Принцип золотого перетину
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ЗмСЦст
Вступ
1. РЖсторСЦя золотого перетину
2. Золотий перетин в скульптурСЦ, живописСЦ, архСЦтектурСЦ
Висновки
Список використаноi лСЦтератури
Вступ
Людина розрСЦзняСФ навколишнСЦ предмети за формою. РЖнтерес до форми якого-небудь предмету може бути продиктований життСФвою необхСЦднСЦстю, а може бути викликаний красою форми. Форма, в основСЦ побудови якоi лежить поСФднання симетрСЦi СЦ золотого перетину СЦ сприяСФ якнайкращому зоровому сприйняттю СЦ появСЦ вСЦдчуття краси СЦ гармонСЦi. ЦСЦле завжди складаСФться з частин, частини рСЦзноi величини знаходяться в певному спСЦввСЦдношеннСЦ одна до одноi СЦ до цСЦлого. Принцип золотого перетину - вищий прояв структурноi СЦ функцСЦональноi досконалостСЦ цСЦлого СЦ його частин в мистецтвСЦ, науцСЦ, технСЦцСЦ СЦ природСЦ.
Ще в епоху ВСЦдродження художники вСЦдкрили, що будь-яка картина маСФ певнСЦ крапки, що мимовСЦльно приковують нашу увагу, так званСЦ зоровСЦ центри. При цьому абсолютно неважливо, який формат маСФ картина - т горизонтальний або вертикальний. Таких крапок всього чотири, СЦ розташованСЦ вони на вСЦдстанСЦ 3/8 СЦ 5/8 вСЦд вСЦдповСЦдних краiв площини.
Дане вСЦдкриття одержало назву золотого перетину картини. Тому, для того, щоб привернути увагу до головного елемента фотографСЦi, малюнка, скульптури, архСЦтектурного ансамблю необхСЦдно сумСЦстити цей елемент з одним СЦз зорових центрСЦв. Без нього неможливо уявити собСЦ гармонСЦю, красу, симетрСЦю, визначити iх протилежностСЦ.
1. РЖсторСЦя золотого перетину
Прийнято вважати, що поняття про золотий перетин ввСЦв в науковий обСЦг ПСЦфагор (VI в. до н.е.). РД припущення, що ПСЦфагор своСФ знання золотого перетину запозичив у СФгиптян СЦ вавСЦлонян. РЖ дСЦйсно, пропорцСЦi пСЦрамСЦди Хеопса, храмСЦв, барельСФфСЦв, предметСЦв побуту СЦ прикрас з гробницСЦ Тутанхамона свСЦдчать, що СФгипетськСЦ майстри користувалися спСЦввСЦдношеннями золотого перетину при iх створеннСЦ. Французький архСЦтектор Ле Корбюзье знайшов, що в рельСФфСЦ з храму фараона СетСЦ I в АбСЦдосСЦ СЦ в рельСФфСЦ, що зображаСФ фараона Рамзеса, пропорцСЦi фСЦгур вСЦдповСЦдають величинам золотого перетину. АрхСЦтектор Хесира, зображений на рельСФфСЦ деревяноi дошки з гробницСЦ його СЦменСЦ, тримаСФ в руках вимСЦрювальнСЦ СЦнструменти, в яких зафСЦксованСЦ пропорцСЦi золотого розподСЦлу.
Платон (427...347 рр. до н.е.) також знав про золотий перетин. Його дСЦалог ТСЦмей присвячений математичним СЦ естетичним переконанням школи ПСЦфагора СЦ, зокрема, питанням золотого перетину.
У фасадСЦ старогрецького храму Парфенона присутнСЦ золотСЦ пропорцСЦi. При його розкопках знайденСЦ циркулСЦ, якими користувалися архСЦтектори СЦ скульптори античного свСЦту. В Помпейськом циркулСЦ (музей в НеаполСЦ) також закладенСЦ пропорцСЦi золотого перетину.
