Припинення шлюбу

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



згляд справи для примирення подружжя, особливо за наявностСЦ у них неповнолСЦтнСЦх дСЦтей, якщо це не суперечить моральним засадам суспСЦльства. У межах встановленого ч. 4 ст. 176 ЦПК шестимСЦсячного строку для примирення вСЦн може повторно вСЦдкласти розгляд справи або за наявностСЦ обгрунтованого клопотання обох чи одного з подружжя скоротити цей строк. Якщо пСЦсля спливу встановленого судом строку дружина СЦ чоловСЦк помиряться, провадження у справСЦ припиняСФться на пСЦдставСЦ поданоi ними заяви або заяви позивача про вСЦдмову вСЦд позову (у разСЦ розгляду судом справи за позовом одного з подружжя). Якщо ж пСЦсля спливу наданого подружжю для примирення строку заява вСЦд них не надСЦйшла СЦ вони у судове засСЦдання не зявилися, суд з урахуванням правила ст. 172 ЦПК повинен залишити справу без розгляду на пСЦдставСЦ ч. 4 ст. 229 ЦПК.

РоздСЦл 4. Момент припинення шлюбу. ПравовСЦ наслСЦдки розСЦрвання шлюбу

Встановлення моменту припинення шлюбу у разСЦ його розСЦрвання маСФ дуже важливе правове значення, оскСЦльки саме з цього часу мСЦж подружжям припиняються особистСЦ та майновСЦ правовСЦдносини, що виникають вСЦд дня державноi реСФстрацСЦi шлюбу в органСЦ РАЦСу.

У ст. 114 СК цей момент визначено з урахуванням СЦснуючого порядку розСЦрвання шлюбу (органом РАЦСу чи судом). ЗгСЦдно з нею у разСЦ розСЦрвання шлюбу органом РАЦСу моментом його припинення СФ день винесення ним вСЦдповСЦдноi постанови. УявляСФться, що порядок СЦ форма ii винесення мають бути визначенСЦ у ходСЦ кодифСЦкацСЦi законодавства з питань реСФстрацСЦi актСЦв цивСЦльного стану. При розСЦрваннСЦ шлюбу судом вСЦн припиняСФться у день набрання чинностСЦ судовим рСЦшенням. А це вСЦдбуваСФться пСЦсля спливу строку, вСЦдведеного на його апеляцСЦйне оскарження, який дорСЦвнюСФ одному мСЦсяцю.

ССЦмейний кодекс не обмежуСФ строк реСФстрацСЦi розСЦрвання шлюбу, проведеного у судовому порядку, в органСЦ РАЦСу. Стаття 115 закрСЦплюСФ лише обовязок колишнього чоловСЦка або колишньоi дружини подати до цього органу вСЦдповСЦдну заяву. Така реСФстрацСЦя маСФ лише посвСЦдчувальний характер, закон не повязуСФ з нею момент припинення шлюбу.

Незважаючи на те, що шлюб, який розриваСФться за рСЦшенням суду, припиняСФться вСЦд дня набрання ним чинностСЦ, колишнСФ подружжя не маСФ права укладати новий шлюб до одержання в органСЦ РАЦСу СвСЦдоцтва про розСЦрвання шлюбу. УявляСФться, що обмеживши таким чином право чоловСЦка СЦ жСЦнки на повторний шлюб, законодавець намагався забезпечити обовязковСЦсть державноi реСФстрацСЦi розСЦрвання шлюбу за рСЦшенням суду, стимулюючи до цього колишнСФ подружжя.

ПравовСЦ наслСЦдки розСЦрвання шлюбу дСЦстають вияв у припиненнСЦ особистих СЦ майнових прав колишнього подружжя. Причому однСЦ права припиняються вСЦдразу пСЦсля розлучення, а СЦншСЦ можуть бути збереженСЦ або за бажанням одного з подружжя (наприклад, право на вибСЦр прСЦзвища), або в силу прямого припису закону. Так, вСЦдповСЦдно до ч. 2 ст. 76 СК непрацездатна особа, яка потребуСФ матерСЦальноi допомоги, зберСЦгаСФ право на одержання утримання вСЦд колишнього чоловСЦка, колишньоi дружини, якщо вона стала непрацездатною до розСЦрвання шлюбу або протягом одного року вСЦд дня розлучення.

З розСЦрванням шлюбу припиняСФться дСЦя законного режиму майна подружжя, тобто режиму iх спСЦльноi сумСЦсноi власностСЦ, щоправда, за умови подСЦлу майна, набутого дружиною СЦ чоловСЦком за час шлюбу. Якщо ж такого подСЦлу не було, то СЦ пСЦсля розлучення майно продовжуСФ залишатися спСЦльним з вСЦдповСЦдним правовим режимом, оскСЦльки воно було набуте за час шлюбу. До вимог розлученого подружжя про подСЦл спСЦльного майна застосовуСФться позовна давнСЦсть тривалСЦстю у три роки. З розСЦрванням шлюбу перестаСФ дСЦяти передбачена СК презумпцСЦя згоди одного з подружжя на вчинення правочину щодо розпорядження спСЦльним майном другим з подружжя. Для цього потрСЦбна чСЦтко висловлена згода другого власника майна, тобто розлученого чоловСЦка або розлученоi дружини.

ПСЦсля розСЦрвання шлюбу припиняються й права, передбаченСЦ СЦншими галузями права, зокрема право на одержання одним СЦз колишнього подружжя спадщини пСЦсля смертСЦ другого з них, право на пенсСЦйне забезпечення у звязку з втратою годувальника тощо. Однак розСЦрвання шлюбу, яке припиняСФ правовСЦдносини мСЦж подружжям, не призводить до припинення правовСЦдносин мСЦж батьками й дСЦтьми.

На практицСЦ можуть виникати ситуацСЦi, за яких дружина СЦ чоловСЦк пСЦсля розСЦрвання шлюбу досягають примирення СЦ вирСЦшують поновити свСЦй шлюб. Тому ст. 117 СК вперше у вСЦтчизняному сСЦмейному законодавствСЦ передбачаСФ умови та процесуальний порядок здСЦйснення цього, яке можливе, якщо жоден з подружжя не перебував пСЦсля розлучення у повторному шлюбСЦ. На нашу думку, не зайвим було б також закрСЦпити у СК максимальний строк, пСЦсля спливу якого можна поновлювати шлюб. Адже якщо з часу розлучення подружжя минуло, наприклад, пять - десять рокСЦв, навряд чи СФ необхСЦднСЦсть у поновленнСЦ шлюбу. У такому разСЦ доцСЦльнСЦше укладати новий шлюб.

ЗгСЦдно з ч. 2 ст. 117 СК на пСЦдставСЦ рСЦшення суду про поновлення шлюбу та анулювання запису акта про його розСЦрвання орган РАЦСу видаСФ нове СвСЦдоцтво про шлюб, у якому день реСФстрацСЦi шлюбу, за вибором подружжя, може бути визначений днем першоi його реСФстрацСЦi або днем набрання чинностСЦ рСЦшенням суду про поновлення шлюбу. УявляСФться, що при застосуваннСЦ цього положення на практицСЦ можуть виникнути деякСЦ труднощСЦ. Адже якщо у новому СвСЦдоцтвСЦ про шлюб буде зазначена початкова дата його реСФстрацСЦi, може постати питання про подСЦл майна, набутого за час такого шлюбу. А оскСЦльки акти цивСЦ