Аналіз купівельної спроможності і грошових коштів
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?в, депозитні сертифікати), відбувається випереджальний ріст безготівкового обігу, прискорення руху грошових потоків.
По-четверте, кредит виконує функцію прискорення концентрації й централізації капіталу. Кредит активно використається в конкурентній боротьбі, сприяє процесу поглинань і злиттів фірм. Одні підприємці, що домоглися надання їм кредитів на пільгових умовах, одержують можливість швидкого росту капіталу, інші можуть скористатися кредитом лише на умовах, що погіршилися, і програють у конкурентній боротьбі.
У світі існують різні системи грошового обігу, які зложилися історично й закріплені законодавчо державою. До найважливіших компонентів грошової системи ставляться:
1) національна грошова одиниця, у якій виражаються ціни товарів і послуг;
2) система кредитних і паперових грошей, різних монет, які є законними платіжними засобами, у наявному обороті;
3) система емісії грошей, тобто законодавчо закріплений порядок випуску грошей в обіг;
4) державні органи, що відають питаннями регулювання грошового обігу.
Залежно від виду грошей, що обертають, можна виділити два основних типи систем грошового обігу:
1) системи обігу металевих грошей, коли в обігу перебувають повноцінні золоті й (або) срібні монети, які виконують всі функції грошей, а кредитні гроші можуть вільно обмінюватися на грошовий метал (у монетах або злитках);
2) системи обігу кредитних або паперових грошей, які не можуть бути обмінені на золото, а саме золото витиснуте з обігу.
Випуск як паперових, так і кредитних грошей виявився в сучасних умовах монополізований державою. Національний банк, що перебуває у власності держави, іноді намагається компенсувати недостачу грошових нагромаджень шляхом збільшення грошової маси, емісії надлишкових знаків вартості. Грошова маса - це сукупність наявних і безготівкових купівельних і платіжних засобів, що забезпечують обіг товарів і послуг у народному господарстві, яким розташовують приватні особи, інституціональні власники й держава. У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої ставляться кошти , що реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові нагромадження, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими засобами.
Грошовий обіг - це рух грошей у наявній і безготівковій формах, що обслуговує реалізацію товарів, а так само нетоварні платежі й розрахунки в господарстві. Відповідно в рамках грошового обігу розрізняють готівково-грошовий обіг і рух грошей у безготівковій формі.
Готівково-грошовий обіг являє собою рух готівки у вигляді банкнот, розмінних монет і паперових грошей (білетів державної скарбниці). Безготівковий обіг - рух коштів на рахунках клієнтів.
Форми безготівкових розрахунків можуть бути найрізноманітнішими . Вони залежать від історичних й економічних особливостей окремих країн, специфіки кредитної системи, ступеня розвитку електронних засобів звязку, компютеризації банківської справи. Найпоширеніше чеки, акредитиви, кредитні картки, електронні перекази, векселя, сертифікати.
Безготівковий обіг домінує, обумовлюючи все більшу дематеріалізацію грошового обігу. Причинами цього є: 1) скорочення витрат обігу; 2) прискорення грошового обігу; 3) зручність безготівкових розрахунків. Однак у деяких сферах економічного життя наявність грошей зберігає свою значимість.
По-перше, в угодах, де однієї зі сторін є населення. Наприклад, в Україні дуже незначна частина населення користується безготівковими розрахунками, хоча для країн з розвитий ринковою економікою ситуація кардинально міняється (наприклад у США заробітну плату наявними одержують не більше 6% зайнятого населення).
По-друге, в умовах кризових потрясінь більшість економічних агентів прагнуть мати готівку.
По-третє, готівково-грошовий оборот важко контролюємо. Він може виступати засобом відхилення від податків й інших незаконних дій.
Між готівково-грошовим і безготівковим обігом існує взаємозвязок: гроші постійно переходять із однієї в іншу сферу грошового обігу. Очевидно, що саме готівка забезпечує людині зручність, повязане з тим, що необхідні для покупки засобу лежать у нього в кишені, і йому немає необхідності при кожній покупці ходити в банк.
Зберігання грошей у вигляді готівки позбавляє людини можливості одержувати відсотки по внеску. Отже, треба зважити переваги й недоліки готівки й вирішити, скільки ж готівки треба має на руках.
1.3 Кредитна система України
Сучасна кредитна система являє собою багаторівневий механізм акумулювання й перерозподілу фінансових активів. Вона складається з наступних основних ланок:
Національний банк, державні й напівдержавні банки.
Банківський сектор: комерційні банки, ощадні банки, інвестиційні банки, іпотечні банки, спеціалізовані торговельні банки.
Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи: страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії, фінансові компанії, благодійні фонди, кредитні союзи.
Нова структура кредитної системи стала більшою мірою відбивати потреби ринкового господарства, вона наближається до моделі кредитної системи промислово розвинених країн, поступово пристосовуючись до процесу нових економічних реформ.
Наведена триярусна схема структури кредитної системи є типовою для більшості промислово розвинених країн, зокрема США, країн Західної Європи, Японії. Однак по ступені розвиненості ти