ПорСЦвняльна оцСЦнка ефективностСЦ пСЦдгодСЦвлСЦ курей-несучок премСЦксами рСЦзного виробництва
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
айлант
Домашня птиця як СЦ всСЦ тварини на ЗемлСЦ, потребують рСЦзноманСЦтнСЦ корми, що входять в iх рацСЦон, якСЦ повиннСЦ мСЦстити бСЦлки, жири, вуглеводи, мСЦнеральнСЦ речовини, вСЦтамСЦни, амСЦнокислоти, ферменти тощо.
Основна роль в годСЦвлСЦ птицСЦ належить обмСЦннСЦй енергСЦi . Тому, на потребу птицСЦ в енергСЦi впливаСФ дуже багато факторСЦв. Перш за все, це температура зовнСЦшнього середовища . якщо температура знижуСФться, то
значна частина енергСЦi корму пСЦде на пСЦдтримання нормальноi температури тСЦла . кури задовСЦльняють свою потребу в енергСЦi в основному за рахунок двох груп хСЦмСЦчних речовин, якСЦ називаються вуглеводами СЦ жирами
За даними В. Н. Агеева /1973 /, СЦ . РДгоров /1993 /, встановлено, що курям яСФчних порСЦд живою масою 1,8 2,0 кг в перСЦодом максимальноi продуктивностСЦ при оптимальних умовах утримання СЦ температурСЦ 15 20?С в добовому рацСЦонСЦ потрСЦбно 280 330 ккал обмСЦнноi енергСЦi . На показники продуктивностСЦ курей несучок пСЦдвищення рСЦвня енергСЦi в рацСЦонах маСФ негативний вплив лише в першСЦ два мСЦсяцСЦ яйцекладки.Бо надлишок в рацСЦонСЦ обмСЦнноi енергСЦi може спричинити ожирСЦння птицСЦ СЦ зниження несучостСЦ на 20-30 %. В наступному мСЦсяцСЦ яйцекладки висококалорСЦйний рацСЦон помСЦтно пСЦдвищував продуктивнСЦсть курей несучок .
Одним СЦз важливих факторСЦв, що впливають на продуктивнСЦсть птицСЦ СФ вмСЦст протеiну в кормах . КСЦлькСЦсть протеiну в кормах маСФ важливе значення оскСЦльки такСЦ високобСЦлковСЦ продукти, як яйце мясо, пСЦря можуть утворюватися лише при певнСЦй кСЦлькостСЦ протеiну . /Т. В. Засуха, 1999/ .
ПродуктивнСЦсть курей приблизно на 20 30? визначаСФться рСЦвнем протеiну в рацСЦонСЦ. Надлишок протеiну також небажаний тому, що приводить до пСЦдвищення обмСЦну речовин СЦ не ефективному використаннСЦ протеiну на енергетичнСЦ цСЦлСЦ . Потреба птицСЦ в протеiнСЦ залежить вСЦд доступностСЦ азоту кормових компонентСЦв, iх амСЦнокислотного складу, а також рСЦвень енергопротеiнового вСЦдношення / В .Ф. Каравашенко, 1987 ; П. З. Столярчук,1989 ; Р. РСЦхтер,1992 /.
Енерго - протеiнове спСЦввСЦдношення - важливий фактор регулювання жировСЦдкладення, протеiнового живлення СЦ пСЦдвищення продуктивностСЦ птицСЦ, особливо молодняк .Цей показник визначаСФ скСЦльки енергСЦi припадаСФ на 1 % протеiну .
До недавнього часу в практицСЦ енергетична цСЦннСЦсть кормо сумСЦшок для птицСЦ враховувалося рСЦдко, а основна увага придСЦлялася бСЦлковому живленнСЦ . Птиця задовольняСФ свою потребу в енергСЦi, зiдаючи вСЦдповСЦдну кСЦлькСЦсть корму . Енергетична цСЦннСЦсть комбСЦкормСЦв, а саме поживних речовин СЦндексу амСЦнокислот . Так за повСЦдомленням А. АвдомСЦна /1984/, А. Ф. КузнСФцова /1993/ встановлено, що величина чистоi енергСЦi корму при включеннСЦ в рацСЦон кормових жирСЦв пСЦдвищуСФться .
