Аналiз правового становища прокуратури Румунii
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Ужгородський нацiональний унiверситет
Юридичний факультет
Кафедра
Реферат на тему:
Аналiз правового становища прокуратури Румунii.
Студента 2-го курсу
Науковий керiвник:
Ужгород 2006
ЗМРЖСТ
РОЗДРЖЛ РЖ. КОНСТИТУЦРЖЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ РЖНСТИТУЦРЖОНАЛЬНИХ РАМОК
РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ПОВНОВАЖЕННЯ РЖНШИХ ОРГАНРЖВ
РОЗДРЖЛ РЖ. КОНСТИТУЦРЖЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
Ст. 130 Конституцiя Румунii мiстить наступнi положення стосовно прокуратури:
тАЮРоль Прокуратури:
1) У судовому засiданнi Прокуратура представляi iнтереси всього суспiльства i захищаi правопорядок, а також права i свободи громадян.
2) Прокуратура здiйснюi своi повноваження через прокурорiв, якi утворюють органи прокуратури, при умовах, встановлених законом.
Статус прокурорiв:
1) Прокурори здiйснюють свою дiяльнiсть вiдповiдно до принципiв законностi, неупередженостi й iiрархiчного контролю, пiд керiвництвом мiнiстерства юстицii.
2) Функцii прокурора несумiснi з будь-якими iншими публiчними або приватними функцiями, за винятком викладацьких функцiй у вищих навчальних закладах.
Авторитарнi уряди традицiйно розширюють повноваження прокурорiв, скорочуючи в той же час повноваження суддiв. Румунiя в цьому планi не i виключенням. До скинення Чаушеску в 1989 роцi румунська правова система вiдрiзнялася сильною прокуратурою i слабкою судовою владою. Найбiльш суперечливi аспекти цiii правовоi структури були усунутi пiсля 1989 року, нетрадицiйнi повноваження прокурорiв залишилися незачепленими.
Румунська Конституцiя 1991 року не дотримуiться суворого принципу подiлу влади. Хоча усi суддi i прокурори класифiкуються як члени магiстратур, останнi зовсiм очевидно знаходяться винятково пiд тАЮпятоютАЭ виконавчоi влади. Конституцiя, у ii первiсному видi, залишила неясноi лiнiю адмiнiстративного подiлу мiж цими органами. Роздiл 6 "Судова влада" Конституцii мiстить норми, що регулюють дiяльнiсть як судiв, так i прокурорiв. Текст Конституцii, що мiстить положення про ключовий конституцiйний орган у прокурорськiй дiяльностi як такий - прокуратурi, носить дуже загальний i уривчастий характер ("Прокуратура здiйснюi своi повноваження через прокурорiв... при умовах, установлених законом", ст. 130).
Суддi i прокурори, як члени магiстратури мають iмунiтет вiд кримiнального переслiдування. У вiдношеннi iх не може бути почате розслiдування, проведений обшук, арешт або висунуте обвинувачення без одержання згоди мiнiстра юстицii (ст. 91 Закону "Про органiзацiю суддiвськоi справи" 1992 року).
Вiдповiдно до Конституцii, прокурори здiйснюють свою дiяльнiсть вiдповiдно до принципiв законностi, неупередженостi й iiрархiчного контролю пiд керiвництвом Мiнiстерства юстицii (ст.131). Закон про органiзацiю суддiвськоi справи 1992 року (доповнений Законом 142/1997) ще бiльш пiдсилив принцип субординацii. У вiдповiдностi зi статтею 28 цього закону, прокурори можуть видавати обовязковi накази i припиняти або скасовувати акти i розпорядження нижчестоящих прокурорiв. Бiльш того, у результатi змiн, внесених у Закон у 1997 роцi, усi прокурори пiдлягають нагляду i контролю мiнiстра юстицii (ст. 33,34). На вiдмiну вiд суддiв, Конституцiя не покладаi на прокурорiв обовязок здiйснювати своi повноваження вiдкрито чи привселюдно, що ставить пiд сумнiв будь-яку заява про те, що функцii прокуратури i частиною i вiдгалуженням "системи правосуддя".
ТРрунтуючись на цих мiркуваннях, ряд румунських вчених-правознавцiв стверджували, що в дiйсностi прокуратура i складовою частиною виконавчоi галузi влади i тому Конституцiю варто доповнити положеннями, належним чином визначальними функцii прокуратури i ii мiiе в загальнiй iнституцiональнiй структурi. РЖ хоча змiни 1997 року до Закону "Про органiзацiю суддiвськоi справи" 1992 року можуть розглядатися як крок у напрямку iнституцiональноi рацiоналiзацii, вони не обмежують серйозно якi-небудь прокурорськi повноваження. В Конституцii 1991 року прокуратура i суддi розглядаються як складовi частини "судовоi влади". Але Закон 1997 року встановлюi, що тiльки суди надiленi "повноваженням здiйснювати правосуддя", а отже, лише суди утворять самостiйну гiлку влади (п.2 ст. 1 Закону "Про органiзацiю суддiвськоi справи").
Вiдповiдно до цiii логiки, прокуратура формально помiщена в структуру виконавчоi влади, що означаi легалiзацiю ii фактичного статусу.
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ РЖНСТИТУЦРЖОНАЛЬНИХ РАМОК
Проте, це юридичне переоформлення iнституцiональних рамок, швидше за все, негативно позначиться на незалежностi судовоi влади. Роль Вищоi Ради Магiстратури iлюструi проблему. Вiдповiдно до Конституцii, Вища Рада Магiстратури "вносить Президенту Румунii пропозицii про призначення на посади суддiв i прокурорiв (ст. 133). Крiм того, вiн приймаi всi рiшення про просування по службi, змiщеннi i покараннi суддiв". Однак Вища Рада Магiстратури не маi подiбну компетенцiю у вiдношеннi прокурорiв, нагляд за дiяльнiстю яких здiйснюiться органом, що складаiться винятково з членiв прокуратури, неупередженiсть яких у даному випадку викликаi сумнiву. Бiльш того, Вища Рада Магiстратури складаiться з 10 суддiв i 5 прокурорiв, що даi можливiст