Поняття, ознаки та види сСЦмейних праовСЦдносин
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ю проживання, побуту та взаСФмними правами СЦ обовязками.
Щодо такоi ознаки сСЦмi, як спСЦльне проживання осСЦб, якСЦ ii складають, закон мСЦстить деякСЦ винятки. Подружжя вважаСФться сСЦмСФю СЦ тодСЦ, коли дружина та чоловСЦк у звязку з навчанням, роботою, лСЦкуванням, необхСЦднСЦстю догляду за батьками, дСЦтьми та з СЦнших поважних причин не проживають спСЦльно. Дитина належить до сСЦмi своiх батькСЦв СЦ тодСЦ, коли спСЦльно з ними не проживаСФ. ВтСЦм, спСЦльне проживання членСЦв сСЦмi СФ найбСЦльш типовою та наочною ознакою сСЦмейноi спСЦльноти. СпСЦльний побут членСЦв сСЦмi маСФ рСЦзноманСЦтнСЦ види свого прояву спСЦльне ведення господарства, вСЦдпочинок, спСЦлкування тощо. ЧленСЦв сСЦмi повязують також взаСФмнСЦ права та обовязки. Ця ознака СФ найбСЦльш вагомою для юридичного визначення сСЦмi. Члени сСЦмi мають комплекс взаСФмних особистих та майнових прав та обовязкСЦв. Так, батьки зобовязанСЦ виховувати своiх дСЦтей, захищати та представляти iхнСЦ СЦнтереси перед третСЦми особами. КрСЦм того, вони зобовязанСЦ утримувати дСЦтей та забезпечувати матерСЦальнСЦ умови iх життя. Комплекс взаСФмних прав та обовязкСЦв повязуСФ також подружжя, усиновлювачСЦв та усиновителСЦв, СЦнших членСЦв сСЦмi. ПСЦдставами виникнення сСЦмi СФ шлюб, кровне спорСЦднення осСЦб, усиновлення, а також СЦншСЦ пСЦдстави, якСЦ не забороненСЦ законом, СЦ такСЦ, що не суперечать моральним засадам суспСЦльства (ч. 4 ст. 3 СК). На вСЦдмСЦну вСЦд Кодексу про шлюб та сСЦмю Украiни новий СК не мСЦстить вичерпного перелСЦку пСЦдстав виникнення сСЦмi. Тому сСЦмю складають не тСЦльки особи, якСЦ, наприклад, зареСФстрували шлюб, а й тСЦ, якСЦ проживають однСЦСФю сСЦмСФю без реСФстрацСЦi шлюбу (фактичне подружжя). Таким чином, до членСЦв сiмi в першу чергу належать подружжя, батьки i дiти, якi за загальним правилом складають ядро сiмейного союзу. Подальше коло членiв сiмi може варiюватися залежно вiд конкретних обставин, починаючи вiд найближчих кровних родичiв (висхiдних, низхiдних i бiчних лiнiй спорiдненостi) i закiнчуючи особами, якСЦ спiльно проживають в одному будинку (пiд одним дахом) як члени сiмi.
- Ознаки та види сСЦмейних правовСЦдносин
ССЦмейнСЦ правовСЦдносини мають спецСЦальнСЦ та загальнСЦ ознаки. СпецСЦальними ознаками СФ тСЦ, що характернСЦ саме для сСЦмейних правовСЦдносин, СЦ певною мСЦрою видСЦляють iх серед СЦнших цивСЦльних правовСЦдносин. ЗагальнСЦ ознаки, навпаки, характеризують спСЦльнСЦ риси, якСЦ притаманнСЦ усСЦм цивСЦльним правовСЦдносинам. Ознаками, якСЦ притаманнСЦ сСЦмейним правовСЦдносинам (спецСЦальнСЦ ознаки) СФ: спецСЦальний субСФктний склад (субСФктами сСЦмейних правовСЦдносин можуть бути тСЦльки фСЦзичнСЦ особи); своСФрСЦднСЦсть юридичних фактСЦв, якСЦ породжують сСЦмейнСЦ правовСЦдносини (шлюб, спорСЦдненСЦсть, материнство, батькСЦвство тощо); тривалСЦсть СЦснування (сСЦмейнСЦ вСЦдносини, як правило, СФ тривалими за часом); СЦндивСЦдуалСЦзацСЦя учасникСЦв СЦ неможливСЦсть передачСЦ прав та обовязкСЦв СЦншим особам; особисто:довСЦрчий характер вСЦдносин.