Корми, якСЦ мСЦстять багато бСЦлкСЦв ( протеiну ) бувають тваринного СЦ рослинного походження . ЯкСЦсть протеiну залежить вСЦд його амСЦнокислотного складу . Протеiни кормСЦв тваринного походження (кровяне, мясо кСЦсткове, рибне, пСЦряне борошно, молоко тощо ) СФ бСЦологСЦчно повноцСЦнними тому, що в його склад входять найважливСЦшСЦ незамСЦннСЦ для органСЦзму птицСЦ амСЦнокислоти лСЦзин, метСЦонСЦн, триптофан, цистин, аргонСЦн,глСЦцин /всього вСЦдомо 21 амСЦнокислот, якСЦ входять в склад протеiну /.БСЦлки кормСЦв рослинного походження шроти,макуха соСФва СЦ соняшникова бСЦднСЦ на незамСЦннСЦ амСЦнокислоти. Жири корму витрачаються в органСЦзмСЦ птицСЦ на пСЦдтримку температура тСЦла, а також, як матерСЦали для утворення жиру в органСЦзмСЦ СЦ сприяють кращому росту молодняку /РЖ. РЖ. Грабовський, Г. РЖ .Калачнюк,1984 ; Н. В. Редько,1990 / .
ДослСЦдження В. РЖ . ГеоргСЦвського /1979/, Л. Е. Ботка /1975 /, Г. О. Богданова /1990/ довели,що потреба птицСЦ у вСЦтамСЦнах та мСЦнеральних речовинах СФ незначною,але обовязково повинна бути збалансована СЦ забезпечена у певному спСЦввСЦдношеннСЦ . ВСЦдсутнСЦсть або нестача iх викликаСФ у птицСЦ розлади обмСЦну речовин, що знижуСФ СЦнтенсивнСЦсть росту та продуктивнСЦсть курей .
Кури СФ найбСЦльш чутливСЦ до нестачСЦ вСЦтамСЦну у кормах, що звязано з ii бСЦологСЦчними особливостями / висока швидкСЦсть росту, недостатнСЦй синтез СЦ обмежене всмоктування ендогенних вСЦтамСЦнСЦв у травному трактСЦ /. В даний час комбСЦкорми птицСЦ збалансовують по 14 вСЦтамСЦнах . Основна роль iх у тому, що вони беруть участь в органСЦзмСЦ птицСЦ .ЗгСЦдно даних зарубСЦжноi СЦ вСЦтчизняноi лСЦтератури - вказують на необхСЦднСЦсть розробки методСЦв ранньоi дСЦагностики недостатньоi забезпеченостСЦ вСЦтамСЦнами по бСЦохСЦмСЦчних показниках /Езерська А. В., МальцеСФв В. С., 1996 / .
В органСЦзмСЦ птицСЦ вСЦтамСЦн А утворюСФться при окисному розпадСЦ каротину . Для курей - несучок вСЦдношення каротину до вСЦтамСЦну А повинно становити 1 ? 2 . СпецифСЦчним показником А вСЦтамСЦнноi недостачСЦ у курей СФ карофтельмСЦя . Проте органСЦзм птицСЦ маСФ властивСЦсть нагромаджувати певну кСЦлькСЦсть вСЦтамСЦну у печСЦнцСЦ . Так за повСЦдомленням В. С. Мальцева СЦ А. В. Езерськоi /1980 / встановлено, що кури несучки з 180 денного вСЦку на протязСЦ 5,5 мСЦсяцСЦв обходились без вСЦтамСЦну А у рацСЦонСЦ СЦ це не привело до зниження продуктивностСЦ СЦ не знизило виводимСЦсть яСФць .
Питання бСЦосинтезу вСЦтамСЦну А з каротину у птицСЦ вивченСЦ недостатньо. РЖснуСФ думка, що в печСЦнцСЦ каротин пСЦд впливом ферменту каротинази перетворюСФться у вСЦтамСЦн А.
Однак у дослСЦдах А. ХеннСЦнга /1976 /, Е . Бойковськоi /1993 / встановлено, що бСЦосинтез вСЦтамСЦну А з каротину проходить в кишечнику, потСЦм вСЦн поступаСФ в печСЦнку СЦ вСЦдкладаСФться там у виглядСЦ резерву . ВСЦдкладення вСЦтамСЦну А в печСЦнцСЦ пСЦсля його прийому з кормом проходить в 3 4 рази швидше, нСЦж вСЦдкладення вСЦтамСЦну А синтизувлося в тСЦй же кСЦлькостСЦ з каротину . ВСЦтамСЦн А пти