ПредставницькСЦ СЦнститути влади
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
о Суду; обираСФ суддСЦв безстрокове; достроково припиняСФ повноваження Верховноi Ради Автономноi РеспублСЦки Крим за наявностСЦ висновку КонституцСЦйного Суду про порушення нею КонституцСЦi або законСЦв Украiни.
Верховна Рада утворюСФ СЦ лСЦквСЦдуСФ райони, встановлюСФ СЦ змСЦнюСФ межСЦ районСЦв СЦ мСЦст; призначаСФ черговСЦ СЦ позачерговСЦ вибори до органСЦв мСЦсцевого самоврядування, надаСФ згоду на укладення мСЦжнародних договорСЦв СЦ денонсуСФ мСЦжнароднСЦ договори Украiни та СЦн.
Парламент Украiни складаСФться СЦз 450 народних, депутатСЦв, якСЦ обираються на 4 роки СЦ здСЦйснюють своi повноваження на постСЦйнСЦй основСЦ. Особа, обрана народним депутатом Украiни, не може мати СЦншого представительського мандата: не може бути обрана до будь-якого СЦншого представницького органу сСЦльського, мСЦського, районного та СЦн. Народний депутат маСФ виконувати своi обовязки парламентаря на постСЦйнСЦй основСЦ. Йому заборонена робота на останньому (до обрання народним депутатом Украiни) або будь-якому СЦншому мСЦсцСЦ роботи. Чинним законодавством передбачена можливСЦсть тСЦльки науковоi, викладацькоi або творчоi дСЦяльностСЦ пСЦдчас, вСЦльний вСЦд виконання службових обовязкСЦв парламентаря.Верховна Рада призначаСФ на посаду Уповноваженого Верховноi Ради Украiни з прав людини, заслуховуСФ його щорСЦчнСЦ доповСЦдСЦ про стан дотримання та захисту прав СЦ свобод в УкраiнСЦ. РЖнститут парламентського уповноваженого з питань прав людини вСЦдомий пСЦд загальною назвою омбудсмана.Верховна Рада обираСФ СЦз свого складу Голову Верховноi Ради, Першого заступника СЦ заступника Голови Верховноi Ради.Парламент Украiни працюСФ сесСЦйно. Його сесСЦi складаються СЦз пленарних засСЦдань, на яких приймаються рСЦшення, а також СЦз засСЦдань комСЦтетСЦв, постСЦйних СЦ тимчасових комСЦсСЦй, що готують СЦ попередньо розглядають питання.
2. ФункцСЦi СЦнститутСЦв влади в УкраiнСЦ
ВСЦдновлення та розбудова на демократичних засадах украiнськоi державностСЦ обСФктивно призвели до пошуку такоi органСЦзацСЦi публСЦчноi влади, яка б з одного боку вСЦдповСЦдала нацСЦональним традицСЦям, а з СЦншого сучасним свСЦтовим вимогам, була б спрямована на забезпечення прав СЦ свобод людини, задоволення ii потреб, пСЦдвищення ефективностСЦ надання послуг населенню.
Результатом такого пошуку СФ трансформацСЦя структури мСЦсцевоi влади, встановлення принципово новоi децентралСЦзованоi системи управлСЦння, закрСЦплення сучасних основ взаСФмовСЦдносин органСЦв державноi виконавчоi влади та представницьких органСЦв мСЦсцевого самоврядування, якСЦ мають будуватись не на принципах субординацСЦi (властивСЦй урядовСЦй вертикалСЦ), а на принципах правовоi, органСЦзацСЦйноi та матерСЦально-фСЦнансовоi самостСЦйностСЦ органСЦв мСЦсцевого самоврядування рСЦзних рСЦвнСЦв.
Однак, розвиток мСЦсцевого самоврядування в УкраiнСЦ стримуСФться рядом чинникСЦв економСЦчного, полСЦтичного, правового та психологСЦчного характеру. Насамперед це недостатня сформованСЦсть дСЦСФздатного субСФкта мСЦсцевого самоврядування самодостатньоi територСЦальноi громади, яка володСЦла б необхСЦдними матерСЦальними СЦ фСЦнансовими ресурсами, мала б належнСЦ внутрСЦшнСЦ джерела формування доходноi частини мСЦсцевого бюджету. ДаСФться взнаки також вСЦдсутнСЦсть достатнього правового забезпечення значного масиву питань органСЦзацСЦi СЦ функцСЦонування мСЦсцевого самоврядування, неготовнСЦсть значноi частини депутатСЦв усСЦх рСЦвнСЦв, державних службовцСЦв та громадян до сприйняття таких основних положень мСЦсцевого самоврядування, як його автономСЦя СЦ самостСЦйнСЦсть у вирСЦшеннСЦ всСЦх питань мСЦсцевого значення за наявностСЦ належного самозабезпечення матерСЦально-фСЦнансовими ресурсами.
Особливоi уваги з боку юридичноi науки потребують питання функцСЦонування органСЦв мСЦсцевого самоврядування, якСЦ представляють вСЦдповСЦднСЦ територСЦальнСЦ громади, здСЦйснюють вСЦд iх СЦменСЦ та в iх СЦнтересах функцСЦi СЦ повноваження мСЦсцевого самоврядування, визначенСЦ КонституцСЦСФю СЦ законами Украiни. На вСЦдмСЦну вСЦд Рад народних депутатСЦв, якСЦ СЦснували до 90-х рокСЦв СЦ становили СФдину систему органСЦв державноi влади, представницькСЦ органи мСЦсцевого самоврядування за своСФю природою СФ недержавними СЦ не належать до урядовоi вертикалСЦ. ТакСЦ особливостСЦ вСЦдображаються насамперед у функцСЦях цих органСЦв. Тому функцСЦi Рад народних депутатСЦв та органСЦв самоврядування не слСЦд ототожнювати, оскСЦльки функцСЦi останнСЦх зумовленСЦ принципами, цСЦлями СЦ завданнями локальноi демократСЦi. Саме цим можна пояснити вСЦдсутнСЦсть у науцСЦ конституцСЦйного права фундаментальних дослСЦджень функцСЦй представницьких органСЦв мСЦсцевого самоврядування, що СФ значною перешкодою на шляху становлення та розвитку СЦнституту мСЦсцевого самоврядування в УкраiнСЦ.
3. Прерогативи представницьких СЦнститутСЦв влади в УкраiнСЦ
АналСЦз гарантСЦй прав представницьких органСЦв варто розпочати СЦз загального розумСЦння, що ж таке гарантСЦi мСЦсцевого самоврядування СЦ якою СФ iхня система. НайчастСЦше пСЦд гарантСЦями мСЦсцевого самоврядування розумСЦють економСЦчнСЦ, полСЦтичнСЦ, правовСЦ умови й засоби повноi й ефективноi реалСЦзацСЦi територСЦальними громадами, органами мСЦсцевого самоврядування завдань СЦ функцСЦй мСЦсцевого самоврядування [1]. М. КорнСЦСФнко сформулював поняття гарантСЦй мСЦсцевого самоврядування як комплекс заходСЦв, за допомогою яких забезпечуСФться реальне здСЦйснення мСЦсцевого самоврядування територСЦальними громадами й органами мСЦсцевого самоврядування, а також захист права на мСЦсцеве самоврядування [4].
РосСЦйськСЦ вченСЦ О. КутафСЦн та В. Фа