Поняття, ознаки та види сСЦмейних праовСЦдносин
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат
З сСЦмейного права Украiни
На тему: Поняття, ознаки та види сСЦмейних правовСЦдносин
План
Вступ
1. Поняття сСЦмi та сСЦмейних правовСЦдносин
2. Ознаки та види сСЦмейних правовСЦдносин
3. ПСЦдстави виникнення, змСЦни та припинення сСЦмейних правовСЦдносин
Висновки
Список використаноi лСЦтератури
Вступ
Норми сСЦмейного права регулюють рСЦзнСЦ види сСЦмейних вСЦдносин, унаслСЦдок чого останнСЦ набувають якостей правовСЦдносин, тобто вСЦдносин, якСЦ врегульованСЦ нормами сСЦмейного права. В сСЦмейно-правовСЦй лСЦтературСЦ традицСЦйним СФ широке розумСЦння поняття сСЦмейнСЦ правовСЦдносини. Воно включаСФ: а) правовСЦдносини мСЦж членами сСЦмi (внутрСЦшнСЦ сСЦмейнСЦ правовСЦдносини); б) правовСЦдносини, якСЦ визнаються сСЦмейними, хоча вони виникають за межами сСЦмi (зовнСЦшнСЦ сСЦмейнСЦ правовСЦдносини). ВнутрСЦшнСЦми сСЦмейними правовСЦдносинами вважаються тСЦ, що виникають мСЦж членами однСЦСФi сСЦмi, наприклад, вСЦдносини мСЦж подружжям, батьками та дСЦтьми, якСЦ проживають однСЦСФю сСЦмСФю, повязанСЦ спСЦльним побутом та взаСФмними правами та обовязка: ми. ЗовнСЦшнСЦми можна вважати правовСЦдносини мСЦж особами, якСЦ складали сСЦмю ранСЦше, або взагалСЦ не були членами однСЦСФi сСЦмi, однак повязанСЦ такими правами та обовязками, якСЦ за своСФю суттю СФ сСЦмейними. Це алСЦментнСЦ правовСЦдносини колишнього подружжя, правовСЦдносини мСЦж дитиною та одним СЦз батькСЦв, з яким дитина разом нСЦколи не проживала, правовСЦдносини мСЦж онуками та бабою, дСЦдом, якСЦ не проживають разом, тощо. З цього видно, що сСЦмейними в повному розумСЦннСЦ можна назвати лише першу групу правовСЦдносин правовСЦдносини членСЦв сСЦмi. ВСЦдносини, якСЦ виникають за межами сСЦмi, можна вважати сСЦмейними певною мСЦрою умовно.
- Поняття сСЦмi та сСЦмейних правовСЦдносин
Визначення поняття сСЦмейних правовСЦдносин викликаСФ необхСЦднСЦсть визначення поняття сСЦмя. Треба одразу сказати, що це питання належить до числа вкрай дискусСЦйних. Слово сСЦмя походить вСЦд слова съемь, що означаСФ робСЦтник, слуга, домочадец. Таким чином, у первСЦсному розумСЦннСЦ сСЦмя, це коло осСЦб, якСЦ визначаються як робСЦтники, слуги та домочадцСЦ1, тобто особи, повязанСЦ певними економСЦчними звязками. Сучасне розумСЦння поняття сСЦмi СФ бСЦльш складним СЦ неоднозначним. Це пояснюСФться тим, що сСЦмя як соцСЦальне явище маСФ рСЦзноманСЦтнСЦ прояви свого СЦснування. У звязку з цим категорСЦя сСЦмi використовуСФться рСЦзними науками соцСЦологСЦСФю, демографСЦСФю, психологСЦСФю тощо. У правСЦ СЦснують своi пСЦдходи щодо розумСЦння сСЦмi та сСЦмейних вСЦдносин. Це пояснюСФться тим, що сСЦмейнСЦ вСЦдносини потребують певного правового опосередкування, вСЦдповСЦдноi