Аналітика на сторінках газети
Курсовой проект - Журналистика
Другие курсовые по предмету Журналистика
5.побудова від простого до складного, від видимого до невидимого, від відомого до невідомого, від безперечного до спірного.
Успішність аналітичної публікації визначається наступними параметрами.
По-перше, відбором нових сторін дійсності, адекватних завданням аналітичного виступу (крайнім поданням нових сторін дійсності є сенсації: реальні, ініційовані пресові, качки).
По-друге, вибором предметно-тематичної спрямованості, адекватної інтересом аудиторії (привязкою змісту до конкретного актуального виду діяльності; виявленням функціональної ролі описуваної діяльності; виявленням відповідності описуваного з нормативними вимогами й ідеалами аудиторії).
По-третє, співвіднесеністю аналізу з попередньої інформованості про нього аудиторії.
Предметом відображення в статті може виступати подія, процес, соціальна ситуація.
Перший етап тлумачення обєкта відображення в статті - знайомство з ним. При цьому використовуються методи угрупування даних (упорядкування, систематизація) і типологізація даних (визначення стійких сполучень властивостей предметів).
Другий етап тлумачення - пояснення, тобто встановлення причинно-наслідкових звязків.
Третій етап тлумачення - прогнозування. Тут використовується метод експресивних оцінок; сценаріїв (вивчення публікацій про предмет на основі контент-аналіза, що веде до прогнозування); метод екстраполяції (поширення висновків по одній або декілька частин явища на інші частини або інші явища,віднесені в майбутнє).
Четвертий етап тлумачення - оцінка. Можуть бути застосовані методи виборчого показу (цитування, переказ); прямої авторської оцінки, експертних оцінок. До некоректних, маніпулятивним, методам ставляться метод домислу й перетримувань (перекручування явища в надії на непоінформованість публіки); апеляція до особистості; апеляція до публіки; навішення ярликів.
Пятий етап тлумачення - програма дій, пропонована журналістом в існуючих умовах. Як досягти мети, маючи певні ресурси потрібно задіяти, щоб досягти потрібної мети.
Композиція статті, як правило, визначається тим, який спосіб дослідження дійсності вибере автор. Чи піде він по шляху дедуктивного умовиводу (від загального до частки) або індуктивного (від часткового до загального). У першому випадку міркування будуть передувати фактам, у другому навпаки.
По стилістичних особливостях статті можна розділити на дві більші групи.
1.Статті, орієнтовані на науковий стиль виклади. Такі тексти характеризуються строгістю мови, достатком термінів, складним синтаксисом, що передає логічний характер міркувань автора й дозволяючи стискати інформацію.
2.Статті, орієнтовані на невимушений, белетризований виклад. У таких текстах активізується авторське я, використовуються експресивні прийоми (іронія, гіпербола), розмовна лексика. Помітно змінюється синтаксис, здобуваючи розмовне фарбування - збільшується число недовгих пропозицій, безсполучникових звязків. У сучасних умовах інтимітизації газетної мови питома вага статей цього типу помітно зріс.
Огляд і огляд преси
По своєму стилістичному ладі до статті примикає огляд. Однак від статті його відрізняє концентрація не на логічних звязках, а на ефективних і наочних прикладах, в деталях. Огляд покликаний, по-перше, давати панораму подій, і тільки по-друге - відшукувати єднальні їхні нитки.
Предмет огляду - осмислення системи подій якої-небудь сфери громадського життя, обмежених тематичними й (або) просторово тимчасовими рамками. Огляд - свого роду підсумок певного періоду життя, що викликає необхідність чіткої періодичності їхнього виходу;щотижневі, щомісячні й т.п.
Близько до огляду примикають такі жанри, як огляд редакційної пошти й огляд засобів масової інформації.
Огляд листів у редакцію, як і огляд, може базуватися на тематичній і тимчасовій основі.
Основні форми огляду засобів масової інформації:
інформаційний огляд, що містить повідомлення про найбільш важливі матеріали одного або декількох видань [6.107];
тематичний огляд, що демонструє широкий спектр думок висловлених різними виданнями по певній темі [5.99].
Таким чином можна зробити такий висновок, що аналітичні жанри мають свою специфіку піднесення інформації, головною їхньою метою є аналіз. У них загальне призначення: аналіз ситуацій, що виникають і розвиваються в різних сферах.
2. Висвiтлення аналiтичних жанрiв у газетi Суббота плюс
2.1 Проблемно-тематичний аспект висвiтлення аналiтики в газетi Суббота плюс
В газетi Суббота плюс працюють багато талановитих журналiстiв якi мають кожен свою колонку або рубрику. Газета Суббота плюс є однією з найпоширеніших газет у Запоріжжі, вона основана на багаторічній довірі громадян Запорізької області. Видається кожного четверга на двох мовах українською та російською, містить дуже багато реклами.
Головними рубриками щотижневика є:
- событие недели;
- крупным планом;
- тема номера;
- власть;
- вне закона;
- спорт.
Проблеми які вона висвітлює є не тільки регіональні, а й обласні й державні, з жовтня по сьогодення, майже в кожному номері є висвітлення теми про фінансово-економічну кризу бо це є невідємною проблемою українського народу, окрім цього є теми присвячені екології та культурі міста.
Наприклад загальноте