Практичні рекомендації з дисципліни "Інженерні вишукування"
Методическое пособие - Геодезия и Геология
Другие методички по предмету Геодезия и Геология
заповнюють, порівнюючи довжини від усіх кореспондуючих точок, ще не включених до мережі, до точок 3 і 2, які вже складають фрагмент мережі: записується менше значення. Наприклад: відстань від точки 2 до точки 1 складає 19,0 м , а від точки 3 до точки 1 17,0 м ( табл. 3). Тож в рядок l min циклу Ц2 записуємо менше значення 17,0 м, яке відповідає відстані до точки 3, що фіксуємо в нижньому рядку - ставимо індекс (3). Індекс (3) вказує на те, що найкоротша відстань від точки 1 до фрагменту 3-2 визначається ланкою 3-1. Аналіз вантажних перевезень показує, що між точками 1 і 3 потрібно перемістити 90 тис. т, а між точками 1 і 2 вантажі не переміщуються (табл. 3). Отже, сума вантажів, які треба перемістити між точкою 1 і ланкою 3-2, складає 90 тис. т. Між точками 4 і 3 переміщується 79,8 тис. т.,між точками 4 і 2 - 19,1тис.т. Отже, сума вантажів, які підлягають переміщенню між ланкою 3-2 і точкою 4, складає 98,9 тис. т. Визначені значення записуються в рядок Q.
На основі визначених найкоротших відстаней та сумарних обсягів перевезень визначаються приведені довжини, які записуються в рядок L.
Таблиця 5. Цикл обчислень Ц 2.
Ц - 2 123456l19,0XX22,834,833,2Q-XX19,1-35,0l min17,0XX16,816,618,0Q90XX98,827,578,9L0,189XX0,1700,6030,228(3)XX(3)(3)(3)
В такій же послідовності розглядаються інші кореспондуючі точки
Обчислення, наведені в табл. 5, показують, що найменшою приведеною довжиною є L = 0,170, яка відноситься до точки 4. Отже, точка 4 приєднується до найкоротшої по вязучої мережі, поєднуючись з точкою 3 (що зафіксовано в останньому рядку табл. 5) і в подальших обчисленнях не розглядається. Утворився наступний фрагмент мережі (2-3-4).
В таблицях 6, 7 та 8 наведені розрахунки для наступних циклів обчислень, які виконуються аналогічно до попередніх .
Таблиця 6. Цикл обчислень Ц 4.
Ц - 4 123456l32,0XXX26,415,6Q75,2XXX-30,2l min17,0XXX16,615,6Q165,2XXX27,5109,1L0,103XXX0,6030,143(3)XXX(3)(4)
Таблиця 7. Цикл обчислень Ц 1
Ц - 1 123456lXXXX27,034,2QXXXX18,3-l minXXXX16,615,6QXXXX45,8109,1LXXXX0,3630,143(3)(4)
Таблиця 8. Цикл обчислень Ц 6.
Ц - 6 123456lXXXX15,2XQXXXX37,4Xl minXXXX15,2XQXXXX83,2XLXXXX0,182X(6)
В результаті проведених розрахунків отримані ланки найкоротшої повязуючої мережі (табл.9 ), яка показана на рис. 2.
Таблиця 9. Ланки найкоротшої (оптимальної) по вязучої мережі
№ п/пШифр ланки13 223 433 144 656 5
4 О
О 2
6 О 3 О
5 О О 1
Рис. 2. Найкоротша ( оптимальна) повязуюча мережа
Після побудови найкоротшої (оптимальної) повязуючої мережі з`являється основа, яка дозволяє вирішувати питання про розміщення додаткових вузлових точок. Ланки найкоротшої повязуючої мережі зв`язують між собою кореспондуючі точки, в яких сходяться або перетинаються різні маршрути. Ці ж точки є вузлами поєднання окремих ланок мережі. Але на практиці виявляється доцільним влаштовувати примикання доріг і в інших точках, які звуться додатковими вузловими точками. Ознакою необхідності такої додаткової вузлової точки є наявність гострого кута, утвореного ланками мережі. Для того, щоб визначити додаткові вузлові точки, визначають кут примикання за формулою:
сos ? = [(Q1 Q2 ) Tосн] / [Q n F ( Q n ) T під ] (3)
F( Q n ) = 1 + (a Д) / (Q n b T під ), (4)
де Q1,Q2, - кількість вантажів, які підлягають переміщенню відповідно праворуч і ліворуч від примикання по головній ланці, тис. т.
Qn кількість вантажів, які підлягають переміщенню по під`їзній ланці, тобто сума Q1 і Q2 , тис.т.
Тосн, Тпід транспортна складова собівартості перевезень, відповідно по головній ланці та ланці, прийнятій під`їзною, грн./ Т км;
а та b коефіцієнти, які враховують ефективність капіталовкладень, враховані в табл.10.
Для полегшення виконання обчислень за наведеними формулами складається таблиця 10.
Таблиця 10. Таблиця визначення аД та bТ
Категорія
дорогиІнтенсивність
руху, N
авт / добуВантажонапруженість,Q , тис.т.Дорожні витрати, приведені до звітного року, Д, у.о. / кмТранспортна складова собівартості перевезень, Т ,
у.о ./ т.кмаДвТ1> 10000989314930,02522,50,0406210000 - 30009893 -29687860,042750,081233000-10002968 - 9895380,06188,30,121841000-150 989 - 1502370,0882,90,16245< 1501501020,1035,70,203
Вантажонапруженість підраховується за формулою:
Q = Nв Д Кп Кв Вср f,(5)
де Nв - кількість вантажних автомобілів транспортного потоку, авт / добу,
Д кількість робочих днів на рік , Д = 320;
Кп коефіцієнт використання пробігу автомобілями;
Кв - коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;
Вср середня вантажопідйомність автомобілів,
Вср = (В1Р1 + В2Р2 + … ВnPn ) / ( P1 + P2 +…+ Pn),(6)
B 1-…Bn вантажопідйомність кожної марки автомобіля, т ;
P1 … Pn відсоток автомобілів певної марки в потоці ; %;
f - коефіцієнт необлікованих перевезень , f = 1,1 1,2 .
Значення D та Т, наведені в табл. 10, прийняті відповідно до нормативних та статистичних даних (надалі при розрахунках використовуються дані табл.10).
Вантажонапруженість, відповідно до категорій доріг, визначають в наступній послідовності. Скажімо, для дороги I-ої категорії при інтенсивності N = 10000 авт/добу і 65 % вантажних автомобілів у транспортному потоці (згідно з завданням ), інтенсивність вантажного потоку :
Середня вантажопідйомність автомобілів відповідно до формули ( 6 ) :
Bср = ( 733 + 4 25 + 3,5 7 ) / ( 33 + 25 +7 ) = ( 231 +100 + 24,5 ) / 65 = 5,47 т
Вантажонапруженість розраховується за формулою ( 5 ) :
QI = 6500 320 0,85 0,93 5,47 1,1 = 9893392 т
Для II категор