Правомірна поведінка та історичні типи держав

Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство

арного і громадського впливу.

(Стаття 140 із змінами, вписаними згідно з Указами ПВР № 8474-10 від 27.02.85, № 5938-11 від 27.05.90)

За несумлінне виконання обовязків до працівника можуть застосовуватись дисциплінарні стягнення.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-який процес, має певні особливості щодо порядку її застосування.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване тільки одне з таких заходів стягнень:

  • Догана;
  • Звільнення.

Для окремих категорій працівників (працівників органів прокуратури, суду, звязку, державні службові) встановлюються й інші види стягнень.

Чинне законодавство (Закон України “Про державну службу”), відомчі (органи прокуратури, звязку, залізничного транспорту) статути й положення про дисципліну для окремих категорій працівників установлюють й інші дисциплінарні стягнення.

Зокрема, до державних службовців, окрім загальних видів дисциплінарної відповідальності, застосовуються:

  • Попередження про неповну службову відповідальність;
  • Затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Дисциплінарне стягнення може бути застосоване власником (уповноваженим ним органом) безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня виявлення і шести місяців з дня вчинення проступку.

За одне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

Для застосування дисциплінарного стягнення власник (або уповноважений ним орган) зобовязаний зажадати письмового пояснення порушення.

Стягнення оголошується наказом і повідомляється працівнику під розписку протягом трьох робочих днів.

Якщо протягом року до працівника не будуть застосовані дисциплінарні стягнення, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення може бути зняте і до закінчення одного року.

Протягом дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення не застосовуються.

Дисциплінарні стягнення до трудової книжки не заносяться.

 

4. Матеріальна відповідальність

 

Працівник, який завдав матеріальної шкоди підприємству, організації, установі, несе матеріальну відповідальність незалежно від того, чи був він притягнутий до дисциплінарної відповідальності за діяння, що ним спричинено цю шкоду.

Підставами для притягнення працівника до матеріальної відповідальності є:

  • Пряма дійсна шкода;
  • Протиправність поведінки працівника;
  • Причинний звязок між протиправними діями та заподіяною шкодою;
  • Вина працівника.

Трудовий процес явище багатогранне, і його порушення може призвести до матеріальної відповідальності як працівника, так і власника підприємства.

Матеріальна відповідальність працівника це його обовязок відшкодувати в установленому законом порядку і розмірах пряму дійсну шкоду, заподіяну підприємству (установі, організації) протиправним і умисним невиконанням чи неналежним виконанням своїх трудових обовязків.

Чинне законодавство встановлює два види матеріальної відповідальності:

  1. Обмежену, яка не перевищує середнього заробітку працівника;
  2. Повну, яка настає у випадках, якщо:
  3. Між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за цілість майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
  4. Майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або іншими разовими документами;
  5. Шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
  6. Шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
  7. Шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
  8. Відповідно до законодавства, на працівника покладено повну матеріальну відповідальність;
  9. Шкоди завдано не при виконанні трудових обовязків;
  10. Службова особа, винна в незаконному звільнені або переведенні працівника на іншу роботу.

Стаття 138 (КЗпП).Обовязок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника

Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 Кодексу законів про працю.

Стаття 130 (КЗпП).Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність,