Практичні рекомендації з дисципліни "Інженерні вишукування"
Методическое пособие - Геодезия и Геология
Другие методички по предмету Геодезия и Геология
Міністерство освіти і науки України
Національний транспортний університет
Кафедра проектування доріг
Методичні вказівки
Практичні рекомендації з дисципліни “інженерні вишукування”
Київ НТУ 2009
Інженерні вишукування комплексна дисципліна, яка вивчає такі види інженерних вишукувань як економічні, екологічні, архітектурно містобудівні, геодезичні, геологічні, гідрометричні, меліоративні, транспортні, розглядає соціальні, демографічні, історикоархітектурні вишукування тощо. Основною концепцією є визначення вишукувань як збору та систематизації інформації про стан середовища для майбутнього будівництва. Мета вивчення дисципліни полягає в отриманні знань про склад та методи проведення відповідних вишукувань, уміння аналізувати одержані результати, вирішувати практичні задачі.
На практичні заняття по курсу “Інженерні вишукування” виносяться задачі, повязані з економічними (тип І), транспортними (тип ІІ) та інженерно-геодезичними (тип ІІІ) вишукуваннями.
I. Тип 1
Задачі типу 1 розв`язуються на основі матеріалів економічних вишукувань. Завдання полягає у тому, щоб побудувати найкоротшу (оптимальну) повязуючи мережу, визначити додаткові вузлові точки та додаткові ланки
Вихідні дані :
1) розташування кореспондуючих точок ( рис. 1 )
2) матриця транспортних зв`язків ( табл. 1 )
4 О
О 2
6 О 3 О
5 О О 1
Рис. 1 План розташування кореспондуючих точок
Таблиця 1. Матриця транспортних зв`язків
Кореспондуючі точки1234561Х19,0
-17,0
9032,0
75,227,0
18,334,2
-2Х18,0
120,122,8
19,134,8
-33,2
35,03Х16,8
79,816,6
27,518,0
43,94Х26,4
-15,6
30,25Х15,2
37,46Х
В чисельнику приведені відстані між кореспондуючими точками в км, в знаменнику вантажонапруженість між цими точками , тис.т / рік .
Побудову найкоротшої по вязучої мережі починають із кореспондуючої точки, яка має найінтенсивніші транспортні зв`язки: Qмах. Для цього визначають сумарний обсяг вантажних перевезень для кожної кореспондуючої точки і визначають ту, для якої він виявляється максимальним. Схема для визначення сумарних вантажних перевезень для кожного з кореспондуючих пунктів приведена в табл. 2.
Скажімо, для точки 3:
Qз = 90 + 120,1 + 79,8 + 27,5 + 43,9 = 361,3 (тис.т)
Для нашого прикладу
Qз = Qмах
В табл. 3 зведені результати попередніх підрахунків.
Таблиця 2. Схема визначення сумарних вантажних перевезень
Кореспондуючі точки123456Q
(тис.т)1
Х183,52
Х174,23
Х361,34
Х204,35
Х83,26
Х146,5
Таблиця 3. Сумарний обсяг вантажних перевезень
Кореспондуючі точки123456Q
(тис.т)1Х183,52Х174,23Х361,34Х204,35Х83,26Х146,5
Qмах. = Q 3 = 361,3 тис.т.
До найкоротшої (оптимальної) повязуючої мережі відбирають ланки згідно із алгоритмом, де критерієм є мінімум питомих дорожньо-транспортних витрат, грн/т:
L = l [(aД / Q ) + bT], (1)
деl довжина ланки, км;
а, b коефіцієнти, які залежать від щорічного приросту вантажонапруженості та терміну перспективного проектування;
Д дорожні витрати, пов`язані з будівництвом чи реконструкцією дороги, тис. грн / км;
Q перспективна вантажонапруженість на ланці, тис. т.
Т транспортна складова собівартості перевезень, грн / т.км.
Для спрощення розрахунків при відборі ланок до найкоротшої повязуючої мережі користуються показником мінімальної приведеної довжини. км / тис. т:
L = l / Q або L = l min / Q, (2)
де l min мінімальна довжина ланки, км;
Q сумарна вантажонапруженість на ланці, тис.т/ рік.
Відбір ланок до найкоротшої повязуючої мережі складаєтся з (n1) циклів, кожен з яких полягає у визначенні приведених довжин, їх порівнянні та виборі найкоротшої ланки. Кожному циклу розрахунків надається шифр відповідно до номеру початкової кореспондуючої точки.
Якщо у вихідній мережі є дороги з твердим покриттям, їх автоматично включають до найкоротшої повязуючої мережі.
Перший цикл розрахунків починають з кореспондуючої точки, яка має найінтенсивніші транспортні зв`язки, тобто, з точки 3 ( табл.3 ). В таблиці 4 приведені обчислення для 3-ї точки - цикл 3 ( Ц-3 ). Значення відстаней між точкою 3 та іншими точками записані в рядку l, кількість вантажів, які перевозять в рядку Q. За даними рядків l і Q визначають приведені довжини відстаней між точкою 3 та іншими кореспондуючими точками, які записують в рядок L. Аналіз рядка L показує, що мінімальна приведена довжина дорівнює 0,150 і відноситься до точки 2. Вона і приєднується, як найближча, до точки 3, утворюючи фрагмент найкоротшої пов`язуючої мережі (3-2). В наступних обчисленнях точки 3 і 2 вже не розглядаються.
Таблиця 4. Цикл обчислень Ц-3
Ц-3123456 l17,018,0X16,816,618,0 Q90120,1X79,827,543,9lmin17,018,0X16,816,618,0Q90120,1X79,827,543,9L0,1890,150X0,2100,6030,410(3)(3)(3)(3)(3)
В наступному циклі (табл. 5) визначається точка, яка є найближчою до визначеного фрагменту (3-2). Для цього необхідно визначити приведені довжини від інших кореспондуючих точок для фрагменту (32) - цикл 2 (Ц2).
Рядки l та Q циклу Ц-2 заповнюються аналогічно табл.4. Рядок l min