Право пацСЦСФнта на вибСЦр методСЦв лСЦкування
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ЗМРЖСТ
ВСТУП
ПРАВО ПАЦРЖРДНТА НА ВИБРЖР МЕТОДРЖВ ЛРЖКУВАННЯ
"БРЖЛРЖ ПЛЯМИ" УКРАРЗНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ВИСНОВОК
ВИКОРИСТАНРЖ МАТЕРРЖАЛИ
ВСТУП
Тема реферату з дисциплСЦни "Правознавство" "Право пацСЦСФнта на вибСЦр методСЦв лСЦкування".
Перший у свСЦтСЦ документ про права пацСЦСФнтСЦв зявився у США в 1971 р. Це був "БСЦлль про права пацСЦСФнтСЦв", який запровадив новий етичний пСЦдхСЦд усСЦСФi клСЦнСЦчноi та експериментальноi медицини. Цей пСЦдхСЦд, що дСЦстав назву "принцип СЦнформованоi згоди", ТСрунтуСФться на двох положеннях кожен пацСЦСФнт маСФ право знати про стан свого здоровя СЦ медична допомога маСФ здСЦйснюватися лише за добровСЦльною згодою.
ПРАВО ПАЦРЖРДНТА НА ВИБРЖР МЕТОДРЖВ ЛРЖКУВАННЯ
У 1981 р. незалежна професСЦйна органСЦзацСЦя лСЦкарСЦв свСЦту ВсесвСЦтня медична асоцСЦацСЦя прийняла документ про мСЦнСЦмальний мСЦжнародний стандарт прав пацСЦСФнтСЦв "ЛСЦсабонську декларацСЦю про права пацСЦСФнтСЦв", згСЦдно з яким пацСЦСФнт маСФ право на: вСЦльний вибСЦр лСЦкаря, отримання адекватноi СЦнформацСЦi про своСФ здоровя або вСЦдмову вСЦд отримання такоi СЦнформацСЦi, конфСЦденцСЦйнСЦсть, смерть з достоiнством, релСЦгСЦйну та моральну допомогу.
На новому етапСЦ розвитку концепцСЦi прав пацСЦСФнтСЦв була прийнята "ДекларацСЦя про полСЦтику у сферСЦ забезпечення прав пацСЦСФнтСЦв в РДвропСЦ" (Амстердам, 1994), яка наголошуСФ на тому, що наявними стають тенденцСЦi до унСЦверсалСЦзацСЦi принципСЦв та пСЦдходСЦв у сферСЦ прав пацСЦСФнтСЦв незалежно вСЦд вСЦдмСЦнностей у структурах систем охорони здоровя рСЦзних краiн, а система охорони здоровя маСФ вСЦдображати загальнолюдськСЦ цСЦнностСЦ, що втСЦлюються, зокрема, через: право на повагу власноi особистостСЦ (п. 1.1); право на самовизначення (п. 1.2); право мати власнСЦ моральнСЦ й культурнСЦ цСЦнностСЦ, релСЦгСЦйнСЦ й фСЦлософськСЦ переконання (п. 1.5). Стосовно принципу згоди на медичне втручання цСЦ унСЦверсальнСЦ пСЦдходи втСЦлюються через такСЦ положення: пацСЦСФнт маСФ право вСЦдмовитись вСЦд медичного втручання чи призупинити його проведення-(п. 3.2); якщо пацСЦСФнт не маСФ змоги виявити свою волю у невСЦдкладних ситуацСЦях, слСЦд вважати, що така згода СФ, за винятком деяких випадкСЦв, коли пацСЦСФнт завчасно попередив, що не погодиться на медичне втручання у ситуацСЦi, що подСЦбна до тСЦСФi, в якСЦй вСЦн опинився (п. 3.3); в усСЦх випадках, коли пацСЦСФнт неспроможний надати СЦнформовану згоду, необхСЦдно зробити все можливе, щоб процес прийняття рСЦшення був повноцСЦнним, з урахуванням того, що вСЦдомо про цей випадок, а також того, що можна передбачити стосовно побажань пацСЦСФнта (п. 3.7). У пунктСЦ 6.4 роздСЦлу "РеалСЦзацСЦя прав пацСЦСФнта" передбачено, що у випадках, коли сам пацСЦСФнт не може скористатися своiми правами, iх маСФ здСЦйснити його законний представник або особа, уповноважена на це пацСЦСФнтом.
Основним правовим документом, який вСЦдтворюСФ сучасне СФвропейське розумСЦння етико-правових стандартСЦв щодо захисту прав та гСЦдностСЦ особи пацСЦСФнта у звязку СЦз впровадженням нових бСЦомедичних технологСЦй, СФ КонвенцСЦя про захист прав СЦ гСЦдностСЦ людини щодо застосування бСЦологСЦi та медицини: КонвенцСЦя про права людини щодо бСЦомедицини (ОвСФдо, 1997 p.), яку пСЦдписала Украiна. Базовими положеннями цСЦСФi КонвенцСЦi, а отже, складовими сучасних СФвропейських правових стандартСЦв щодо права пацСЦСФнта на вибСЦр методСЦв лСЦкування, СФ такСЦ правила: будь-яке втручання у сферу здоровя може здСЦйснюватися лише пСЦсля добровСЦльноi свСЦдомоi згоди на нього вСЦдповСЦдноi правомочноi особи, такСЦй особСЦ заздалегСЦдь надаСФться вСЦдповСЦдна СЦнформацСЦя про мету, характер, наслСЦдки та ризики втручання (ст. 5). Якщо через надзвичайну ситуацСЦю згода не може бути отримана, будь-яке необхСЦдне з медичноi точки зору втручання може негайно здСЦйснюватися в СЦнтересах здоровя вСЦдповСЦдноi особи (ст. 8). Якщо на час втручання пацСЦСФнт перебуваСФ у станСЦ, за якого неспроможний висловити своi побажання, враховуються побажання щодо медичного втручання, висловленСЦ ним ранСЦше (ст. 9).
Участь у КонвенцСЦi зобовязуСФ держави врахувати у нацСЦональних правових системах унСЦверсальний комплекс принципСЦв СЦ процедур нормативно-правових гарантСЦй забезпечення гСЦдностСЦ людини як учасника бСЦомедичних вСЦдносин. Отже, правовСЦ зобовязання Украiни актуалСЦзують науковСЦ розробки у сферСЦ правового забезпечення прав пацСЦСФнтСЦв, завданням яких СФ, зокрема, напрацювання вСЦдповСЦдних етико-правових положень та юридичних процедур СЦ конструкцСЦй.
Запропонована робота СФ продовженням планового дослСЦдження прав пацСЦСФнта та присвячена виявленню "бСЦлих плям", тобто прогалин, украiнського законодавства стосовно реалСЦзацСЦi доктрини згоди пацСЦСФнта на медичне втручання.
Метою дослСЦдження СФ вироблення вихСЦдних положень щодо нового для украiнського права СЦнституту попереднього волевиявлення пацСЦСФнта дСЦСФздатноi особи стосовно вибору методСЦв лСЦкування. У процесСЦ дослСЦдження було використани працСЦ науковцСЦв щодо проблем адаптацСЦi медичного законодавства до мСЦжнародних етико-правових стандартСЦв О. КалСЦтенко, Р. Гревцовоi, РЖ. Сенюти, О. РЖванюшкСЦна, А. ЗелСЦнського.
Як видно з наведеного вище СЦсторико-правового екскурсу, за сучасними мСЦжнародними етико-правовими стандартами згода пацСЦСФнта СФ необхСЦдною попередньою умовою правомСЦрностСЦ медичного втручання. Ця вимога забезпечуСФться через правову доктрину добровСЦльноi усвСЦдомленоi СЦнформованоi згоди особи пацСЦСФнта на втручання у сферу здоровя.
"БРЖЛРЖ ПЛЯМИ" УКРАРЗНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА