Припинення шлюбу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ня вСЦдповСЦдача, заява може бути прийнята судом за мСЦсцем проживання позивача. За взаСФмною згодою заява може бути прийнята судом за мСЦсцем проживання кожноi з сторСЦн (ст. ст. 126131 ЦПК).
У позовнСЦй заявСЦ маСФ зазначатися рСЦк народження кожного з подружжя, дата СЦ мСЦсце реСФстрацСЦi шлюбу, мотиви його розСЦрвання, наявнСЦсть вСЦд шлюбу неповнолСЦтнСЦх дСЦтей, iх прСЦзвища, СЦмена та по батьковСЦ, з ким СЦз батькСЦв вони проживають, СЦншСЦ вимоги, якСЦ можуть бути вирСЦшенСЦ судом одночасно з розглядом заяви.
До позовноi заяви додаються СвСЦдоцтво про реСФстрацСЦю шлюбу, копСЦi свСЦдоцтв про народження дСЦтей, довСЦдки про розмСЦр заробСЦтноi плати та СЦнших доходСЦв подружжя, а також усСЦ документи, що стосуються заявлених вимог.
Справа про розСЦрвання шлюбу розглядаСФться, як правило, за участю обох з подружжя, навСЦть якщо вСЦд iх СЦменСЦ виступають представники. Розгляд справи за вСЦдсутностСЦ одного з подружжя можливий у виняткових випадках на пСЦдставСЦ мотивованоi постанови суду. У разСЦ неявки подружжя у судове засСЦдання без поважних причин суд вСЦдкладаСФ розгляд справи, а при iх неявцСЦ пСЦсля повторного виклику залишаСФ позов без розгляду, якщо не вважаСФ за можливе вирСЦшити справу за наявними матерСЦалами.
Розглядаючи заяву подружжя, яке маСФ спСЦльних дСЦтей, про розСЦрвання шлюбу суд, як й орган РАЦСу при вирСЦшеннСЦ питання про розлучення в адмСЦнСЦстративному порядку, не повинен, як це випливаСФ зСЦ змСЦсту ст. 109 СК, зясовувати, чому дружина СЦ чоловСЦк бажають розлучитися. ВСЦн не маСФ права вСЦдмовити у розСЦрваннСЦ шлюбу, якщо СЦ чоловСЦк, СЦ дружина заявили вимогу про це. Суд повинен лише встановити, що заява вСЦдповСЦдаСФ справжнСЦй волСЦ подружжя СЦ що пСЦсля розСЦрвання шлюбу не будуть порушенСЦ iх особистСЦ та майновСЦ права, а також права iх дСЦтей. У статтях 106 СЦ 109 СК не зазначено, за наявностСЦ дСЦтей якого вСЦку суд маСФ розСЦрвати шлюб, не зясовуючи причин цього. УявляСФться, що вСЦдповСЦдно до положень згаданих статей вСЦн маСФ право розСЦрвати шлюб за спСЦльною заявою подружжя, не вдаючись до зясування причин, якСЦ спонукають iх до розлучення, якщо дружина СЦ чоловСЦк не мають неповнолСЦтнСЦх дСЦтей. Однак СЦ за визнання цього, на нашу думку, треба констатувати, що ст. 109 СК не вСЦдзначаСФться чСЦткСЦстю.
Розглянемо це питання докладнСЦше.
