Предмет і метод економічної теорії
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
Суть грошей розкривається через їх функції. У вітчизняній економічній теорії виділяють пять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження, світових грошей. Західна економічна наука на сучасному етапі виділяє всього три функції: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження.
Гроші як міра вартості. Суть цієї функції полягає у тому, що в грошах вимірюються вартість інших товарів. Для виконання цієї функції не потрібна наявність реальних грошей, а використовується уявні. З цією функцією повязане таке явище як масштаб цін. Під масштабом цін історично розумілась певна кількість дорогоцінного металу, яка відповідала грошовій одиниці. Проте у сучасній економіці, де грошова одиниця не привязується до золота чи срібла, масштаб цін відображає купівельну спроможність грошової одиниці, кількість товарів, яку можна на неї придбати.
Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. Для виконання цієї функції гроші обовязково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.
Функція засобу платежу відображає особливості кредитного господарства: купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.
Функція засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є обєктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.
Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівнянні національних грошей - валютний курс.
3. Грошовий обіг та його закони
Грошовий обіг - це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, який обслуговує усі розрахунки в економіці.
Грошовий обіг підпорядкований певним законам. Одним за найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідну для обігу.
Закон грошового обігу виражає залежність між кількістю грошей в обігу, масою товарів, які обертаються, рівнем їх цін та швидкістю обороту грошей. Відповідно до класичного підходу кількість грошей, необхідних для обігу, визначається за формулою:
,
де КГ - кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ - сума цін товарів; К - сума цін товарів, які продані у кредит; П - сума платежів за борговими зобовязаннями, ВП - сума платежів, які взаємно погашаються; Ш - середня кількість оборотів однієї грошової одиниці.
Сучасна західна економічна теорія при визначення кількості грошей, необхідних для обігу, у якості базового використовує рівняння Фішера:
,
де M - кількість грошей в обігу; V - швидкість обігу грошей, P - Середній рівень цін; Q - кількість товарів та послуг на ринку.
Відповідно до цього рівняння, кількість грошей, необхідних для обігу, визначається за формулою:
.
Важливим у розрахунку кількості грошей є визначення показника і складу грошової маси. Грошова маса - кількісний показник грошей. Вона складається з кількох грошових агрегатів:
М0 - готівка в обороті;
М1 - М0 + засоби на поточних рахунках;
М2 - М1 + засоби на строкових рахунках;
М3 - М2 + крупні вклади (ощадні сертифікати);
L = М3 + високоліквідні цінні папери.
При цьому грошова маса в обороті характеризується величиною грошового агрегату М2.
Закони грошового обігу визначають кількість грошей, необхідних для нормального товарного обігу. Якщо вони порушуються, відбувається порушення стабільності цін. Якщо грошей у обігу менше ніж потрібно то виникне платіжна криза, якщо ж більше потреби - інфляція.
4. Грошова система, її структура та типи
Грошова система - форма організації грошового обігу, яка історично склалась в країні і закріплена в державному законодавстві. Елементами грошової системи є:
грошова одиниця та її складові;
масштаб цін - вагова кількість грошового металу, яка прийнята за грошову одиницю (існує в грошових системах, заснованих на металевому обігу);
емісійна система - механізм випуску грошей у обіг та установи, які його здійснюють;
види грошових знаків;
інститути грошової системи.
Історично склалось кілька основних типів грошових систем.
Металева грошова система. У цій системі в якості грошей використовуються дорогоцінні метали. За грошовою одиницею закріплюється певна кількість грошового металу. Металева грошова система існувала у вигляді біме6талевої і монометалевої.
Біметалева грошова система - в якості грошей використовувались два благородних метал: золото і срібло (XVI-XIX ст).
Монометалева грошова система - в якості грошей використовується лише один метал, у більшості випадків золото.
Різновиди золотого монометалізму:
Золотомонетний стандарт - випускались в обіг золоті монети (з 1821р. до Першої світової війни);
Золотозливковий стандарт - стабільність грошової одиниці забезпечується золотом в зливках, монети з золота не карбуються);
Золотодевізний стандарт - золотом забезпечувались лише деякі валюти (девізи), інші ж держави прирівнювал