Правовий статус інформації
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
банківську діяльність".
Рішення суду, що набрали законної сили, відповідно до норм статті 124 Конституції України та статті 11 Закону України "Про судоустрій України", є обовязковими для виконання на всій території України.
Умисне невиконання рішення (постанови, ухвали) суду тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену статтею 382 Кримінального кодексу України.
Законодавством не передбачено здійснення виконавчого провадження щодо судових рішень про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю. Водночас нормами нової редакції Цивільного процесуального кодексу України (набрав чинності одночасно з набранням чинності Адміністративним процесуальним кодексом України - з 1 вересня 2005 року) передбачено, що рішення суду щодо розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, підлягає негайному виконанню. Оскарження такого рішення не зупиняє його виконання.
На підставі викладеного у разі надходження до банку (отримання банком) рішення (ухвали, постанови) суду щодо розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо зазначеного у рішенні клієнта (клієнтів), рекомендується вжити заходів щодо негайного виконання такого рішення суду.
Якщо у рішенні суду не визначено порядку та/або форми надання такої інформації, рекомендується узгоджувати ці питання з особою, якій згідно рішення суду має бути розкрита інформація, що містить банківську таємницю.
3. Особливості юридичної відповідальності у сфері обігу банківської таємниці
Стаття 231 Кримінального кодексу України була змінена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять банківську таємницю, та за розголошення банківської таємниці" від 16 грудня 2004 року № 2252-ГУ і відповідно до даного закону отримала назву "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю"
Встановлено, що "Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду субєкту господарської діяльності, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до пяти років, або позбавленням волі на строк до трьох років".
Тим же законом було змінено статтю 232. "Розголошення комерційної або банківської таємниці":
"Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у звязку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди субєкту господарської діяльності, карається штрафом від двохсот до пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк ".
Крім того, розголошення банківської таємниці може тягнути і більш "мякі" види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, матеріальну, цивільну, господарсько-правову тощо.
Так, зокрема наприклад, стаття 45 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає, що працівники служби внутрішнього аудиту при призначенні на посаду дають письмове зобовязання про нерозголошення інформації щодо діяльності банку та збереження банківської таємниці відповідно до вимог глави 10 зазначеного Закону.
Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 р. № 563, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 січня 2002 р. за № 62/6350 визначає особливості адміністративної відповідальності за розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю.
Так, п. 2.2. Положення визначає, що "Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень:
...у разі незаконного розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю".
Пунктом 2.3. Положення передбачено, що "штраф накладається:
...на осіб, які незаконно розголосили або використали інформацію, що становить банківську таємницю, яким ця інформація стала відома у звязку з виконанням професійних чи службових обовязків.
Штрафи на осіб, зазначених у цьому пункті, накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності".
Загалом, субєктом адміністративно-правових проступків в галузі застосування режимів банківської таємниці може бути лише фізична особа, якій інформація, що становить банківську таємницю стала відома у звязку з виконанням нею своїх професійних чи службових обовязків.
Обєктом проступку є встановлений порядок здійснення господарської діяльності в частині забезпечення чесної конкуренції між її субєктами, а також реалізація конституційного права на захист особистої таємниці. Неправомірне розголошення і використання в своїй діяльності інформації, що належить іншим субєктам та відноситься до банківської таємниці, має наслідки отримання безпідставних переваг певними