Практичні рекомендації з дисципліни "Інженерні вишукування"
Методическое пособие - Геодезия и Геология
Другие методички по предмету Геодезия и Геология
ії :
QII = 1950 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =2968018 т
Для III категорії :
QIII = 650 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =989339 т
Для IV , V категорій :
Q = 98 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =149162 т
Відповідні значення Q заносяться в табл.10.
Додаткові вузлові точки слід шукати в тих випадках, коли ланки, які сходяться в кореспондуючій точці, утворюють гострий кут. Ця обставина є зовнішньою ознакою, яка умовно полегшує пошук вузлових точок.
На рис.3 показане можливе розташування вузлової точки 7, якщо вантажі переміщуватимуться з точки 3 в точку 6 за маршрутом 3-7, 7-6, а не 3-4, 4-6
4
7 3
6
Рис. 3. Схема до визначення положення вузлової точки
Відповідно до рис.3, праворуч від точки примикання 7 будуть переміщуватися вантажі :
Q1 = Q3-4 + Q2-4 + Q1-4 = 79,8 + 19,1 +15,2 =174,1 тис. т
Ліворуч від точки 7 будуть переміщуватися вантажі :
Q2 = Q3-6 +Q2-6 +Q1-6 +Q3-5 +Q2-5+Q1-5 =43,9+35,0+0+27,5+0+18,3=124,7 тис. т
Qn = Q1 +Q2 = 174,1 + 124,7 = 298,8 тис. т.
За даними табл.10 Q n відповідає вантажонапруженості для дороги 4-ої категорії, відповідно для 4-ої категорії приймаються за даними табл.10 і значення аD і bT , які потрібні для розрахунків.
Тоді за формулою (4) :
F (Qn) = 1 +
Обчислюємо значення кута примикання ( формула 3 ) :
cos = [ 174,1 124,7 0,10 ] / ( 298,8 2,71 0,08 ) = 0,075 ;
= 85 o 42` .
Значення Тосн та Тпід в формулі ( 3 ) беруться із табл.10 відповідно до різниці Q1- Q2 , якій відповідає Тосн = 0,10 для 5-ої категорії дороги, та зна-чення Qn, якому відповідає Тосн = 0,08 для 4-ої категорії дороги. Кут відкладається між ланками (3-4) та (4-6) простою побудовою. Своєю вершиною кут направляється в сторону більшого вантажопотоку. Ланка (4-6) механічно ділиться на дві ланки : (4-7) та (7- 6 ), довжина яких визначається за масштабом і, відповідно, складає 5,0 км та 10,6 км. Отже, замість ланки (3-4) утворилася нова ланка (3-7) завдовжки 15,8 км.
Для визначення необхідності додаткових ланок виконують перевірку :
lф / li-j [ 1+ ] , (7)
де lф , li-j - довжина відповідного маршруту за ланками найкоротшої повязуючої мережі та довжина додаткової ланки, км;
Q кількість вантажів, які необхідно перевезти між точками, тис. м;
Кпр коефіцієнт прискорення перевезень, Кпр = 0,7 0,8.
Якщо ліва частина нерівності є більшою за праву додаткова ланка приймається, якщо ні в ній немає необхідності. Можливі додаткові ланки для побудованої найкоротшої повязуючої мережі вказані на рис. 4.
4
7 2
6
3
5 1
Рис. 4. Схема мережі із можливими додатковими ланками.
Необхідність введення додаткових ланок розглядається для кожного окремого незамкненого контуру найкоротшої повязучої мережі. Розглянемо додаткову ланку між точками 3 та 6, відстань між якими 18,0 км, а вантажонапруженість 43,9 тис. т. При відсутності дороги між точками 3 та 6 вантажі між ними слід перевозити по ланках 3-7 і 7-6, довжиною відповідно 15,8 км та 10,6 км , тобто довжина маршруту за ланками найкоротшої повязучої мережі : lср =15,8км + 10,6км = 26,4км.
Тоді ліва частина нерівності (7):
lф / l3-6 = 26,4 / 18 =1,46 ;
Права частина нерівності (7):
Оскільки 1,46 < 2,79 , то додаткової ланки влаштовувати не потрібно.
Розглянемо додаткову ланку між точками 3 та 5 , відстань між якими l 3-5 = 16,6км , а вантажонапруженість 27,5т. За відсутності дороги між точками 3 та 5 вантажі між ними будуть перевозитися за маршрутом 3-7, 7-6, 6-5, довжиною lф = 15,8км + 10,6км + 15,2км = 41,6 км.
Ліва частина нерівності (7) : lф / l3-5 = 41,6 / 16,6 =2,50 ;
права частина нерівності (7) :
Оскільки 2,50 < 3,37 , то додаткова ланка не потрібна.
Розглянемо додаткову ланку між точками 1 та 5 , відстань між якими l1-5 = 27,0км , а вантажонапруженість 18,3тис.т. За відсутності дороги вантажі слід перевозити за маршрутом 1-3 , 3-7 , 7-6 , 6-5 , довжина якого lф = 17,0км + 15,8км + 10,6км + 15,2км = 58,6 км.
58,6 / 27,0 [ 1+ ] ;
2,17 < 4 , отже додаткової ланки влаштовувати не потрібно.
Розглянемо додаткову ланку 2-4 , l2-4 = 22,8км ; вантажонапруженість 19,1 тис. т.
lф = l2-3 + l3-7 + l7-4 = 18,0км + 15,8км + 5,0км = 38,8км
38,8 / 22,8 [ 1+ ] ;
1,7 < 3,83, додаткова ланка не потрібна.
Остаточний вигляд дорожньої мережі приведений на рис.5
Додаткова ланка 1-2 не розглядається, оскільки по ній не здійснюються перевезення (табл. 1).
4
7 2
6
3
5 1
Рис.5. Остаточний вигляд раціональної дорожньої мережі.
II. Тип 2.
Задачі типу 2 це задачі, які виникають при обробці даних та аналізі результатів транспортних вишукувань, а саме вимірювання миттєвих швидкостей. Результати визначення миттєвих швидкостей записуються у вигляді таблиці 11. Завдання полягає у визначенні швидкостей 15% , 50% та 85% забезпеченості.
Таблиця 11. Розподіл миттєвих швидкостей руху
Види транспортних
засобів (ТЗ)Швидкості руху , км / гВсього
ТЗ15
2020
2525
3030
3535
4040
4545
5050
5555
6060
6565
7070
7575
8080
8512345678910111213141516Легкові авт.5791015201820161710752161Вантажні авт281078533221---51Автопоїзди2212321-------13Автобуси123457851-----36Мотоцикли-111----------3Транспортний потік, авт.1020242431343028191911752264Частість,9912131110774321100
Підраховуються кількість автомобілів кожного виду (стовпчик 16), кількість та відсоток автомобілів, які рухаються в кожному із швидкісних діапазонів (стовп. 2-15) для