означаСФ "покриття, оболонка, колСЦр". Кожна варна мала свСЦй кольоровий символ: брахмани (жрецСЦ) - бСЦлий; кшатрСЦi (воiни) - червоний, вайшi (землероби, ремСЦсники, торговцСЦ) - жовтий; шудри (низька, рабська праця) - чорний. Варнова система передбачаСФ замкненнСЦсть та СЦзольованСЦсть, тобто переходити СЦз одноi варни до СЦншоi неможливо (при життСЦ), вступати в шлюбнСЦ стосунки мСЦж представниками рСЦзних варн також забороняСФться. ПершСЦ три варни були арСЦйського походження (племена арСЦйцСЦв прийшли з пСЦвнСЦчного заходу в долину РЖнду СЦ Гангу в другСЦй половинСЦ другого тисячолСЦття до н.е.) СЦ рСЦзко вСЦдмежовувалися вСЦд нижчоi варни шудрСЦв, якСЦ, мабуть, були аборигенними представниками населення РЖндСЦi. ЧоловСЦки перших трьох варн проходили обряд посвячення СЦ прилучалися до знання, тому називалися "двСЦчСЦ народженими". ЖСЦнки ж усСЦх варн СЦ шудри не прилучалися до знань, iм це було заборонено, тому вони нСЦчим не вСЦдрСЦзнялися вСЦд тварин.
ТрадицСЦйно в СЦндСЦйськСЦй культурСЦ вважалося, що принциповоi рСЦзницСЦ мСЦж рослинами, тваринами СЦ людиною немаСФ, адже всСЦ вони мають смертне тСЦло СЦ безсмертну душу. ПСЦсля смертСЦ тСЦла душа переселяСФться в СЦнше тСЦло. Мандри душСЦ по тСЦлам називаються "сансара". Спочатку мандри душСЦ були неупорядкованими, але потСЦм стали залежати вСЦд поведСЦнки людини, вСЦд виконання нею своСФi дхарми. Дхарма спочатку мала значення бога закону СЦ правосуддя, а потСЦм - сам закон.
Якщо дхарма виконувалася недбало, то переродження здСЦйснювалося у бСЦльш низькСЦй варнСЦ, а то СЦ в тСЦлСЦ тварини або рослини. Якщо старанно виконувалася дхарма, то це сприяло народженню у бСЦльш високСЦй варнСЦ. Так дСЦяв закон покарання - карма. РЖ лише вища варна (брахманСЦв) уможливлювала припинення переродження СЦ тим самим досягнення повного звСЦльнення вСЦд страждань (мокшСЦ).
Як уже говорилося, першСЦ три варни прилучалися до знання, СЦ полягало воно у вивченнСЦ стародавнСЦх памяток СЦндСЦйськоi лСЦтератури - Вед. В образнСЦй мовСЦ Вед вСЦдбитий стародавнСЦй релСЦгСЦйний свСЦтогляд, в якому вже в той час поСФднувалися деякСЦ фСЦлософськСЦ уявлення про свСЦт, людину, моральне життя. Веди подСЦляються на чотири частини, найбСЦльш фСЦлософська з яких - УпанСЦшади.
Для СЦндСЦйськоi фСЦлософСЦi характернСЦ розвиток у рамках вСЦдповСЦдних систем, або шкСЦл, СЦ подСЦл на двСЦ великСЦ групи : ортодоксальну (яка признаСФ авторитет Вед) СЦ неортодоксальну (яка не визнаСФ авторитету Вед). БСЦльшСЦсть з цих шкСЦл були ортодоксальними СЦ релСЦгСЦйними. Це такСЦ школи: веданта, мСЦманса, санкхя, йога, ньяя, вайшешика. До неортодоксальних шкСЦл належить джайнСЦзм, буддизм СЦ школа чарвакСЦв-локаятикСЦв.
Розглядаючи головну тенденцСЦю в розвитку стародавньоi СЦндСЦйськоi фСЦлософСЦi, необхСЦдно вСЦдзначити, що велика увага придСЦлялась проблемам людини СЦ ставленню до навколишнього свСЦту. Одним з головних було питання про позбавлення людини вСЦд страждань. БСЦльшСЦсть стародавнСЦх СЦндСЦйських систем вбачають причину страждань у незнаннСЦ. Якщо б людина пСЦзнала себе СЦ оточуючий свСЦт в його СЦстинСЦ, вона зменшила б своi страждання або уникла б iх зовсСЦм. Отже, шлях до щастя лежить через пСЦзнання.
Одна СЦз основних неортодоксальних шкСЦл була школа джайнСЦв, що веде свСЦй родовСЦд вСЦд 24 тиртханкарСЦв (праведникСЦв), проте вважаСФться, що реально СЦснуючими були лише Паршва СЦ МахавСЦра. Паршва заснував общину в БСЦхарСЦ (СхСЦдна РЖндСЦя), до якоi приймали чоловСЦкСЦв СЦ жСЦнок, що подСЦлялися на мирян та аскетСЦв СЦ повиннСЦ були дотримуватися чотирьох обСЦтСЦв: нешкодження, правдивСЦсть, некрадСЦжництва, непривязаностСЦ. МахавСЦра додаСФ ще один - цнотливСЦсть, яка вимагаСФ вСЦд аскетСЦв повного утримання вСЦд сексу, а вСЦд мирян - дотримання подружньоi вСЦрностСЦ СЦ обмеження себе в насолодах.
ДжайнСЦсти вСЦрять у сансару, карму СЦ мокшу СЦ мають за мету звСЦльнитися вСЦд страждань. Цьому сприяСФ життя в общинСЦ. Та на вСЦдмСЦну вСЦд брахманСЦзму, джайнСЦзм вважаСФ, що закон карми не можна умислостивити жертвами богам, проте його можна перемогти. Той, хто перемСЦг закон карми, стаСФ джиною. Для звСЦльнення ще при життСЦ необхСЦдно дотримуватися правильноi поведСЦнки (додержуватися 5 обСЦтСЦв), правильноi вСЦри (вСЦрити в авторитет тирханкарСЦв), правильного пСЦзнання. В подальшому джайнСЦзм розпадаСФться на 2 секти: шветамбари (помСЦркованСЦ, "одягнутСЦ в бСЦле") СЦ дСЦгамбари (крайнСЦ, "одягненСЦ простором"). ДСЦгамбари - аскети вважають, що жСЦнки не спроможнСЦ досягти повного звСЦльнення. РЖ хоча вони противники каст, проте вважають, що шудри аскетами бути не можуть. Що стосуСФться шветамбарСЦв, то iхнСЦй аскетизм не такий суровий. Вони носять бСЦлий одяг, повязують рот бСЦлою повязкою, щоб, мандруючи, ненароком не проковтнути яку небуть комаху.
Другою неортодоксальною школою був буддизм, СЦ звернСЦть увагу перш за все на те, що це раннСЦй буддизм (фСЦлософська школа, що розробляСФ етичну проблематику), а не те, що значно пСЦзнСЦше стаСФ свСЦтовою монотеiстичною релСЦгСЦСФю.
Засновником буддизму вважаСФться виходець СЦз царського родуССЦдахарта Гаутама(563-483 рр. до н.е.). Його батькам було вСЦщування, що коли iх син зустрСЦне хворого,
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение