Поняття, ознаки та види сСЦмейних праовСЦдносин
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
майновСЦ права, незалежно вСЦд свого вСЦку та обсягу дСЦСФздатностСЦ. Завжди можна конкретно визначити, яке саме майно належить тому чи СЦншому учаснику сСЦмейних вСЦдносин на правСЦ власностСЦ або володСЦння, обтяжене воно боргами чи нСЦ, якСЦ майновСЦ права та обовязки маСФ особа щодо СЦнших осСЦб тощо. Учасники сСЦмейних правовСЦдносин здСЦйснюють своi майновСЦ права безпосередньо або за допомогою СЦнших осСЦб, що не змСЦнюСФ основноi концепцСЦi, вСЦдповСЦдно до якоi кожен учасник сСЦмейних вСЦдносин маСФ майнову самостСЦйнСЦсть. Ще однСЦСФю ознакою сСЦмейних правовСЦдносин СФ автономСЦя волСЦ iх учасникСЦв. Кожна особа в сСЦмейному правСЦ визначаСФться як окремий субСФкт права незалежно вСЦд свого вСЦку та здатностСЦ здСЦйснювати своi права власними дСЦями. Саме тому вСЦдповСЦдно до ч. 1 ст. 7 КонвенцСЦi про права дитини, яка була прийнята ООН 20.11.1989 р., дитина реСФструСФться вСЦдразу пСЦсля народження СЦ з цього моменту набуваСФ своiх прав. РЖнша справа, яким чином визначаСФться воля дитини. ЗрозумСЦло, що вольовСЦ якостСЦ людини формуються не з моменту народження СЦ потребують певного часу. З урахуванням цього природного факту, в правСЦ СЦснуСФ чимало спецСЦальних механСЦзмСЦв, якСЦ дають змогу, з одного боку, розглядати дитину як окрему вольову одиницю, а з СЦншого передати право формулювати та визначати цю волю СЦншим особам, якСЦ за своiми природними якостями здатнСЦ це робити батькам, усиновлювачам, опСЦкунам, пСЦклувальникам тощо. ЦСЦ особи завжди мають дСЦяти так, як би дСЦяла сама особа, здСЦйснюючи свою власну вольову поведСЦнку у власних СЦнтересах.
За своСФю природою вСЦдносини, що складають предмет сСЦмейного права, подСЦляються на два види: а) особистСЦ та б) майновСЦ. ВСЦдомо, що такий подСЦл СФ традицСЦйним для цивСЦльного права в цСЦлому СЦ СФ основною класифСЦкацСЦСФю цивСЦльно:правових вСЦдносин. Не СФ винятком СЦ сСЦмейнСЦ правовСЦдносини. Норми права регулюють особистСЦ вСЦдносини, якСЦ виникають, наприклад, мСЦж подружжям щодо змСЦни прСЦзвища при реСФстрацСЦi шлюбу, вирСЦшення усСЦх питань життя сСЦмi, мСЦж батьками та дСЦтьми щодо виховання дитини, мСЦж СЦншими родичами та дСЦтьми стосовно спСЦлкування тощо. МайновСЦ правовСЦдносини виникають щодо спСЦльного та роздСЦльного майна подружжя, батькСЦв та дСЦтей, управлСЦння та розпорядження майном, взаСФмного утримання членСЦв сСЦмi та СЦнших родичСЦв тощо. ОстаннСЦм часом майновСЦ вСЦдносини в сСЦмi дСЦстали значного розвитку. Цьому сприяСФ вСЦдмСЦна багатьох заборон щодо кола обСФктСЦв права приватноi власностСЦ, розширення договСЦрноi СЦнСЦцСЦативи учасникСЦв сСЦмейних вСЦдносин. Разом СЦз тим, це не може розглядатися як змСЦна самоi сутностСЦ сСЦмi, зменшення значення емоцСЦйних та особистих звязкСЦв ii членСЦв. РЖнша справа, що бСЦльшСЦсть особистих