В античнСЦй лСЦтературСЦ, що дСЦйшла до нас, золотий перетин вперше згадуСФться на Початках ЕвклСЦда. В 2-й книзСЦ даСФться геометрична побудова золотого перетину. ПСЦсля ЕвклСЦда його дослСЦдженням займалися Гипсикл (II в. до н.е.) та Папп (III в. н.е.). В середньовСЦчнСЦй РДвропСЦ СЦз золотим перетином знайомились по арабським перекладам ЕвклСЦда. Перекладач Дж. Кампано з Наварри (III в.) зробив до перекладу коментарСЦ. Секрети золотого перетину ревно оберСЦгалися, зберСЦгалися в строгСЦй таСФмницСЦ. Вони були вСЦдомСЦ тСЦльки посвяченим.
В епоху ВСЦдродження посилюСФться СЦнтерес до золотого перетину серед учених СЦ художникСЦв у звязку з його використанням як в геометрСЦi, так СЦ в мистецтвСЦ, особливо в архСЦтектурСЦ. Леонардо да ВСЦнчСЦ, художник СЦ вчений, задумав СЦ почав писати книгу по геометрСЦi, але в цей час зявилася книга ченця Луки ПачолСЦ, СЦ Леонардо залишив свСЦй задум. На думку сучасникСЦв СЦ СЦсторикСЦв науки, Лука ПачолСЦ був справжнСЦм свСЦтилом, найбСЦльшим математиком РЖталСЦi в перСЦод мСЦж ФСЦбоначчСЦ СЦ ГалСЦлеСФм. Лука ПачолСЦ був учнем художника ПСФро делла Франчески, що написав двСЦ книги, одна з яких називалася Про перспективу в живописСЦ. Його вважають творцем накреслювальноi геометрСЦi.
Лука ПачолСЦ чудово розумСЦв значення науки для мистецтва. В 1496 р. на запрошення герцога Моро вСЦн приiжджаСФ до МСЦлана, де читаСФ лекцСЦi по математицСЦ. В МСЦланСЦ при дворСЦ Моро у той час працював СЦ Леонардо да ВСЦнчСЦ. В 1509 р. у ВенецСЦi була видана книга Луки ПачолСЦ Божественна пропорцСЦя з блискуче виконаними СЦлюстрацСЦями, зважаючи на що вважають, що iх зробив Леонардо да ВСЦнчСЦ. Книга була гСЦмном золотСЦй пропорцСЦi. Серед багатьох достоiнств золотоi пропорцСЦi чернець Лука ПачолСЦ не забув назвати СЦ ii божественну суть як вираз божественноi триСФдностСЦ бог син, бог батько СЦ бог дух святоi (малося на увазСЦ, що малий вСЦдрСЦзок СФ уособлення бога сина, бСЦльший вСЦдрСЦзок - бога батька, а весь вСЦдрСЦзок - бога духу святого).
Леонардо да ВСЦнчСЦ також багато уваги надавав вивченню золотого перетину. ВСЦн проводив перетини стереометричного тСЦла, утвореного правильними пятикутниками, СЦ кожного разу одержував прямокутники з певними вСЦдносинами сторСЦн. ВСЦн дав цьому вСЦдношенню назву золотий перетин.
В той же час на пСЦвночСЦ РДвропи, в НСЦмеччинСЦ, над тими ж проблемами працював Альбрехт Дюрер. ВСЦн робить нариси першого варСЦанту трактату про пропорцСЦi. Судячи по одному з листСЦв Дюрера, вСЦн зустрСЦчався з Лукою ПачолСЦ пСЦд час перебування в РЖталСЦi. Альбрехт Дюрер детально розробляСФ теорСЦю пропорцСЦй людського тСЦла. Важливе мСЦсце в своiй системСЦ спСЦввСЦдношень Дюрер вСЦдводив золотому перетину&#