До загальних ознак, тобто тих, що притаманнСЦ усСЦм цивСЦльним, у тому числСЦ СЦ сСЦмейним правовСЦдносинам, належать: рСЦвнСЦсть учасникСЦв правовСЦдносин; автономСЦя iх волСЦ; майнова самостСЦйнСЦсть.
ССЦмейнСЦ правовСЦдносини, як СЦ будь-якСЦ СЦншСЦ цивСЦльнСЦ правовСЦдносини, виникають мСЦж особами, якСЦ СФ рСЦвними мСЦж собою. Вони не СФ вСЦдносинами влади СЦ пСЦдкори, якСЦ притаманнСЦ, наприклад, правовСЦдносинам адмСЦнСЦстративним. НавСЦть коли йдеться про вСЦдносини мСЦж батьками та дСЦтьми, то вертикаль стосункСЦв не виникаСФ. Батьки не мають владних повноважень стосовно дитини. В своСФму ставленнСЦ до дитини вони зобовязанСЦ виходити з того, що перед ними особа, яка маСФ своi власнСЦ права та СЦнтереси. БСЦльше того, дитина маСФ право на пСЦдвищений захист своiх прав навСЦть СЦ протии своiх батькСЦв, коли тСЦ виконують своi батькСЦвськСЦ обовязки неналежним чином. В юридичному сенсСЦ правовСЦдносини батькСЦв СЦ дСЦтей правовСЦдносини горизонтальнСЦ, вСЦдносини рСЦвних сторСЦн. У цивСЦлСЦстицСЦ поставало питання: рСЦвнСЦсть сторСЦн СФ ознакою вСЦдносин, що регулюються, чи вона СФ ознакою методу правового регулювання, тобто засобу, за допомогою якого право впливаСФ на суспСЦльнСЦ вСЦдносини? З цього приводу висловлюються рСЦзнСЦ думки. Наприклад, М. Д. РДгоров вважаСФ, що рСЦвноправнСЦсть це ознака методу правового регулювання. ВСЦн, зокрема, зазначаСФ: Якщо визнати, що сторона суспСЦльних вСЦдносин, якСЦ входять до предме ту цивСЦльного права, знаходиться в рСЦвному становищСЦ СЦ без правового регулювання, то стаСФ безглуздим саме правове регулювання вказаних вСЦдносин методом рСЦвноправя.... Таке пояснення не виглядаСФ переконливим. РСЦвнСЦсть сторСЦн це, в першу чергу, природна риса самих вСЦдносин, якСЦ регулюються. Якщо певнСЦ вСЦдносини за своСФю природою СФ вСЦдносинами рСЦвних осСЦб, то право може лише закрСЦпити таке становище, перевести його на мову юридичних термСЦнСЦв, створити вСЦдповСЦднСЦ механСЦзми юридичного захисту СЦ не бСЦльше. ЗмСЦст законодавчих норм визначаСФться сутнСЦстю вСЦдносин, якСЦ регулюються, а не навпаки. Якщо норми закону моделюються без урахування природи вСЦдносин, якСЦ регулюються, то iх ефективнСЦсть буде невеликою. Тому рСЦвнСЦсть сторСЦн, у першу чергу, може розглядатися як ознака саме вСЦдносин, що регулюються сСЦмейним правом. Знаходячи свСЦй вСЦдбиток у правових нормах, рСЦвнСЦсть сторСЦн набуваСФ юридичного закрСЦплення СЦ визначаСФ сутнСЦсть правового регулювання сСЦмейних вСЦдносин, тих юридичних засобСЦв, якСЦ залучаються до iх регулювання. Кожен учасник сСЦмейних вСЦдносин розглядаСФться як особа, яка маСФ вСЦдповСЦдну майнову самостСЦйнСЦсть, власнСЦ