Правовий статус інформації
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
комерційну таємницю, а саме склад юридичного правопорушення. Юридична відповідальність є засобом захисту комерційної таємниці, який носить каральний (адміністративна) чи компенсаційний характер (цивільно-правова), але практика підказує, що такий підхід є неефективним, оскільки засоби захисту комерційної таємниці підприємства мають виконувати превентивну функцію.
Юридичні особи, винні у скоєнні вищевказаних актах недобросовісної конкуренції несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що накладаються на них Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями (ст. 22 Закону). Громадяни, вину у вчиненні названих правопорушень яких доведено і які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, несуть також адміністративну відповідальність. Стягнення за вказані правопорушення визначені ч. З ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення це штраф від пяти до девяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до ст. 23 Закону адміністративну відповідальність несуть також особи, які не є підприємцями і вчинили порушення комерційної таємниці в інтересах третіх осіб.
Крім того, Кримінальний кодекс України містить дві статті, які визначають кримінальну відповідальність за посягання на комерційну таємницю ст. 231 "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю" і ст. 232 "Розголошення комерційної або банківської таємниці".
4. Правові засади захисту комерційної таємниці в трудових відносинах
Аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати, що законодавець, визначаючи засоби захисту комерційної таємниці, застосовує два підходи:
- абсолютного захисту, що захищає комерційну таємницю як обєкт інтелектуальної власності від посягань будь-яких третіх осіб,
- відносного захисту, що передбачає захист не легкодоступної та не загальновідомої комерційної інформації, щодо якої вжито заходів збереження її таємності, від актів недобросовісної конкуренції.
Саме такою концепцією слід керуватись для побудови системи інформаційної безпеки на підприємстві. Звичайно, маємо доволі незвичний обєкт захисту обєкт інтелектуальної власності з обмеженим доступом Поряд із цим неможливо не помітити переваг, які випливають з дуалістичної природи комерційної таємниці, а саме комплексності та всебічності її захисту, що випливає з наступного:
захист комерційної таємниці як інформації з обмеженим доступом забезпечується за допомогою встановлення і реалізації режиму таємності (ст. ЗО Закону "Про інформацію"),
захист комерційної таємниці як обєкта інтелектуальної власності здійснюється судом з використанням спеціальних правових засобів, в тому числі і оприлюднення в засобах масової інформації факту посягання на комерційну таємницю та розміщення в друкованому офіційному виданні відповідного судового рішення (ст. 432 ЦК України),
різнорідність субєктів посягання на комерційну таємницю:
а)конкуренти підприємства субєкта господарювання або особи, які їм допомагають (ст. 16 "Неправомірне збирання комерційної таємниці", ст. 18 "Схилення до розголошення комерційної таємниці", ст. 19 "Неправомірне використання комерційної таємниці" Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції",ч. 2, 4, 5 ст. 36 "Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею" Господарського кодексу України, ч. З ст. 164-3 "Недобросовісна конкуренція" Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.231 "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю" Кримінального кодексу України,
б)особи, яким комерційна таємниця відома на законних підставах (ст. 17 "Розголошення комерційної таємниці", ч. З ст. 36 Господарського кодексу України, ст. 232 "Розголошення комерційної або банківської таємниці" Кримінального кодексу України,
ч. З ст. 164-3 "Недобросовісна конкуренція" Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в)субєкти промислового шпигунства (ст. 231 "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю" Кримінального кодексу України).
Очевидно, що коли йдеться про працівників підприємства, то в більшості випадків ми маємо на увазі потенційних субєктів посягання, яких віднесено до другої групи.
Умови, за яких працівник буде вважатися таким, якому комерційна таємниця відома на законних підставах, полягають у наступному:
а) працівник є керівником підприємства або виконуючим обовязки керівника підприємства. В такому разі йому на підставі статуту належить бути обізнаним в інформації з обмеженим доступом,
б)працівник створив на підставі трудового договору інформацію, яка є комерційною таємницею підприємства;
в)виконання трудових обовязків працівника вимагає його обізнаності в інформації з обмеженим доступом (з певного питання, в частині або в цілому), виходячи з чого його допущено до комерційної таємниці, про що є розпорядження керівника підприємства, а від працівника отримано зобовязання про нерозголошення комерційної таємниці.
Поряд з цим не потрібно забувати, що працівник може стати потенційним конкурентом аб?/p>