Правомірна поведінка та історичні типи держав

Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство

ть республіканські установи, але влада фактично належить одній особі принце псові (першому у списку сенаторів).

Дуалістична монархія (від латинського dualis подвійний) один з двох видів конституційної монархії. Являється історичною перехідною формою від абсолютної монархії до парламентської. При дуалістичній монархії влада монарха обмежується конституцією, але монарх формально (в силу конституційних норм), і ще фактично (в силу слабкості демократичних інститутів) зберігає обширні повноваження, що ставить його в центр всієї політичної системи держави. Так, при дуалістичній монархії уряд несе формально подвійну відповідальність перед монархом і парламентом, але підпорядковується, як правило, волі монарха. В даний час дуалістична монархія існує у Марокко, Йорданії, Таїланді, Непалі та Малайзії.

7. Чи може правова поведінка бути виражена у формі бездіяльності?

 

У суспільних науках є чимало визначень цього поняття. Зазначимо, що в теорії права вирізняють декілька аспектів, а саме: поведінка криє в собі деякі особливості діяльності й спілкування, поведінка характеризує лише такі діяльність і спілкування, які зовні виявляють внутрішній стан людини; поведінка має бути соціально значущою; явище мусить бути виявлене зовні та фіксоване органами інших субєктів відчуття; поведінка обовязково повинна контролюватися волею людини.

Для глибшої характеристики правомірної поведінки треба розглянути її обєктивні та субєктивні ознаки.

Виходячи з цього, можна сформулювати такі ознаки правової поведінки:

  • соціальне значення поведінки;
  • знаходження поведінки під контролем свідомості й волі людини;
  • регламентованість поведінки правом; підконтрольність поведінки державі;
  • здатність поведінки потягнути за собою юридичні наслідки.

У теорії права розроблено також поняття механізму правової поведінки як сукупність засобів, із допомогою яких здійснюється регулювання поведінки людини правом.

Механізм правової поведінки криє в собі:

  • правові норми, що регулюють поведінку людини;
  • юридичні факти, з якими закон повязує настання юридичних наслідків чи виникнення, зміну або припинення правовідносин;
  • правовідносини як взаємозвязок субєктів права та юридичні обовязки;
  • акти здійснення субєктивних прав і юридичних обовязків.

Універсальними засобами механізму правової поведінки є законність, правосвідомість і правова культура. Вони взаємодіють з іншими елементами цього механізму в кожному окремо взятому випадку правової поведінки.

Правова поведінка поділяються на правомірну і протиправну.

Правомірна поведінка це відповідна юридичним нормам дія чи бездіяльність особи.

Правомірна поведінка це суспільно необхідна, бажана і допустима під кутом зору інтересів громадянського суспільства поведінка індивідуальних і колективних субєктів, що проявляється у здійснені норм права, гарантується та охороняється державою.

Правомірна поведінка має ряд ознак:

  1. Являє собою соціальне, суспільно корисне явище, втілене в юридичній формі;
  2. Відповідає нормам права;
  3. Задовольняє різноманітні інтереси всіх і кожного, забезпечує організованість суспільного життя;
  4. Носить свідомо-вольовий характер, що має зовнішній прояв у формі дій чи бездіяльності;
  5. Гарантується та охороняється державою.

Існує декілька видів правомірної поведінки:

  • Передбачена поведінка, яка передбачає виконання покладених на особу обовязків, здійснення тих чи інших активних дій (платити податки);
  • Дозволена поведінка, яка передбачає використання наданих субєкту можливостей певної власної поведінки (володіти, розпоряджатись майном);
  • Заборонена пасивна поведінка, коли субєкт повинен стримуватись від порушення заборон, установлених правовими нормами (не порушувати громадський порядок).

За зовнішньою формою виразу правомірна поведінка поділяється на дію та бездіяльність. За характеристиками субєктів: на індивідуальну і колективну, посадову та ін. За галузевою належністю: на адміністративно-правову, цивільно-правову, сімейно-правову та ін.

Правомірну поведінку субєктів можна диференціювати за різними критеріями, як-от: за складниками юридичних фактів юридичні вчинки та індивідуальні акти; за формою реалізації права додержання, виконання, використання, правозастосування; за змістом правовідносин здійснення субєктивних прав, свобод, юридичних обовязків, законних інтересів; за формою вияву назовні дія та бездіяльність; за способом детермінації активна і пасивна; за способом формування в нормативних актах прямо і побічно передбачена правовими нормами.

Можна навести й інші підстави кваліфікації правомірної поведінки, серед яких слід звернути увагу на поділ правомірної поведінки залежно від активності субєкта: соціально активна, позитивна (звичайна); конформістська; маргінальна.

Бездіяльність або дія, що здійснюється всупереч встановленим у суспільстві правовим нормам є правопорушенням.

 

Висновок

 

Виникнення тих або інших типів держави нерозривно повязано з історичними особливостями розвитку класового суспільства, обумовлено специфікою тієї або іншої класової загально-економічної формації. Отже, окремі типи держав відрізняються в першу чергу своєю класовою сутністю.

Організація державної влади великою мірою залежит?/p>