Право пацСЦСФнта на вибСЦр методСЦв лСЦкування
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
У законодавствСЦ Украiни досить добре розроблена СЦ працюСФ юридична конструкцСЦя згоди пацСЦСФнта дСЦСФздатноi особи на медичне втручання стосовно таких суттСФвих положень: субСФкти СЦ предмет згоди, СЦстотнСЦ ознаки та механСЦзми СЦнформованостСЦ, умови добровСЦльностСЦ волевиявлення, а також особливСЦ режими невСЦдкладних станСЦв. Також визначеними та зрозумСЦлими СФ статус СЦ повноваження законного представника недСЦСФздатноi особи, який дСЦСФ на пСЦдставСЦ пунктСЦв 1, 2 ст. 242 ЦК Украiни. Але украiнське законодавство фактично не пристосоване до ситуацСЦй, коли пацСЦСФнт неспроможний дати згоду через тимчасову або тривалу неспроможнСЦсть унаслСЦдок хвороби. Саме для таких випадкСЦв призначений СЦнститут попереднього волевиявлення щодо лСЦкування та догляду, який практично вСЦдсутнСЦй в УкраiнСЦ.
РЖнститут попереднього волевиявлення втСЦлюСФться, по-перше, через юридичну конструкцСЦю розпорядження про медичнСЦ рСЦшення розпорядження стосовно методСЦв лСЦкування та догляду на випадок втрати дСЦСФздатностСЦ внаслСЦдок фСЦзичноi чи психСЦчноi неспроможностСЦ. Розпорядження про медичне обслуговування СФ способом завчасного планування лСЦкування та догляду СЦ може мСЦстити суттСФву для пацСЦСФнта СЦнформацСЦю стосовно його медичних рСЦшень: розпорядження щодо вСЦдмови вСЦд конкретного методу лСЦкування (зокрема трансплантацСЦi, використання препаратСЦв кровСЦ тощо); вСЦдмову вСЦд реанСЦмацСЦi, окремих процедур штучного пСЦдтримання життя, зокрема агресивних СЦнвазСЦйних процедур; вимогу про застосування певних процедур; розпорядження на випадок термСЦнального, стСЦйкого вегетативного, коматозного станСЦв. Особливим рСЦзновидом завчасного планування лСЦкування та догляду СФ так званий "заповСЦт про життя", який широко використовуСФться в розвинених демократичних краiнах. Це своСФрСЦдний медичний заповСЦт про методи рятування життя та реанСЦмацСЦйнСЦ процедури, що схвалюються, обмежуються чи забороняються пацСЦСФнтом. Цей документ СФ цивСЦлСЦзованим способом повСЦдомлення пацСЦСФнта медичним працСЦвникам про побажання щодо майбутнСЦх лСЦкувальних процедур у разСЦ смертельноi хвороби, а також фСЦзичних чи психСЦчних станСЦв, що супроводжуються неспроможнСЦстю повСЦдомити про свСЦй вибСЦр. Розпорядження маСФ мСЦстити яснСЦ вказСЦвки стосовно забезпечення застосування чи незастосування певноi процедури. Розпорядженням СФ письмовий документ або усна заява. Письмовий документ може бути складений у будь-який час та маСФ бути пСЦдписаний пацСЦСФнтом особисто в присутностСЦ двох свСЦдкСЦв. Усне розпорядження обтяжено додатковими вимогами: дСЦагноз смертельноi хвороби маСФ бути поставлений до того, як буде зроблено розпорядження; розпорядження маСФ бути зроблено в присутностСЦ лСЦкаря, який лСЦкуСФ, та двох свСЦдкСЦв. За мСЦжнародними етико-правовими стандартами лСЦкар юридично зобовязаний виконати розпорядження пацСЦСФнта стосовно методСЦв лСЦкування або передати ведення пацСЦСФнта колезСЦ, який погодиться з його побажаннями.
РЖнститут завчасного планування лСЦкування СЦ догляду в УкраiнСЦ СФ фактично не вСЦдомим, немаСФ юридичних механСЦзмСЦв реалСЦзацСЦi попереднього вибору пацСЦСФнта на випадок втрати його дСЦСФздатностСЦ. Але така форма волевиявлення СФ важливою з тСЦСФi точки зору, що в ургентних випадках, обтяжених втратою свСЦдомостСЦ, за загальним правилом, дСЦСФ принцип мовчазноi згоди пацСЦСФнта. Ця форма також вважаСФться цСЦлком етично виправданою, адже для пацСЦСФнтСЦв певнСЦ медичнСЦ процедури можуть бути абсолютно неприйнятними з етичноi точки зору, а реанСЦмацСЦя фактично означатиме бСЦльше страждань, нСЦж користСЦ (потрСЦбно вСЦдрСЦзняти вСЦдмову вСЦд певних видСЦв лСЦкування та евтаназСЦю, адже свСЦдоме завчасне прийняття рСЦшення про те, щоб не починати певний курс реанСЦмацСЦйних дСЦй або штучноi пСЦдтримки життя, якСЦ спрямованСЦ не на вилСЦкування, а лише продовжують життя СЦ страждання, не СФ евтаназСЦСФю).
Другою поширеною формою попереднього волевиявлення щодо медичного втручання СФ СЦнститут довСЦреноi особи (представника) пацСЦСФнта на прийняття медичних рСЦшень, який реалСЦзуСФться через цивСЦльно-правову конструкцСЦю довСЦреностСЦ на прийняття рСЦшень з питань медичного обслуговування. У загальному розумСЦннСЦ СЦнститут представництва це "використання правосубСФктностСЦ одних осСЦб для реалСЦзацСЦi прав СЦ обовязкСЦв та захисту прав СЦнших осСЦб. За допомогою представництва створюються додатковСЦ можливостСЦ для здСЦйснення прав СЦ виконання обовязкСЦв учасниками цивСЦльних правовСЦдносин, забезпечуСФться бСЦльш повний захист iх субСФктивних прав..." [1]. Це положення цСЦлком стосуСФться учасникСЦв цивСЦльних правовСЦдносин медичноi сфери, адже недСЦСФздатний пацСЦСФнт уразлива категорСЦя осСЦб, що безумовно потребують додаткових механСЦзмСЦв захисту своiх субСФктивних прав. Зокрема, ефективним способом реалСЦзацСЦi та захисту права недСЦСФздатного пацСЦСФнта на гСЦдне поводження СЦ вибСЦр методСЦв лСЦкування, рятування, догляду СФ СЦнститут довСЦреноi особи пацСЦСФнта.
ВСЦдносини представництва СЦ довСЦреностСЦ регулюються в УкраiнСЦ загальними положеннями глави 17 ЦК Украiни. В "Основах законодавства Украiни про охорону здоровя" неодноразово застосовуСФться поняття "законний представник", який здСЦйснюСФ права вСЦд СЦменСЦ пацСЦСФнта. Фактично тут маСФться на увазСЦ представництво за законом, що передбачено ст. 242 ЦК Украiни. Законними представниками малолСЦтнСЦх та неповнолСЦтнСЦх осСЦб СФ батьки та усиновлювачСЦ, а осСЦб, якСЦ визнанСЦ недСЦСФздатними, опСЦкуни. Але крСЦм законних представникСЦв у сучасному медичному правСЦ СЦснуСФ другий тип представникСЦв повнолСЦтнСЦх дСЦСФздатних громадян п