Проблема взаСФмодСЦi людини з природою в СЦсторСЦi фСЦлософСЦi
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?ати природу для своiх потреб, виснажують ii сили, знищують. Природа СЦ людина протиставленСЦ одне одному. Але якСЦ б сили не розвивала СЦ не задСЦювала природа проти людини: голод, хижакСЦв, вогонь, воду, вона завжди знаходить засоби проти них СЦ при цьому здобуваСФ цСЦ засоби з самоi ж природи.
В гегелСЦвському СЦ марксистському розумСЦннСЦ системи людина природа людина СФ творчим началом. К.Маркс приходить до висновку, що вона звязана з природою генетично, але, на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших живих СЦстот, людина найбСЦльш унСЦверсальна, СЦ чим вищий ii унСЦверсалСЦзм, тим унСЦверсальнСЦша сфера тСЦСФi неорганСЦчноi природи, в якСЦй вона живе. Основною промСЦжною ланкою мСЦж людиною СЦ природою СФ праця. Природа СФ тим матерСЦалом, на якому здСЦйснюСФться ii праця, в якСЦй розвиваСФться ii трудова дСЦяльнСЦсть.
Марксистське розумСЦння взаСФмодСЦi людина природа в модифСЦкованСЦй формСЦ знайшло своСФ вСЦдображення в багатьох фСЦлософсько-соцСЦологСЦчних школах СЦ напрямках XX ст. Зокрема, в поглядах Е.Фромма, Г.Маркузе, Ф.Хабермаса, А. ШмСЦдта та СЦн.
В сучасних фСЦлософських школах СЦ напрямках СЦнтерпретацСЦя проблеми людина природа висвСЦтлюСФться в основному або через призму фСЦлософськоi антропологСЦi, або рСЦзних теологСЦчних напрямкСЦв.
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение