Поняття й види стадСЦй вчинення злочину за чинним законодавством
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?и, якСЦ б вона не змогла подолати при продовженнСЦ вчинення злочину, вСЦдсутнСЦ. При цьому, вСЦдмову треба визнавати добровСЦльною СЦ тодСЦ, коли насправдСЦ СФ обставини, якСЦ особа не змогла б подолати при продовженнСЦ вчинення злочину, але вона не знала цього СЦ припинила свою злочинну дСЦяльнСЦсть, усвСЦдомлюючи можливСЦсть доведення ii до кСЦнця.
Мотиви добровСЦльноi вСЦдмови на рСЦшення питання про звСЦльнення вСЦд кримСЦнальноi вСЦдповСЦдальностСЦ не впливають. Ними можуть бути: страх перед вСЦдповСЦдальнСЦстю, жалСЦсть до потерпСЦлого, невигСЦднСЦсть вчинення злочину тощо.
При добровСЦльнСЦй вСЦдмовСЦ вСЦд доведення злочину до кСЦнця особа припиняСФ вчинення злочину, у неi вСЦдпадаСФ злочинний умисел, СЦ тому вчинене нею готування до злочину або замах на злочин перестають бути суспСЦльно небезпечними. ВСЦдсутнСЦсть однСЦСФi (обовязковоi) ознаки поняття злочину перетворюСФ такСЦ дСЦi у незлочиннСЦ.
Особа, яка добровСЦльно вСЦдмовилася вСЦд доведення злочину до кСЦнця, пСЦдлягаСФ кримСЦнальнСЦй вСЦдповСЦдальностСЦ лише в тому разСЦ, якщо фактично вчинене нею дСЦяння мСЦстить склад злочину (ч. 2 ст. 17 КК).
ДобровСЦльна вСЦдмова вСЦд доведення злочину до кСЦнця завжди можлива на стадСЦi готування та незакСЦнченого замаху. При закСЦнченому замаху вона можлива тСЦльки тодСЦ, коли особа, вчинивши дСЦяння, зберСЦгаСФ контроль над подальшим розвитком причинного звязку мСЦж вчиненим дСЦянням (дСЦСФю чи бездСЦяльнСЦстю) та бажаним наслСЦдком, що припускався, СЦ може вплинути на його розвиток попередити настання суспСЦльно небезпечного результату. Наприклад, для вбивства потерпСЦлого особа пСЦдпалила хату, а через декСЦлька хвилин повернулася й загасила вогонь, що розгорСЦвся.
ДобровСЦльну вСЦдмову вСЦд доведення злочину до кСЦнця треба вСЦдрСЦзняти вСЦд дСЦйового каяття. ДобровСЦльна вСЦдмова можлива тСЦльки при незакСЦнченому злочинСЦ. ДСЦйове каяття можливе як при закСЦнченому, так СЦ при незакСЦнченому злочинСЦ. ДобровСЦльна вСЦдмова можлива тСЦльки до порушення кримСЦнальноi справи щодо особи, яка вчинила готування чи замах на злочин, а дСЦйове каяття СЦ пСЦсля порушення кримСЦнальноi справи щодо винноi особи. ДобровСЦльна вСЦдмова характеризуСФться утриманням вСЦд продовження злочину (бездСЦяльнСЦстю), а дСЦйове каяття - тСЦльки активними дСЦями: щирим каяттям, активним сприянням розкриттю злочину, повним вСЦдшкодуванням завданих збиткСЦв або усуненням заподСЦяноi шкоди. ДобровСЦльна вСЦдмова можлива тСЦльки вСЦд злочинСЦв, що вчинюються з прямим умислом (готування СЦ замах характеризуються лише таким умислом), а дСЦйове каяття - при вчиненнСЦ будь-яких злочинСЦв, у тому числСЦ й необережних. При добровСЦльнСЦй вСЦдмовСЦ особа звСЦльняСФться вСЦд кримСЦнальноi вСЦдповСЦдальностСЦ, оскСЦльки ii дСЦяння не вважаСФться злочином (вСЦдсутня суспСЦльна небезпека - обовязкова ознака злочину), а дСЦйове каяття СФ обставиною, що звСЦльняСФ вСЦд кримСЦнальноi вСЦдповСЦдальностСЦ лише при вчиненнСЦ злочину невеликоi тяжкостСЦ, а його окремСЦ складовСЦ (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровСЦльне вСЦдшкодування збитку або усунення заподСЦяноi шкоди) - обставиною, що помякшуСФ покарання.
