Анатомо-фiзiологiчнi особливостi сечовоi та ендокринноi систем в дiтей

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



?ичний синдром - симтомокомлекс, до якого належать протеiнурiя (понад 3 г за добу), гiпопротеiнемiя, диспротеiнемiя, гiперхолестеринемiя, вираженi набряки. Цей синдром характерний для нефрозiв, нефритiв.

Нефритичний синдром - симтомокомлекс, до якого належать помiрнi набряки, гематурiя, артерiальна гiпертензiя. Характерний для нефритiв.

Дизуричний синдром - комплекс симптомiв, якi свiдчать про патологiчний характер акту сечовипускання. Вiн обiднуi такi симптоми:

  • нетримання сечi - видiлення сечi без попереднього позиву до сечовипускання;
  • енурез - видiлення сечi без попереднього позиву до сечовипускання в нiчний час;
  • неутримання сечi - видiлення сечi пiсля попереднього iмперативного позиву до сечовипускання;
  • странгурiя - болiснiсть при сечовипусканнi;
  • iшурiя (затримка сечi) - вiдсутнiсть сечi пiсля позиву до сечовипускання при наявностi сечi в порожнинi сечового мiхура;
  • полакiурiя - збiльшення частоти сечовипускань;
  • олiгурiя - зменшення дiурезу (добовоi кiлькостi сечi) до 20 - ЗО% вiд норми;
  • анурiя - зменшення дiурезу до 6-7% вiд норми;
  • полiурiя - збiльшення дiурезу в 1,5 разу вiд норми;
  • нiктурiя - переважання кiлькостi сечi, що видiляiться в нiчний час, над кiлькiстю сечi, що видiляiться вдень.
  • Сечовий синдром - будь-якi змiни якiсного та кiлькiсного складу сечi, якi виявляються при лабораторному дослiдженнi. Цей синдром представлений макрогематурiiю, мiкрогематурiiю, лейкоцитурiiю, бактерiурiiю, протеiнурiiю, цилiндрурiiю, кристалурiiю, глюкозурiiю, кетонурiiю, змiнами рН сечi та iншими проявами.
  • Анатомо-фiзiологiчнi особливостi ендокринноi системи в дiтей. Методика дослiдження. Семiотика уражень
  • Анатомо-фiзiологiчнi особливостi та ознаки порушення функцii ендокринних залоз у дiтей
  • Щитоподiбна залоза. Закладка щитоподiбноi залози вiдбуваiться на 3-му тижнi ембрiогенезу. Початок секрецii гормонiв вiдзначаiться лише на 3-му мiсяцi розвитку плода. Секрецiя гормонiв на рiвнi дорослоi людини вiдзначаiться з 5-го мiсяця внутрiшньоутробного розвитку.
  • Продукуються такi гормони: тетрайодтиронiн i трийодтиронiн. Дiя гормонiв даноi залози - регуляцiя бiлкового, вуглеводного, жирового та енергетичного обмiнiв, участь у процесах росту та диференцiацii тканин.
  • Ознаки порушення функцii щитоподiбноi залози:
  • гiпотиреоз - затримка росту та психомоторного розвитку, гiпотонiя мязiв, загальна загальмованiсть, мерзлякуватiсть, брадикардiя, зниження артерiального тиску;
  • гiпертиреоз - дратiвливiсть, порушення сну, гiперкiнези, субфебрильна температура тiла, тахiкардiя, пiдвищення систолiчного артерiального тиску, гiперфагiя, пронос, схуднення.
  • Парафолiкулярнi клiтини щитоподiбноi залози. Закладка цих клiтин вiдбуваiться на 14-му тижнi ембрiогенезу. Максимальна гормональна активнiсть виявляiться наприкiнцi внутрiшньоутробного перiоду та в першi роки життя.
  • Цими клiтинами продукуiться гормон кальцитонiн. Дiя цього гормону - зниження рiвня кальцiю в кровi при гiперкальцiiмii.
  • Прищитоподiбнi залози. Закладка прищитоподiбних залоз вiдбуваiться на 5 - 7-му тижнi ембрiогенезу. Максимальна функцiональна активнiсть вiдзначаiться наприкiнцi внутрiшньоутробного перiоду та в першi роки життя.
  • Прищитоподiбнi залози продукують паратгормон. Дiя даного гормону - регуляцiя обмiну кальцiю (пiдвищуi рiвень кальцiю в кровi). Ознаки порушення функцii прищитоподiбних залоз:
  • гiпопаратиреоз - судоми;
  • гiперпаратиреоз - порушення функцii внутрiшнiх органiв унаслiдок iх кальцифiкацii.
  • Наднирковi залози: кiркова речовина. Закладка фетальноi кiрковоi речовини вiдбуваiться на 3-4-му тижнi ембрiогенезу. Початок синтезу гормонiв вiдзначаiться з 9 - 16-го тижнiв ембрiогенезу. Закiнчення формування постiйноi кiрковоi речовини виявляiться у вiцi 10-12 рокiв.
  • Зони кiрковоi речовини та iх гормони:
  • клубочкова зона продукуi мiнералокортикоiди (альдостерон, девоксикортикостерон);
  • пучкова зона продукуi глюкокортикоiди (кортизол, кортико-стерон);
  • сiтчаста зона продукуi андрогени, естрогени, прогестерон.
  • Дiя гормонiв полягаi в регуляцii всiх видiв обмiну речовин, а також у регуляцii процесiв росту та статевоi диференцiацii.
  • Ознаки порушення функцii кiрковоi речовини надниркових залоз:
  • гiпофункцiя кiрковоi речовини - гостра надниркова недостатнiсть (перебiг за типом кардiоваскулярного шоку), хронiчна фор-Mft - хвороба Аддiсона (гiпотонiя мязiв, зниження маси тiла, помiрна iртерiальна гiпотензiя, пiгментацiя шкiри);
  • гiперфункцiя кiрковоi речовини - клiнiчна картина залежить (РЖд зони ураження (артерiальна гiпертензiя, ожирiння, затримка рос-fy стрii на шкiрi, остеопороз, порушення статевого розвитку).
  • Наднирковi залози: мозкова речовина. Секрецiя гормонiв визначиться вже з 3-го мiсяця внутрiшньоутробного перiоду. Закiнчення Морфологiчного формування вiдзначаiться у вiцi 10-12 рокiв.
  • Мозкова речовина продукуi гормони: норадреналiн, адреналiн. Дiя ЦИХ гормонiв - стимуляцiя серцево-судинноi системи, гiперглiкемi-ЧПй дiя.
  • Ознаки порушення функцii мозковоi речовини надниркових залоз:
  • практичне значення маi тiльки гiперсекрецiя - артерiальна
    гiпертензiя.
  • Пiдшлункова залоза: острiвцi Лангерганса. Закладка острiвцiв вiдбуваiться на 9-12-му тижнi ембрiогенезу.
  • Основнi гормони острiвцiв Лангерганса: iнсулiн та глюкагон. РЖнсулiн регулюi вуглеводний