Аналітика на сторінках газети
Курсовой проект - Журналистика
Другие курсовые по предмету Журналистика
/p>
Слово аналіз грецького походження і у буквальному перекладі означає розкладання, розчленування. Аналізом називають процес мисленнєвого, а також часткового реального розчленування предмета, явища на частини, з метою ліпшого, детальнішого їх розгляду.
Будь-яка людина користується міркуванням, тобто вдається до такого розумового процесу, у процесі якого на підставі вже наявних знань здобувають нові знання. Сам процес мислення охоплює аналіз даних в уявленні предметів - розкладання їх на окремі ознаки, виявлення їх звязку з іншими предметами.
Аналіз як спосіб пізнання дійсності відіграє у журналістській практиці головну роль. Якщо в інформаційному відтворенні аналіз супроводить попередню роботу автора щодо відбору, систематизації подій і фактів, то в їх осмисленні й узагальненні вони домінують. Аналітичні методи дають змогу проникнути у внутрішню суть явищ, яке може сприяти відшукуванню обєктивної істини, а може слугувати її спотворенню. Тому в очах реципієнтів журналістська аналітика є більш тенденційною, ніж подієва інформація. Щоб заслужити довіру аудиторії, журналіст-аналітик повинен ґрунтувати свої висновки на якомога більшій кількості достовірних фактів, бути максимально обєктивним і неупереджено викладати різні погляди, не навязуючи, а підводячи свого колективного співрозмовника до відповідних висновків. Обєктивний аналіз не може не супроводжуватись критичним підходом до явищ життя. Специфічним різновидом аналітичного підходу до явищ дійсності є актуальне в умовах демократичного суспільства журналістське прогнозування подій і явищ, їх можливих наслідків.
Таким чином аналітика у деяких випадках є невідємною частиною журналістських творів. Аналітична журналістика пропонує аудиторії розгляд подій, пропущених через відношення до них журналіста. Вона може впливати на суспільну думку. Ядро АНАЛІТИКИ становить аргументація, система доказів, спрямованих на підтвердження певної крапки зору. Аналіз припускає наявність власної крапки зору на предмет дослідження, заснованого на вивченні всіх можливих обставин події.
Аргументація в публіцистиці вимагає логіки фактів. Але ще й внутрішньої логіки - звязку між ними й логіки побудови всього добутку: послідовного розвитку сюжету, переходів між його частинами, контрапункту й підсумку.
У цілому, сучасна аналітична журналістика стає ареною думок, сприяє розвитку демократичних форм спілкування, допомагаючи становленню цивільної самосвідомості людей.
1.2 Принципи створення аналітичних жанрів та роль журналіста
Аналітичні жанри відрізняються глибоким, детальним проробленням причинно-наслідкових звязків, оцінних відносин предмета, ґрунтовністю аргументацій і т.д. Предметною підставою таких жанрів виступають соціальні ситуації, проблеми, конфлікти. У сферу дослідження дійсності залучені методи узагальнення, аналізу, синтезу. Основна вимога до аналітичних жанрів - виваженність фактів, доказовість і чітка авторська позиція [7.130]
Складність структурної організації аналітичних жанрів полягає в тому, що журналіст має справу, як правило, з великою групою фактів, які вже у початковій стадії їхньої обробки вимагають ретельного відбору, систематизації, угруповання та класифікації на різних підставах, знаходження причинно-наслідкових звязків між ними і т.д. Саме на цьому етапі творчого процесу вирішуються основні питання, повязані з єдиною організацією фактів у структурну тканину добутку. Цілісність може бути досягнута при наявності певної концепції, ідеї або думки. Журналістові необхідно насамперед виявити найбільш істотні факти для аналізу, визначити вузлові моменти основної проблеми і виявити метод предявлення фактологічних даних. Після цього стає можливим визначення доцільних пропорцій між різними частинами тексту.
Важливо не просто предявити читачеві факти, а проілюструвати їх у контексті тієї проблеми, що журналіст намагається розглянути. Тому при структурній організації статті головна роль приділяється наступним моментам:
висуванню основної тези для доказу;
побудові системи аргументації, що розкриває суть висунутої тези;
висновкам із системи доказу [3.302]
Дослідник А.Тертичний [5] до аналітичних жанрів відносить:
аналітичний звіт;
аналітична кореспонденція;
аналітичне інтервю;
аналітичне опитування;
бесіда;
коментар;
лист;
соціологічне резюме;
анкета;
моніторинг;
рейтинг;
стовпчик.
Однією з найбільших примітних рис засобів масової інформації традиційної є націленість їх не стільки на повідомлення новин, скільки на аналіз, дослідження, тлумачення подій, процесів, ситуацій, що відбуваються. У силу цього засоби масової інформації виробили досить ефективну систему аналітичних жанрів. Система ця не є чимось раз і назавжди даним - вона постійно розвивається, адаптуючись до тих завдань, які встають перед аналітичною журналістикою. Особливо помітні зміни відбулися в ній в останні роки: деякі відомі жанри модифікувалися, а крім того, зявилися нові стійкі типи аналітичних публікацій, - зазначає вчений А.Тертичний [5].
Літературний критик, публіцист В.Здоровега [1], до аналітичних жанрів журналістики відносить:
коментар;
кореспонденцію;
статтю;
огляд;
рецензію.
Також він зазначає: Навіть дуже стислий розгляд жанрової модифікації журналістської аналітики засвідчує великі можливості у?/p>