Аналіз стратегічного менеджменту на підприємстві
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
?риємство;
споживачі;
конкуренти.
В свою чергу, макросередовище складається з набагато більшої кількості факторів (табл. 1).
В ідеальному варіанті було б бажаним аналізувати та оцінювати всі фактори макросередовища на стадії стратегічного планування. Але це зробити досить важко. Тому необхідно їх склад обмежити.
Таблиця 1
Склад факторів макросередовища
№ групиГрупа факторівСклад факторівІЕкономічне середовищеСтабільність національної валютиСальдо платіжного балансуРівень зайнятостіГрошові доходи домогосподарств та їх розподілНаявність та доступність кредитних засобівСпіввідношення попиту та пропозиції на галузевому ринкуРівень процентних ставок на капіталІІПолітичне середовищеПолітична стабільністьМитне, податкове та інше законодавствоСистема податкових пільг та заохоченьВалютне регулюванняЗахист оточуючого середовищаIIIРинкові факториДемографічні зміни в регіонах і державіЖиттєвий цикл продукціїРівень конкуренції в галузіIVТехнологічні факториРівень асигнувань на НДДКРЗношення основних виробничих фондівОцінка рівня розвитку технологіїКонкурентоспроможність технології на зовнішньому ринкуVГеографічне середовищеГеографічні відмінності в структурі розподілу доходуКліматичні умови в регіонахДоступність сировинних ресурсівПодорожчання енергоносіївТранспортні умовиВідкритість міжнародних ринківVIСоціально-культурне середовищеЗміна соціальних настанов до культурних цінностейВідношення соціальних груп до підприємництваНові можливості у виробництві продукціїVIIМіжнародні факториМіжнародна конкуренціяМіжнародні інвестиціїСистема державного регулювання ЗЕДЗаходи інших держав із захисту внутрішнього ринку
Як показує практика, загрози та можливості, з якими стикається організація, як правило, можуть бути представлені такими групами факторів: економічне, політичне, технологічне, конкурентне, ринкове, географічне, соціально-культурне та міжнародне середовища. Вказані фактори справляють різний вплив на діяльність фірми. Вони можуть діяти як у взаємодії одне з одним, так і окремо.
Бізнес-мережа
Процеси реструктуризації підприємств та необхідність забезпечення взаємодії з окремими агентами зовнішнього середовища призвели до появи сітьових (мережевих) організацій і, відповідно, мережевих структур. Мережева організаційна структура ще називається бізнес-мережею, адже являє собою структуру, де встановлені стійкі відносини координації та взаємодії між самокерованими фірмами.
Мережева структура означає, що організація дезагригує свої основні функції (виробництво, продаж, фінанси, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи) між окремими компаніями, що працюють за контрактом, посередником яких виступає невелика головна організація. Мережеві організації відрізняються від організацій інших типів низкою ознак:
мережеві організації більше покладаються на ринкові механізми, ніж на адміністративні форми управління потоками ресурсів;
багато розроблених мереж передбачають дієвішу і зацікавленішу роль учасників;
у переважній більшості галузей мережі є обєднанням організацій, заснованим на кооперації та взаємному володінні акціями учасників групи, виробниками, постачальниками, торговими і фінансовими компаніями;
мережева структура відрізняється надзвичайною гнучкістю (зміна продукції і власне учасників мережі без втрати керованості системи).
Прикладами бізнес-мереж є спільні підприємства, домовленості про участь в спільних дослідницьких проектах та виробничих програмах, консорціуми, франчайзингові угоди.
Серед основних причин вступу фірми до бізнес-мережі виділяють наступні:
доступ до ноу-хау і розвиток високотехнологічної промислової бази;
зниження ринкової невизначеності та доступ до ринків збуту;
зниження витрат та розподіл ризиків за участі в дослідницьких та промислових програмах;
зростання потреби в організаційній гнучкості та необхідність управління великою кількістю культур.
Мануель Кастелье виділяє пять типів мереж:
Мережі постачальників засновані на субпідрядах, домовленостях по первинному виробництву обладнання (OEM Original Equipment Manufacturing) та первинному проектуванню (ODM Original Design Manufacturing) між головною компанією та її постачальниками;
Мережі виробників виникають в результаті домовленості, щодо спільного виробництва, між конкуруючими виробниками з метою розширення свої продуктових портфелів та географії поставок;
Споживчі мережі звязки виробничих компаній з дистрибюторами, посередниками та кінцевими споживачами на експортних чи внутрішніх ринках;
Коаліції стандартів укладаються з метою переходу якомога більшої кількості фірм на стандарти продукції компаніїініціатора створення коаліції;
Мережі технологічної кооперації підтримують спільну розробку продуктового дизайну і виробничих технологій, обмін науковими знаннями і результатами НДДКР.
Зараз існують різні типи мережевих організаційних структур: вертикально-інтегровані зовнішні мережеві обєднання "вперед" та "назад" (рис. 1.), динамічні багатоструктурні мережі зовнішні та внутрішні (рис. 2.). Ці варіанти мереж можуть бути більш або менш стабільними, тісними або розгалуженими, залежно від ситуації та прийнятих рішень. Позначені організаційні формування мають суто ринкову спрямованість, базовану на добровільних засадах. Основою таких мереж є чітко визначені, цілеспрямовані та структуровані зв