ЗгСЦдно зСЦ ст. 109 СК суд постановляСФ рСЦшення про розСЦрвання шлюбу, якщо буде встановлено, що пСЦсля цього не будуть порушенСЦ права неповнолСЦтнСЦх дСЦтей. Встановити цей факт вСЦн маСФ шляхом перевСЦрки поданого подружжям письмового договору про те, з ким СЦз них проживатиме дитина, дСЦти, яку участь у забезпеченнСЦ умов ii життя братиме той з батькСЦв, хто проживатиме окремо, а також про умови здСЦйснення ним права на особисте виховання дитини. У договорСЦ мають бути закрСЦпленСЦ способи участСЦ цСЦСФi особи в утриманнСЦ дитини. Якщо обовязок батька, матерСЦ щодо утримання дитини припиняСФться у звязку з набуттям дитиною або тим з батькСЦв, з ким вона проживаСФ, права власностСЦ на нерухоме майно (ст. 190 СК), ця обставина обовязково повинна дСЦставати вСЦдображення у договорСЦ. ДоговСЦр, в якому встановлюСФться розмСЦр алСЦментСЦв на дитину, маСФ бути нотарСЦально посвСЦдчений. Якщо у ходСЦ перевСЦрки договору суд встановить, що СЦнтереси дитини ним не порушуються, вСЦн затверджуСФ його своiм рСЦшенням. Якщо ж дружина СЦ чоловСЦк не досягли згоди щодо забезпечення СЦнтересСЦв дитини або якщо поданий ними договСЦр суперечить цим СЦнтересам, суд зобовязаний за власною СЦнСЦцСЦативою вирСЦшити цСЦ питання СЦ винести вСЦдповСЦдне рСЦшення.
Що ж до положення ч. З ст. 109 СК, вСЦдповСЦдно до якого суд маСФ постановляти рСЦшення про розСЦрвання шлюбу, якщо буде встановлено, що пСЦсля цього не будуть порушенСЦ особистСЦ та майновСЦ права подружжя, то, на наш погляд, воно СФ недоречним. По-перше, жоден суд не може встановити, що пСЦсля розСЦрвання шлюбу цСЦ права не будуть порушенСЦ. Адже це неможливо передбачити. Тому бСЦльш слушним було б закрСЦплення обовязку суду встановлювати те, що особистСЦ та майновСЦ права дружини СЦ чоловСЦка не будуть порушенСЦ в результатСЦ, а не пСЦсля розСЦрвання шлюбу. По-друге, у разСЦ порушення пСЦсля розлучення зазначених прав колишнСФ подружжя може звернутися до суду з позовом про iх захист. У такому разСЦ вимога захисту порушених прав не залежить вСЦд розлучення, як й можливСЦсть розСЦрвання шлюбу не залежить вСЦд наявностСЦ мСЦж дружиною СЦ чоловСЦком майнового спору.
Отже, СФдиною метою розСЦрвання шлюбу судом у передбаченому ст. 109 СК випадку маСФ бути захист прав та СЦнтересСЦв неповнолСЦтнСЦх дСЦтей (у ч. З цСЦСФi статтСЦ йдеться лише про iх права). А особистСЦ та майновСЦ права подружжя можуть захищатися як до, так СЦ пСЦсля розСЦрвання шлюбу. Тому iх порушення не може бути пСЦдставою для вСЦдмови у розСЦрваннСЦ шлюбу у тому разСЦ, якщо СЦ чоловСЦк, СЦ дружина вимагають цього СЦ подають до суду зазначений вище договСЦр.
На практицСЦ пСЦдставами розСЦрвання шлюбу найчастСЦше СФ зловживання одним СЦз подружжя алкоголем або наркотичними засобами, небажання чоловСЦка мати дитину або його нездатнСЦсть до ii зачаття, вСЦдмова дружини вСЦд народження дитини або ii нездатнСЦсть до цього, тривале окреме проживання подружжя, що СФ наслСЦдком створення одним СЦз них новоi сСЦмi, тощо. Треба зазначити, що законодавець не встановлюСФ перелСЦку пСЦдстав розСЦрвання шлюбу. У кожному конкретному випадку така пСЦдстава визначаСФться судом.
Суд постановляСФ рСЦшення про розСЦрвання шлюбу пСЦсля спливу одного мСЦсяця з дня подання подружжям заяви. Упродовж цього строку чоловСЦк СЦ дружина мають право вСЦдкликати ii. Суд повинен також використовувати надане йому законом право вСЦдкладати ро