Поняття стресу
Контрольная работа - Психология
Другие контрольные работы по предмету Психология
? в її граничному вираженні у вигляді долі, покарання за гріхи, карми, у кращому випадку - порчу. Тут видається доречним навести аналогію з зазначеною безпорадністю, дослідженою Селігманом: щури, що довго перебували в ситуації неможливості уникання ударів електрострумом, опинившись у воді, потопали за кілька хвилин; щури без попереднього досвіду безпорадності трималися на плаву майже добу.
Існує ще один важливий чинник, який визначає глибину почуття контролю над ситуацією: атрибуція відповідальності за розвязання проблеми. Ця атрибуція також може бути внутрішньою та зовнішньою: "Я чи не Я відповідаю за розвязання проблеми?"
Ефективність подолання психологічних наслідків кризових ситуацій залежить, передусім, від обєктивних характеристик кризової події, індивідуальних особливостей жертви та характерних для певної культури механізмів переборювання. Корисним може бути застосування чотирьох когнітивних моделей, які використовуються не тільки тими, хто зазнав кризи, але й тими, хто надає їм допомогу (за даними досліджень Брикмана, Рабиновича, Карузо):
- моральна модель,
- компенсаторна модель,
- просвітницька модель,
- медична модель.
Підвищення самооцінки. Аналіз показує, що всі жертви кризової події відзначають зниження самооцінки. Це відбувається навіть тоді, коли причина події належить до зовнішніх чинників поза межами особистого контролю. Спільним для всіх, хто пережив загрозливу подію, є прагнення підвищити самооцінку.
До одного із потужних когнітивних процесів, що формує самооцінку, відноситься соціальне порівняння. Всі, хто пережив загрозливу для життя подію, оцінили себе "такими як інші" або "кращими ніж інші". Засадовим стосовно формування самооцінки є так зване "порівняння спрямоване вниз" - з тим, хто є гіршим. Респонденти як приклади наводили людей, які значно гірше перенесли подію. Якщо не було реальних людей як підстави для такого порівняння, то створювалась певна норма - напр., "ті, хто постраждав в аваріях".
Таким чином, як обєкт порівняння поставала людина (реальна чи вигадана), як правило, з гіршими показниками подолання або гіршими обєктивними наслідками події.
Але не тільки обєкт порівняння формує самооцінку. Певний вплив чинить і параметр, за яким постраждалі порівнюють себе з іншими. В усіх випадках жертви обирали той параметр порівняння, за яким вони перевищували інших.
Напр.:
- жінка, яка дістала сильні опіки обличчя порівнює себе з тими, хто втратив зір під час пожежі ("принаймні я можу хоча б бачити, читати");
- заміжня жінка, покалічена в дорожньо-транспортній пригоді, - з незаміжньою ("чоловік геть усе розуміє й підтримує");
- незаміжня жінка, що зазнала зґвалтування, із заміжньою ("як добре, що я не маю чоловіка, я не уявляю, як це можна йому пояснити").
Отже, створення й підтримання високої самооцінки відбувається за рахунок порівняння з "гіршим" обєктом. Проте мотиваційний компонент самооцінки (частина Я-образу, яка створює мотиваційну тенденцію для самозміни) спирається на соціальне порівняння себе з більш "складними" обєктами з тими, хто сильніше постраждав у кризовій ситуації, але справляється успішно або на багато краще.
Таким чином, незважаючи на відмінності у змісті загрозливих подій, для всіх, хто їх пережив, характерні такі когнітивні тенденції:
- прагнення мати теорію події;
- прагнення відчувати контроль над подією, над процесом подолання її наслідків, над власним життям загалом;
- прагнення до підвищення самооцінки.
Ефективність реалізації цих прагнень означає успішність адаптації. Якщо не реалізується хоча б один елемент когнітивного процесу, порушується сам процес адаптації.
Таким чином, для зниження психічних перенапружень, тривожності, переживання, агресивності, незадоволеності й профілактики психічних перевантажень, стресів, посттравматичних стресів можна рекомендувати здійснення самоконтролю з метою: адекватного визначення емоцій, почуттів, настроїв; набуття навичок контролю й керування психічними станами; розробки програм саморозвитку й самовдосконалення.
6. Шкала соціальної адаптації
Лікарі Холмс і Раге вивчали залежність захворювань (враховуючи інфекційні хвороби і травми) від різноманітних стресогенних життєвих подій.
Вони дійшли висновку, що фізичним і психічним хворобам передують важливі зміни у житті людини. Спираючись на свої дослідження, вони створили шкалу, в якій кожній важливій події відповідала визначена кількість балів в залежності від ступеня її стресогенності.
Інструкція. Згадайте всі події, що сталися у Вашому житті протягом останнього року та підрахуйте загальну кількість балів.
Життєві подіїБали
- Смерть дружини (чоловіка)
- Розлучення
- Розрив з партнером
- Увязнення
- Смерть близької людини
- Травма або хвороба
- Одруження
- Звільнення з роботи
- Примирення з дружиною (чоловіком)
- Вихід на пенсію
- Зміна стану здоровя членів сімї
- Вагітність
- Сексуальні проблеми
- Поява нового члена сімї
- Реорганізація на роботі
- Зміна фінансового становища
- Смерть близького друга
- Зміна професіональної орієнтації, зміна місця роботи
- Посилення конфліктності відносин з дружиною (чоловіком)
- Позика на велику покупку
- Закінчення строку виплати позики, борги, що зростають
- Зміна посади, підвищен