Висновок
КримСЦнальне право виконуСФ певнСЦ завдання, здСЦйснюСФ своi функцСЦi. Основна функцСЦя кримСЦнального права як галузСЦ права це функцСЦя охоронна, оскСЦльки воно охороняСФ властивими йому заходами тСЦ суспСЦльнСЦ вСЦдносини, що регулюються СЦншими галузями права. ЦСЦ галузСЦ права, регулюючи певнСЦ суспСЦльнСЦ вСЦдносини, сприяють iх розвитковСЦ СЦ реалСЦзацСЦi. КримСЦнальне ж право охороняСФ цСЦ вСЦдносини вСЦд злочинних посягань. Так, норми цивСЦльного права регулюють вСЦдносини, що складаються у сферСЦ власностСЦ. В кримСЦнальному ж правСЦ внаслСЦдок його охоронноi функцСЦi встановлюються каральнСЦ санкцСЦi за злочини проти власностСЦ. Наприклад, у роздСЦлСЦ VI Особливоi частини КК передбачено кримСЦнальну вСЦдповСЦдальнСЦсть за крадСЦжку, грабСЦж, розбСЦй, шахрайство, вимагання, знищення СЦ пошкодження майна та СЦншСЦ злочини проти власностСЦ. У КонституцСЦi Украiни та у ЗаконСЦ про вибори в органи влади визначено порядок таких виборСЦв, права виборцСЦв, регламент дСЦяльностСЦ окружних СЦ дСЦльничих виборчих комСЦсСЦй та СЦн. У КК з метою охорони цих вСЦдносин встановлено покарання за такСЦ злочини, як перешкоджання здСЦйсненню виборчого права, порушення таСФмницСЦ голосування та СЦн. (роздСЦл V Особливоi частини).
Загальним чином охоронна функцСЦя кримСЦнального права виражена в ст. 1 КК, де сказано, що КримСЦнальний кодекс маСФ своiм завданням охорону вСЦд злочинних посягань найбСЦльш важливих соцСЦальних цСЦнностей: прав СЦ свобод людини СЦ громадянина, власностСЦ, громадського порядку СЦ громадськоi безпеки, довкСЦлля, конституцСЦйного устрою Украiни, забезпечення миру СЦ безпеки людства, а також запобСЦгання злочинам.
Охоронна функцСЦя знаходить своСФ втСЦлення в кримСЦнальнСЦй полСЦтицСЦ, тобто дСЦяльностСЦ органСЦв держави в боротьбСЦ зСЦ злочиннСЦстю, реалСЦзацСЦi завдань кримСЦнального права. Тут слСЦд видСЦлити два основних напрямки: з одного боку, посилення боротьби, застосування суворих заходСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ до органСЦзаторСЦв СЦ активних учасникСЦв органСЦзованих злочинних груп, осСЦб, що вчиняють тяжкСЦ СЦ особливо тяжкСЦ злочини, рецидивСЦстСЦв, а з СЦншого застосування покарань бСЦльш мяких, не повязаних з позбавленням волСЦ, або навСЦть звСЦльнення вСЦд кримСЦнальноi вСЦдповСЦдальностСЦ СЦ покарання осСЦб, якСЦ вчинили злочини невеликоi тяжкостСЦ.
Список використаних джерел:
1. КримСЦнальний кодекс Украiни прийнятий сьомою сесСЦСФю Верховноi Ради 5 квСЦтня 2001 р.: ОфСЦцСЦйний текст. К.2001.
2. Науково - практичн