ПредставницькСЦ СЦнститути влади

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



План

Вступ

1. ВищСЦ представницькСЦ СЦнститути влади

2. ФункцСЦi СЦнститутСЦв влади в УкраiнСЦ

3. Прерогативи представницьких СЦнститутСЦв влади в УкраiнСЦ

Висновки

Список використаноi лСЦтератури

Вступ

РЖсторико-правовСЦ аспекти вищих представницьких органСЦв державноi влади в УкраiнСЦ мають безперечно велике пСЦзнавальне, СЦсторико-теоретичне СЦ практичне значення. ДослСЦдження в СЦсторичному контекстСЦ даСФ змогу, крСЦм того, заповнити прогалини в СЦсторико-юридичному знаннСЦ про державотворчСЦ процеси в УкраiнСЦ СЦ на цСЦй основСЦ досягти головноi мети створення неупередженоi обСФктивноi картини СЦсторичного розвитку украiнськоi державностСЦ, поСФднання СЦсторичного досвСЦду загальнонацСЦонального представництва з вирСЦшенням його нагальних проблем.

АктуальнСЦсть теми "ПредставницькСЦ СЦнститути влади: функцСЦi СЦ прерогативи" продиктовано СЦ станом iх розробки, недолСЦками й здобутками, якСЦ вимагають критичного й всебСЦчного iх аналСЦзу, глибокого осмислення проблеми.

ВСЦдновлення та розбудова на демократичних засадах украiнськоi державностСЦ обСФктивно призвели до пошуку такоi органСЦзацСЦi представницькоi влади, яка б з одного боку вСЦдповСЦдала нацСЦональним традицСЦям, а з СЦншого сучасним свСЦтовим вимогам, була б спрямована на забезпечення виконання прав людини, задоволення ii потреб, пСЦдвищення ефективностСЦ надання послуг населенню.

У межах адмСЦнСЦстративно-територСЦальних одиниць (областей, районСЦв, мСЦст, районСЦв у мСЦстах, селищ, сСЦл) представницькСЦ органи влади дСЦють СЦ здСЦйснюють своi повноваження на сесСЦях, на яких розглядаються питання, вСЦднесенСЦ законодавством до iх ведення. У випадках, передбачених законодавством Украiни, повноваження мСЦськоi ради можуть бути достроково припиненСЦ Верховною Радою.

1. ВищСЦ представницькСЦ СЦнститути влади

ВищСЦ представницькСЦ СЦнститути СФ основою представницькоi системи, виражають представницьке народовладдя СЦ СФ формою втСЦлення та здСЦйснення народного суверенСЦтету. НовелСЦзуючи нашу полСЦтичну систему в напрямСЦ парламентсько-президентськоi республСЦки, удосконалення правового представництва народу, пСЦдвищення дСЦСФвостСЦ влади, слСЦд враховувати не тСЦльки позитивний зарубСЦжний досвСЦд, а й багатий вСЦтчизняний позитивний СЦ негативний досвСЦд виборного полСЦтичного представництва. АктуальнСЦсть цього завдання СЦ подиктувала вибСЦр СЦ напрямок даного реферату.

УнСЦкальнСЦсть СЦсторСЦi вищих представницьких органСЦв влади в УкраiнСЦ полягаСФ не лише в тСЦм, що вона маСФ глибокСЦ коренСЦ та давнСЦ СЦсторичнСЦ традицСЦi. Втрачаючи та знов виборюючи власну державнСЦсть, украiнський народ навСЦть в часи, коли був роздертий сусСЦдами-державами, набував досвСЦду представництва у рСЦзних вищих представницьких установах цих держав сеймах Литви СЦ ПольщСЦ, парламентських установах АвстрСЦi та Австро-Угорщини, ДержавнСЦй думСЦ царськоi РосСЦi, досвСЦду "радянського парламентаризму" у складСЦ СРСР. ЦСЦлком закономСЦрно, що рСЦзнСЦ аспекти СЦсторичного досвСЦду полСЦтичного представництва привертають увагу дослСЦдникСЦв, в т.ч. СЦсторикСЦв держави СЦ права. ВСЦд рСЦвня наукового осмислення генези традицСЦй та СЦсторичних джерел органСЦзацСЦi СЦ функцСЦонування представницькоi влади в УкраiнСЦ багато в чому теж залежать перспективи та наслСЦдки переходу до новоi ефективноi полСЦтичноi системи.

РЖсторико-правовСЦ аспекти вищих представницьких органСЦв державноi влади в УкраiнСЦ мають безперечно велике пСЦзнавальне, СЦсторико-теоретичне СЦ практичне значення. ДослСЦдження в СЦсторичному контекстСЦ даСФ змогу, крСЦм того, заповнити прогалини в СЦсторико-юридичному знаннСЦ про державотворчСЦ процеси в УкраiнСЦ СЦ на цСЦй основСЦ досягти головноi мети створення неупередженоi обСФктивноi картини СЦсторичного розвитку украiнськоi державностСЦ, поСФднання СЦсторичного досвСЦду загальнонацСЦонального представництва з вирСЦшенням його нагальних проблем.

Вищим представницьким СЦ законодавчим органом в УкраiнСЦ СФ Верховна Рада (парламент). Вона правомочна вирСЦшувати будь-якСЦ питання державного життя, крСЦм тих, що вирСЦшуються виключно всеукраiнським референдумом або вСЦднесенСЦ вСЦдповСЦдно до КонституцСЦi Украiни до компетенцСЦi органСЦв виконавчоi чи судовоi влади.

Верховна Рада приймаСФ закони; затверджуСФ державний бюджет; визначаСФ основи внутрСЦшньоi СЦ зовнСЦшньоi полСЦтики; затверджуСФ загальнодержавнСЦ програми економСЦчного, науково-технСЦчного, соцСЦального, нацСЦонально-культурного розвитку, охорони довкСЦлля. Вона затверджуСФ перелСЦк обСФктСЦв права державноi власностСЦ, що не пСЦдлягають приватизацСЦi; визначаСФ правовСЦ основи вилучення обСФктСЦв права приватноi власностСЦ; здСЦйснюСФ контроль за дСЦяльнСЦстю Президента, призначаСФ його вибори СЦ усуваСФ з посади в порядку СЦмпСЦчменту; здСЦйснюСФ контроль за дСЦяльнСЦстю КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв.

Верховна Рада призначаСФ на посади голови та СЦнших членСЦв Рахунковоi палати, голови НацСЦонального банку за поданням Президента, половину складу Ради НацСЦонального банку, половину складу НацСЦональноi ради з питань телебачення СЦ радСЦомовлення. НадаСФ згоду на призначення на посади та звСЦльнення з посад Президентом Украiни Голови Антимонопольного комСЦтету, Голови Фонду державного майна, Голови Державного комСЦтету телебачення СЦ радСЦомовлення.

Верховна Рада надаСФ згоду на призначення Президентом Украiни на посаду Генерального прокурора СЦ висловлюСФ йому недовСЦру, що маСФ наслСЦдком його вСЦдставку з посади; призначаСФ третину складу КонституцСЦйног