Польська республіка наприкінці ХХ поч. - ХХІ ст.
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
ski Koncern Naftowy) 9 млрд. злотих, медіа-компанія Agora SA 3 млрд. злотих. У структурі промислового виробництва вирізняється виробництво машин, чавуну, сталі, видобування вугілля, випуск хімічної продукції, суднобудування, виробництво продуктів харчування, скла, напоїв, тканин.
Пожвавлення промислового виробництва, яке розпочалося у середині 1990-х pp. польські економісти повязують, як правило, з приходом потужних інвесторів. Станом на кінець 1997р. в країну було інвестовано близько 20 млрд. дол. (у 1990р. лише 89 млн., а вже в 2000р. загальний обсяг ПП перевищив 50 млрд.). Першими на ринок країни прийшли такі відомі ТНК, як Fiat, Daewoo, ABB, THOMPSON, Pepsi Co, Coca-Cola, Fillip Morris, BP та ін. Станом на кінець 1997р. найбільшими інвесторами виявилися італійській Fiat (1141,9 млн. дол. інвестицій) та південно-корейська Daewoo (1011,3 млн. дол.). Суттєво нарощував свою присутність у Польщі і міжнародний капітал. Зокрема ТНК EBOiR посіла третє місце (616,5 млн. дол.). У цей час активно відбувався процес створення нових робочих місць передусім в автомобілебудуванні. [15, С.46]
Значні зміни відбулися й у фінансовому секторі країни. У 1991р. розпочав роботу американський Citibank, який є одним із лідерів банківської справи у світі. Майже одночасно на польському фінансовому ринку опинилися німецький Commerzbank, а також ING Grup, LG, Allied Irish Bank PLC. Жорстка конкуренція між ними привела до злиття (поглинання) багатьох польських банків та зменшення контролю над ними з боку держави. На кінець 2000р. серед 73 функціонуючих у країні банків лише 7 певною мірою контролюються урядом країни. Два найбільших банки РКО ВР та Pekao мали у 2000р. активи в розмірі 12,2 млрд. дол. До інших лідерів належать Bank Prezemyslowo-Handlowy PBK та Bank Handlowy, які є членами Citigroup. Обсяг і якість банківських послуг, у тому числі кредитних, зараз ні чим не відрізняється від аналогічних у країнах ЄС, хоча кредитна ставка є дещо вищою. [25, С.29]
Упродовж наступних пяти років суттєвою проблемою залишатиметься сільське господарство, в якому, як було сказано вище, зайнята майже пята частина трудових ресурсів. Квоти на виробництво аграрної продукції, які встановив Європейський Союз для Польщі, є досить низькими. Так, виробництво молока в країні обмежується 200л на одного жителя, у той час коли в Ірландії така норма становить 1000л. Непокоять польських селян також суворі санітарні та технологічні вимоги до виробництва продуктів харчування, які їхній уряд вимушений був імплементувати впродовж останніх років. Економісти-аграрії прогнозують значні зміни у польському фермерстві, що зумовлені не тільки посиленням конкуренції між основними товаровиробниками, а й порівняно низькою щодо європейської товарністю виробництва.
Після вступу Польщі до Європейського союзу у 2004р. сталися значні структурні зрушення в її економіці, які можна звести до кількох блоків.
1. Зростання цін, зумовлене насамперед порівняно високою
щодо ЄС інфляцією, яка у період з серпня 2003р. по серпень
2004р. становила 4,6%, тоді як прогнозувалося, що вона не по
винна була перевищувати 2,53,5%. Внаслідок цього ціни на
продукти харчування та напої за цей період зросли на 9,3%. Інфляційним чинником також виступає підвищення цін на паливо,
збільшення ставок непрямих податків, підвищений попит на
польські продовольчі товари за кордоном.
2. Деформована структура інвестицій, яка збереглася з 1990-х pp.,
за якою майже 80% їхнього обсягу припадало на промисловий
сектор (2004 p.), при цьому 34% з них становили надходження
до харчової промисловості, виробництва гумотехнічних виробів
та штучних матеріалів (15%), а також переробки неметалічної
сировини (12%).
Упродовж року, який передував вступу Польщі до ЄС, відбулося значне зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. Так, якщо у 2003р. їх було залучено 6,42 млрд. дол., то за даними Центру стратегічних досліджень уряду у 2004р. їх розраховували отримати вже у 1,5 рази більше. Водночас польські компанії продовжували інвестувати свій капітал за кордон, переважно у сусідні країни (Росія, Україна, Словаччина, Чехія). У 2004р. ситуація дещо змінилася. Країна стала більше інвестувати в розвинуті держави ЄС. Приміром варшавський концерн з виробництва пального PKN Orlen та виробник побутових приладів Arnica активно інвестують свій капітал до Німеччини. [3, С.17]
3.Зростання макроекономічних показників зумовлене отриманням країною інтеграційних переваг, яке дав їй вступ до Європейського Союзу. Приміром, якщо реальний приріст ВВП Польщі у 2003р. становив 3,7%, то планувалося, що у 2004 та 2005 pp. він сягатиме щорічного показника у 5%. Темпи зростання продуктивності праці в країні є вищими за аналогічні в Західній Європі, проте їх відносний рівень досить низький.
Дохід на душу населення в країні за ПКС становить лише 43% рівня ЄС 15, це більше за показник Латвії (33%), але значно нижче за Кіпр (75%). Багатомільярдні субсидії зі структурних фондів та Фонду згуртування, які надходили в країну впродовж 20042006 pp. в цілому не змогли ліквідувати відставання, проте значно зменшили відстань між лідерами та аутсайдерами розширення.
4.Високий рівень безробіття. Станом на серпень 2004р.
його показник становив 19% (тобто 3 млн. осіб). Незважаючи на
те, що мало місце збільшення обсягу промислового виробництва, заробітна плата зростала повільно, а у промисловому секторі наявною була тенденція до скорочення, що призводило до збільшення пропозиції польської робочої сили на європейських ринках.
5.Консолідація державних фінансів, що є необхідною запорукою подальшої конвергенції Польщі з Європейським Союзом.
6.Значна регіональна ди