юридичноi оболонки. Саме в цьому сенсСЦ категорСЦя сСЦмя набуваСФ юридичного значення СЦ використовуСФться в правСЦ. В лСЦтературСЦ СЦснують рСЦзнСЦ позицСЦi як щодо самого визначення сСЦмi, так СЦ стосовно питання про необхСЦднСЦсть його законодавчого закрСЦплення. ОднСЦ фахСЦвцСЦ висловлюються за легальне визначення сСЦмi1, СЦншСЦ вважають за потрСЦбне лише наукове тлумачення цього поняття. ВСЦдомо, що сСЦмейне законодавство нСЦколи не мСЦстило поняття сСЦмi. Ця обставина не була випадковою СЦ не означала прогалини в законодавствСЦ. В лСЦтературСЦ правильно зазначаСФться, що законодавець не тСЦльки не прагне до того, щоб розкрити поняття сСЦмi, але СЦ свСЦдомо намагаСФться вСЦдСЦйти вСЦд надмСЦрноi формалСЦзацСЦi цього поняття. Його наповнення конкретним змСЦстом залежить вСЦд багатьох факторСЦв, якСЦ настСЦльки СЦндивСЦдуальнСЦ, що кожен формальний пСЦдхСЦд до сСЦмi неминуче вступив би у протирСЦччя з реальними життСФвими ситуацСЦями3.У звязку з конкретними питаннями, якСЦ поставали в практицСЦ, КонституцСЦйний Суд Украiни 3.06.1999 р. прийняв рСЦшення про офСЦцСЦйне тлумачення термСЦна член сСЦмi. В ньому, зокрема, було сказано, що стосовно поняття член сСЦмi КонституцСЦйний Суд Украiни виходить з обСФктив:
ноi вСЦдмСЦнностСЦ його змСЦсту залежно вСЦд галузСЦ законодавства (п. 6). Таким чином, на думку КонституцСЦйного Суду, визначити СФдине поняття член сСЦмi, яке б мало застосовуватися в правСЦ, неможливо, бо кожна галузь права тлумачить це поняття по:своСФму, пСЦдкреслюючи тСЦ чи СЦншСЦ ознаки сСЦмi, якСЦ набувають певного значення для тих чи СЦнших вСЦдносин. ЗрозумСЦло, що рСЦзне тлумачення поняття член сСЦмi не даСФ пСЦдстав для розробки СФдиного поняття сСЦмi в правСЦ. Разом СЦз тим, у новому СК вперше зроблена спроба дати легальне визначення сСЦмi (ст. 3 СК). На жаль, ii важко визнати вдалою. Можна погодитися з висловленою в лСЦтературСЦ думкою, що насправдСЦ в СК визначаСФться не поняття сСЦмi, а коло осСЦб, якСЦ до неi входять, членСЦв сСЦмi. Що ж до визначення сСЦмi, то в законСЦ лише сказано, що сСЦмя СФ первинним та основним осередком суспСЦльства (ч. 1 ст. 3 СК). Законодавець уникаСФ основного визначення сСЦмi, СЦ це не випадково. В лСЦтературСЦ це питання хоча СЦ дуже широко обговорювалося, так СЦ не знайшло свого остаточного висновку. Для визначення сСЦмi в науковСЦй лСЦтературСЦ застосовувалися рСЦзнСЦ термСЦни союз, обСФднання, спСЦльнСЦсть, мала соцСЦальна група тощо. Новий СК визначаСФ сСЦмю як первинний та основний осередок суспСЦльства (ч. 1 ст. 3 СК). Таке визначення не СФ правовим, воно вирСЦшуСФ лише питання щодо мСЦсця та значення сСЦмi в суспСЦльствСЦ. Тому в науковому планСЦ, з урахуванням ст. 3 СК, можна вважати, що сСЦмя це обСФднання осСЦб, повязаних мСЦж собою спСЦльнСЦст