Польська республіка наприкінці ХХ поч. - ХХІ ст.
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?щі, а подають загальну всебічну картину подій, що обумовили взаємозалежність суспільно політичних та економічних процесів в Польщі.
Таким чином, ця тема є перспективною для подальшого, більш глибокого дослідження, оскільки являє собою
1. Місце Польщі в загальноєвропейському економічному просторі
У світовому масштабі Польща не виділяється ні розмірами території та населення, ні економічною потужністю. Але на теренах Європи її ресурсний потенціал, економічна й політична роль досить помітні. За європейськими мірилами вона знаходиться серед найбільших держав за площею (майже дорівнює розмірам Німеччини) і чисельністю населення (ненабагато поступаючись Іспанії). Але більш важливою е економічна роль Польщі в Європі. Польща це постсоціалістична країна, що має найбільш яскраві досягнення в перебудові економіки на ринкові засади. На відміну від Китаю, що продовжує дотримуватися соціалістичної моделі розвитку, Польща першою з колишніх соціалістичних країн рішуче відкинула комуністичну ідеологію і принципи соціалістичного господарства. Шокова терапія в реформуванні економіки набула в Польщі найбільш виразних форм. [9, С.88]
Особливо помітна роль Польщі в Центральній Європі, де вона виступає стрижнем інтеграції в рамках Митного Центральноєвропейського союзу (ЦЕФТА). Польща багато в чому є взірцем для інших країн Центральної та Східної Європи, а також для України в процесі здійснення економічних реформ.
Польща є найбільшою державою серед нових членів ЄС як за кількістю населення (близько 39 млн. жителів, 2000р.) та площею (312 тис. км2), так і за виробленим сумарним ВВП (365,6 млрд. дол. за ПКС, 2002 p.). За теорією І. Валлерстайна, саме Польща і Росія з огляду на абсолютні обсяги цього макроекономічного показника можуть претендувати на роль регіональних лідерів держав ЦСЄ. Натомість у відносних показниках, наприклад ВВП на душу населення, країна поступається більшості з нових членів Європейського Союзу, випереджаючи хіба що Латвію та Литву. За ІЛР (0,841) Польща посідала у 2001р. 35-е місце у світі та 24-е в Європі, пропускаючи перед собою Чеську Республіку та Словенію, проте за індексом рівня освіти (0,95 з 1,0 максимально можливого) країна перебуває на рівні Швейцарії, поступаючись лише країнам лідерам європейської економіки. [3, С.12]
У світових технологічних рейтингах Польщу, як правило, відносять до групи потенційних лідерів. Так, за індексом технологічних досягнень (ІТД) у 2000р. країна посідала 29-е місце, а за питомою вагою експорту технологічних товарів (36,2% загального експорту товарів, 1999р.) ненабагато поступалася провідним європейським країнам.
Разом з тим, за розрахунками індексів конкурентоспроможності національної економіки, мікроекономічним індексом конкурентоспроможності (відповідно 45-е та 47-е місце у світі, 2003р.) країна поступається багатьом новим членам Європейського Союзу, зокрема за останнім показником усім восьми державам ЦСЄ.
Проведені у 1990-ті pp. реформи, у тому числі приватизаційні, привели до того, що зараз більш як 70% ВВП виробляється у приватному секторі, хоча існує досить складна проблема реструктуризації багатьох обєктів важкої промисловості, які ще й зараз перебувають у державній власності.
Проведемо аналіз галузевої структури господарства країни. Реалізація моделі шокової терапії на початку 90-х pp. XX ст. та застосування деяких елементів градуалізму у подальшому та імплементація основних документів Європейського Союзу у період з квітня 1994р. (час подання заявки на вступ) до травня 2004р. (офіційний час коінтеграції до ЄС) привели до значних структурних зрушень в економіці країни, що були викликані швидкою приватизацією обєктів державної власності, залученням прямих іноземних інвестицій, посиленою експансією провідних ТНК у селективні галузі національної економіки, відпуском цін, певними прорахунками у зовнішньоекономічній та внутрішній політиці.
Особливістю польської економіки кінця 1990-х pp. була відмінна від європейських стандартів структура національної економіки. Так, на рубежі тисячоліть на сільське господарство припадало 5% ВВП, промисловість 35% та сферу послуг 60%, що в цілому відповідало структурі господарства старих членів ЄС, з певною поправкою на більш високий відсоток сільського господарства (він у країнах ЄС коливається від 1,5% до 3,5%) та низькою порівняно з ЄС питомою вагою сфери послуг (вона сягає 6570%), а також поки що значною часткою промисловості в країні, що говорить про перехід від індустріального до постіндустріального суспільства.
Дещо інший вигляд має структура зайнятості. Так, на кінець 1999р. питома вага зайнятих у сільському господарстві і промисловості становила по 25% у кожній, що аж ніяк не відображало інтенсивний характер розвитку аграрного сектору, цей показник був найвищим в Європі, у тому числі серед претендентів на вступ. Упродовж 20002004 pp. завдяки зусиллям уряду країни та коштам, що надходили з Європейського Союзу за різними програмами, у тому числі за пакетом Pro accetion (він був спрямований на підготовку до вступу) призвели до певних змін у структурі сільського господарства, передусім у зменшенні питомої ваги зайнятих у цьому секторі до 1718% (оцінка, 2004 p.), проте навіть і за цих умов він все одно залишається екстремально високим в ЄС. [2, С.18]
За останні пятнадцять років суттєво змінилася спеціалізація країни. За обсягами ринкової капіталізації у січні 2002р. перші місця посіли компанія TPSA (Telecomunikacja Polska SA) 21 млрд. злотих (близько 6 млрд. дол.), PKN (Pol