Анатомо-фiзiологiчнi особливостi iмунноi та серцево-судинноi системи системи в дiтей
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ
ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
РЕФЕРАТ
З ПЕДРЖАТРРЖРЗ
НА ТЕМУ: Анатомо-фiзiологiчнi особливостi iмунноi системи в дiтей. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi серцево-судинноi системи в дiтей.
Виконала: студентка групи Ф-31
Каменюк РЖрина
Лубни 2009
Анатомо-фiзiологiчнi особливостi iмунноi системи в дiтей. Методика дослiдження. Семiотика уражень
Етапи розвитку iмунноi системи
Згiдно з даними J.D. Solomon (1978), в онтогенезi людини iснують так званi критичнi перiоди становлення iмунноi системи.
Перший критичний перiод - перiод новонародженостi. Органiзм дитини раптово зустрiчаiться з великою кiлькiстю антигенiв, i для запобiгання розвитку аутоагресii iмуннi реакцii новонародженого набувають супресорноi спрямованостi. Для цього перiоду характернi недосконалiсть факторiв неспецифiчноi резистентностi, дефiцит С6-компонента комплементу, незавершенiсть фагоцитозу, обмежена секрецiя цитокiнiв, у тому числi iнтерферонiв, низька продукцiя IgG, IgA, IgM, секреторного IgA, недостатнiсть системного клiтинного iмунiтету, наявнiсть пасивного гуморального iмунiтету, який забезпечуiть-ОЯ материнськими антитiлами - IgG, вiдносно високий рiвень IgE. Таким чином, для дiтей першого критичного перiоду характернi слабка резистентнiсть до умовно патогенноi, пiогенноi, грамнегативноi мiкрофлори, схильнiсть до генералiзацii гнiйно-запальних процесiв, Септичних станiв, висока чутливiсть до вiрусних iнфекцiй.
Другий критичний перiод - 3-б мiс. життя. У цей перiод спостерiгаiться найбiльше виражена гiпоiмуноглобулiнемiя за рахунок катаболiзму материнських антитiл та низького синтезу власних, зберiгаються недостатнiсть мiiевого та системного клiтинного iмунiтету, супресорна спрямованiсть iмунних реакцiй, знижене iнтерфероноутворення, дещо збiльшуiться продукцiя секреторного IgA та IgM без збереження iмунологiчноi памятi. Для дiтей другого критичного перiоду характернi гiпоiмуноглобулiнемiя, первинний характер iмунноi вiдповiдi без збереження iмунологiчноi памятi, що обумовлюi необхiднiсть проведення ревакцинацiй при проведеннi профiлактичних щеплень.
Третiй критичний перiод - кiнець 1-го та 2-й рiк життя. У цей час значно розширюються контакти дитини iз зовнiшнiм свiтом. У цей перiод зберiгаються супресорна спрямованiсть iмунних реакцiй, низьке iнтерфероноутворення, зниження вмiсту IgA, IgG, IgM, недостатнiсть мiiевого та системного клiтинного iмунiтету. У третiй критичний перiод спостерiгаiться манiфестацiя аномалiй iмунiтету, збiльшуiться частота алергiчних (атопiчних), iнфекцiйних захворювань. Дiти схильнi до повторних вiрусно-бактерiальних захворювань органiв дихання.
Четвертий критичний перiод - 4-6-й рiк життя. У цей перiод вiдбуваiться другий перехрест клiтинних елементiв кровi (знижуiться абсолютний вмiст лiмфоцитiв та збiльшуiться абсолютний вмiст нейтрофiлiв), формуiться вторинна iмунна вiдповiдь (iмунологiчна память), пiдвищуiться iмунорегуляторний iндекс (зменшення суп-ресорноi спрямованостi iмунних реакцiй), зберiгаiться недостатнiсть системи мiiевого iмунiтету, дещо збiльшуiться продукцiя IgA, IgG, IgM, IgE. Четвертий критичний перiод характеризуiться високою частотою алергiчних (атопiчних) захворювань, можливим формуванням вогнищ хронiчноi iнфекцii, манiфестацiiю низки iмунодефiцит-них, аутоiмунних, iмунокомплексних захворювань.
Пятий критичний перiод - пiдлiтковий (у дiвчаток з 12-13 рокiв, у хлопчикiв - з 14-15 рокiв життя). Пубертатний стрибок росту поiднуiться зi зменшенням маси лiмфоiдних органiв. Пiдвищення секрецii статевих гормонiв (особливо андрогенiв) призводить до пригнiчення клiтинноi та стимуляцii гуморальноi ланок iмунiтету. Частота манiфестацii алергiчних (атопiчних) захворювань значно зменшуiться. Пятий критичний перiод характеризуiться збiльшенням частоти аутоiмунних i лiмфопролiферативних захворювань, фтизiатричноi патологii.
Основнi поняття клiнiчноi iмунологii
РЖмунний статус - стан iмунноi системи в даноi людини в конкретний час, який характеризуi рiзнi ланки iмунiтету.
РЖмунна недостатнiсть - транзиторне порушення кiлькiсних i функцiональних параметрiв iмунноi системи, яке може проявлятися клiнiчними симптомами зниження резистентностi органiзму.
РЖмунодефiцитний стан - стiйкий дефiцит одного або декiлькох параметрiв (механiзмiв) iмунноi вiдповiдi, який проявляi себе в чiтко окреслених симптомах або синдромах, якi входять до групи самостiйних захворювань (класичних нозологiчних форм).
Диiункцii iмунноi системи - будь-якi змiни низки показникiв iмунноi вiдповiдi, якi можуть бути проявами iмунноi недостатностi або iмунодефiцитного стану.
Патологiя, що характерна для дефектiв окремих ланок iмунiтету
Недостатнiсть Т-клiтинноi ланки:
- рецидивуючi вiруснi, грибковi iнфекцii, iнвазii найпростiших, гельмiнтози;
- тяжкi ускладнення при вакцинацii живими вакцинами;
- тотальна алопецiя;
- висока частота пухлинних захворювань у родинi. Недостатнiсть В-клiтинноi ланки:
- -рецидивуючi та тяжкi бактерiальнi iнфекцii (отити, синуiти, Пневмонii, бронхiти, конюнктивiти, сепсис, менiнгiт); вiдносно рiдке виникнення грибкових i вiрусних iнфекцiй.
- Недостатнiсть фагоцитозу:
- рецидивуючi та тяжкi iнфе