сСЦмейних вСЦдносин (на вСЦдмСЦну вСЦд майнових) не СФ предметом права. Тому розширення правового регулювання майнових вСЦдносин у сСЦмi не означаСФ автоматичного звуження кола особистих вСЦдносин та зменшення iх значення в сСЦмейному життСЦ. СьогоднСЦ, як СЦ ранСЦше, цСЦ вСЦдносини просто знаходяться за межами правового впливу. Можна зазначити, що новий СК мСЦстить цСЦлу низку статей, якСЦ закрСЦплюють особистСЦ немайновСЦ права учасникСЦв сСЦмейних вСЦдносин право подружжя на повагу до своСФi СЦндивСЦдуальностСЦ, право на фСЦзичний та духовний розвиток, право на розподСЦл обовязкСЦв у сСЦмi тощо. ЦСЦ правила не СФ правовими, вони мають характер моральних, а не юридичних норм. У СК вони знайшли своСФ закрСЦплення скорСЦш як певнСЦ цСЦннСЦснСЦ орСЦСФнтири. З точки зору визначеностСЦ у правовСЦдношеннСЦ зобовязаноi особи сСЦмейнСЦ правовСЦдносини подСЦляються на абсолютнСЦ та вСЦдноснСЦ. Абсолютними СФ такСЦ сСЦмейнСЦ правовСЦдносини, у яких фСЦгура зобовязаноi особи СФ невизначеною. Наприклад, подружжю на правСЦ власностСЦ належить певне майно. УсСЦ СЦншСЦ особи не мають права порушувати право власностСЦ подружжя. Таким чином, особа, яка маСФ обовязок утримуватися вСЦд порушення права власностСЦ подружжя, заздалегСЦдь не визначена. Такий обовязок покладаСФться на будь:яку особу, яка в той чи СЦнший спосСЦб стикаСФться з майном подружжя. ПравовСЦдносини такого типу називаються абсолютними. ВСЦдноснСЦ правовСЦдносини виникають у випадках, коли обидвСЦ сторони сСЦмейного правовСЦдношення СФ чСЦтко визначеними. Наприклад, один з подружжя, який СФ непрацездатним СЦ нужденним, маСФ право на отримання алСЦментСЦв вСЦд СЦншого з подружжя, якщо той може таке утримання надати. З цього видно, що зобовязана особа другий з подружжя, СФ чСЦтко визначеною особою.
Для сСЦмейних правовСЦдносин характерним СФ iх складний характер, коли абсолютнСЦ та вСЦдноснСЦ правовСЦдносини дуже тСЦсно повязанСЦ мСЦж собою та СЦснують, так би мовити, паралельно. Наприклад, правовСЦдносини мСЦж чоловСЦком СЦ жСЦнкою щодо iх спСЦльного майна СФ вСЦдносними, бо обидвСЦ сторони правовСЦдносин СФ чСЦтко визначеними, кожен СЦз подружжя зобовязаний володСЦти, користуватися та розпоряджатися спСЦльним майном, не порушуючи прав СЦншого з подружжя. У той же час щодо усСЦх третСЦх осСЦб подружжя виступаСФ як СФдиний власник, управомочена особа, якСЦй протистоiть невизначене коло зобовязаних осСЦб. У цьому сенсСЦ правовСЦдносини власностСЦ подружжя мають абсолютний характер.
- ПСЦдстави виникнення, змСЦни та припинення сСЦмейних правовСЦдносин
ССЦмейнСЦ правовСЦдносини виникають, змСЦнюються та припиняються внаслСЦдок рСЦзноманСЦтних конкретних життСФвих обставин. Народження дитини спричиняСФ появу комплексу прав та обовязкСЦв батькСЦв та дСЦтей. Укладення подружжям договору про взаСФмне утримання слугуватиме пСЦдставою змСЦни алСЦментних правовСЦдносин, встановлених законом, СЦ виник