Geum.ru

Правовий статус інформації

Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство

Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство

юджетів. Кошти на зазначені витрати повинні передбачатися у відповідних бюджетах окремим рядком. Такі витрати інших установ і організацій, а також підприємств відносяться до валових витрат виробника продукції, виготовлення якої повязано з державною таємницею. Витрати, повязані з державною таємницею, на недержавних підприємствах, установах, організаціях відповідно до Закону України "Про державну таємницю" фінансуються на підставі договору з замовником робіт, повязаних з державною.

Підприємствам, установам і організаціям, які провадять діяльність, повязану з державною таємницею, можуть надаватися податкові та інші пільги в порядку, встановленому законом.1

 

2. Зміст поняття "охорона державної таємниці"

 

Охорона державної таємниці України - це складне соціально-правове явище, яке відображає багатоаспектну діяльність держави в соціально-політичній, економічній, правовій та інших сферах суспільного життя. Комплексний характер здійснюваних при цьому заходів, обумовлює необхідність активної участі у процесі охорони державної таємниці різних органів держави.

Охорона державної таємниці є одним зі складових елементів забезпечення національної безпеки України. Субєкти, на яких покладено функції забезпечення національної безпеки, тією чи іншою мірою забезпечують й охорону державної таємниці.1

Охорона державної таємниці це комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-роз-шукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Основні організаційно-правові заходи щодо охорони державної таємниці полягають у тому, що з метою охорони державної таємниці впроваджуються:

  1. єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації;
  2. дозвільний порядок провадження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, повязаної з державною таємницею;
  3. обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації;
  4. обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення обєктів і технічних засобів, що їм належать;
  5. особливості здійснення органами державної влади їх функцій щодо органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких повязана з державною таємницею;
  6. режим секретності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, повязану з державною таємницею;

 

спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці; - технічний та криптографічний захисти секретної інформації.

Правову основу створення й функціонування системи охорони державної таємниці в Україні закладено в Законі України "Про державну таємницю", який регулює суспільні відносини повязані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною.

Важливість діяльності з охорони державної таємниці характеризується тим, що діяння які посягають на її збереження кваліфікуються як злочини. Кримінальним кодекс України, визначає такі злочини, предметом яких є державна таємниця:

  1. Державна зрада (ст. 111);
  2. Шпигунство (ст. 114);

3.Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю (ст. 328);

4.Втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329);

5.Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості (ст. 422).

Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює, що у справах про злочини передбачені названими статтями Кримінального кодексу України досудове слідство провадиться слідчими органів Служби безпеки України.

Чинне законодавство України передбачає закритий розгляд справ у всіх судах у разі потреби забезпечення охорони державної таємниці.

Закони України "Про державну таємницю", "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про розвідувальні органи" визначають організацію охорони державної таємниці в Україні. Це -основні, хоча й не всі акти Верховної Ради України, які стосуються питань забезпечення охорони державної таємниці. На основі положень законів та на їх виконання приймаються Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади. Метою їх прийняття є конкретизація та реалізація приписів, що містяться в законах. Таким чином, всі вищеназвані акти є підза-конними і не можуть суперечити вимогам законів.

Стаття 35 Закону України "Про державну таємницю" зазначає, що технічний та криптографічний захисти секретної інформації здійснюються в порядку, встановленому Президентом України. На виконання положень даної статті видано наступні Укази Президента України: Положення про технічний захист інформації в Україні (від 27 вересня 1999 року № 1229), Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні (від 22 травня 1998 року № 505) та Положе?/p>