Анатомо-фiзiологiчнi особливостi нервовоi системи в дiтей. Нервово-психiчний розвиток дитини

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



>(пiдтягнення дитиною нiг до живота в пiдвiшеному станi) у поiднаннi з клiнiчною картиною.

  • Оцiнка нервово-психiчного розвитку дiтей
  • Загальний рiвень нервово-психiчного розвитку вiдображаi ступiнь дозрiвання центральноi нервовоi системи. Своiчасне виявлення вiдхилень дозволяi провести корекцiю нервово-психiчного розвитку на раннiх етапах.
  • РЖнтегральною оцiнкою рiвня психiчного розвитку i коефiцiiнт розвитку (quotient of development) - QD.
  • ВПР x 100
  • QD= ,
  • KB
  • де ВПР - вiк психiчного розвитку, KB - календарний вiк. ВПР вiдображаi рiвень психiчного розвитку дитини i i середньою арифметичною величиною умiнь i навичок дитини за кожним показником основних лiнiй розвитку. Оцiнку величини QD проводять за таблицею D. Wechsler, 1965.
  • Оцiнка величини QD (за D. Wechsler, 1965)QDВарiанти психiчного розвитку>130Дуже високий120-129Високий111-120Високий нормальний90-110Середнiй нормальний80-89Слабкий нормальний70-79Пограничнi випадки<69Дебiльнiсть

    • Нормальним для дитини перших рокiв життя вважаiться нервово-психiчний розвиток, який вiдстаi вiд паспортного або випереджаi його на один епiкризовий термiн: до 1-рiчного вiку - 15 днiв, у вiцi 1-2 рокiв - 3 мiс, 2-3 рокiв - 6 мiс.
    • У разi визначення вiдставання бiльше нiж на 2 епiкризовi термiни треба виключати педагогiчну занедбанiсть, захворювання нервовоi системи тощо.
    • Для встановлення епiкризового термiну оцiнюють нервово-психiчний розвиток дiтей на пiдставi основних лiнiй розвитку.
    • Для дiтей першого пiврiччя життя - це формування слухових i зорових орiiнтовних реакцiй, позитивних емоцiй, рухiв кiнцiвок, загальних рухових навичок, пiдготовчих етапiв активноi мови й умiнь.
    • У вiцi вiд 6 до 12 мiс оцiнюють розвиток загальних рухiв, розумiння мови, активноi мови, дiй з предметами, умiнь i навичок, що проявляються в процесi спiлкування дiтей один з одним.
    • На 2-му роцi життя основними показниками i такi: розвиток розумiння й активноi мови; сенсорний розвиток, iгри та дii з предметами; подальше становлення руховоi активностi, умiнь i навичок.
    • У вiцi вiд 2 до 3 рокiв основними показниками i: активна мова, сенсорний розвиток, участь в iграх, конструктивна та образотворча дiяльнiсть, рухова активнiсть.
    • Для оцiнки нервово-психiчного розвитку дiтей вiд 3 до 7 рокiв користуються даними спостережень за поведiнкою дитини пiд час рiзних режимних моментiв, при проведеннi поглиблених лiкарських оглядiв, а також характеристики педагога. При цьому основними показниками i моторний розвиток та зорова координацiя, розвиток мови, пiзнавальна дiяльнiсть, соцiально-культурний розвиток.
    • Основнi симптоми та синдроми ураження нервовоi системи в дiтей раннього вiку
    • Менiнгеальний синдром. Клiнiчнi симптоми, якi виникають при ураженнi мозкових оболон (запального i незапального генезу), утворюють менiнгеальний синдром. До найбiльш частих ознак належать такi:
    • менiнгеальнi знаки, рефлекси;
    • головний бiль (у дiтей раннього вiку вiн проявляiться монотонним криком), запаморочення;
    • нудота, блювання, що не повязанi з вживанням iжi;
    • - у маленьких дiтей - вибухання, напруження великого тiмячка, у здоровоi дитини вiдчуваiться його пульсацiя;
    • -Загальна гiперестезiя (пiдвищена чутливiсть) - безболiсний дотик до шкiри дитини супроводжуiться плачем, криком.
    • При ураженнi мозкових оболон незапального генезу розвиваiться синдром менiнгiзму. Це обумовлено недостатнiстю гематоенцефалiчного барiра.
    • Енцефалiчний синдром. Ураження головного мозку при всьому рiзноманiттi клiнiчних проявiв маi ряд загальних рис:
    • -загальноiнфекцiйнi симптоми - пiдвищення температури тiла, змiна картини кровi;
    • загальномозковi симптоми - набряк, гiперемiя, гiперсекрецiя спинномозковоi рiдини, порушення свiдомостi, нерiдко збудження, епiлептичнi напади, сiпання мязiв; при тяжкому перебiгу - пригнiчення рефлексiв, порушення серцевоi дiяльностi i дихання;
    • вогнищевi симптоми рiзного ступеня вираженостi, якi залежать вiд локалiзацii уражених дiлянок мозку (руховi, чутливi, мовнi розлади тощо);
    • менiнгеальнi симптоми, якi майже завжди супроводжують енцефалiт.
    • Синдром рухових порушень. Унаслiдок ураження рiзних дiлянок рухових вiддiлiв центральноi або периферичноi нервовоi системи виникають парези (ослаблення рухiв) або паралiчi (вiдсутнiсть рухiв). За локалiзацiiю ураження подiляють на такi:
    • центральнi (спастичнi), якi супроводжуються пiдвищенням мязового тонусу, сухожилкових рефлексiв, появою патологiчних рефлексiв та зниженням або вiдсутнiстю шкiрних рефлексiв;
    • периферичнi (атонiчнi, млявi), якi супроводжуються зниженням або вiдсутнiстю тонусу мязiв, сухожилково-перiостальних рефлексiв, атрофiiю мязiв, може спостерiгатись фiбрилярне тремтiння мязiв.
    • Гiперкiнези (мимовiльнi, неритмiчнi, рiзноманiтнi, некоординованi рухи кiнцiвок у великих суглобах) подiляють на такi рiзновиди: атетоз, тик, тремор. Гiперкiнези i результатом порушення функцii стрiар-ноi системи, яка вiдповiдаi за мязовий тонус. Вони вiдзначаються при органiчних ураженнях мозку, хореi, гiперкiнетичнiй формi дитячого церебрального паралiчу.
    • Синдроми порушення свiдомостi включають сомнолентнiсть, ступор, сопор i кому.
    • Сомнолентнiсть - постiйна млявiсть, сонливiсть, але сон настаi на короткi перiоди, поверхневий. Замiсть плачу та крику тихий стогiн, реакцiя на догляд матерi непомiтна, дитина слабо реагуi на огляд та сповивання. Ш