Політичний та економічний розвиток Словенії у 1990-2005 рр.
Информация - История
Другие материалы по предмету История
°ндатів), Ліберально-демократична (22,8 і 23) й Обєднана соціал-демократична (10,2 і 10 мандатів). Чотиривідсотковий барєр подолали також Нова Словенія-Християнська народна (9,0% і 9 мандатів), Народна партія (6,8 і 7), Національна (6,3 і 6), Демократична партія пенсіонерів (4,0% і 4 мандатів). Два мандати за квотою отримали представники від угорської та італійської національної меншин. Уряд сформував Янез Янша, лідер Словенської демократичної партії, яка вперше за всі роки незалежності стала парламентською.
Президентські вибори 2007р. відбулися у два тури. Главою держави став політик лівого спрямування, дипломат Даніло Тюрк, за якого проголосувало майже 70% виборців. У другому турі його конкурентом був провладний кандидат Л.Петере.
2. Економічний розвиток Румунії у 19002005 рр.
Словенії сьогодні є доволі успішною, її сталість підтримується політичною стабільністю. Майже весь час незалежності при владі перебуває Ліберально-демократична партія. Інвесторів приваблює висококваліфікована робоча сила з розвинутою культурою виробничих відносин.
Частка різних секторів економіки у ВВП розподілена так: промисловість 35%, сфера послуг 61%, сільське господарство 4%. Розвитку промисловості сприяє наявність дешевої електроенергії. Найбільшим промисловим і транспортним центром країни є Любляна (машинобудівний, хімічний, текстильний комбінати, підприємства харчової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної промисловості). Великі промислові центри Єсеніце, Крань, Марибор, Целлє. Домінуючою формою організації сільськогосподарських підприємств є кооперативи, інтереси яких представляє Словенська асоціація кооперативів. На рубежі 19992000 рр. був запроваджений податок на додану вартість, проведена пенсійна реформа, відбулося поступове скорочення державних субсидій до рівня, встановленого ЄС, уповільнено надто високі темпи росту заробітної плати і пенсій.
У 2005р. ВВП становив 34 млрд. дол. і зріс порівняно з попереднім роком на 4%, інфляція зупинилася на рівні 2,3%. Середньорічний дохід на душу населення 17 350 дол. Останніми роками найбільші надходження до бюджету є від податку на товари і послуги (56%). З видаткових статей ЗО% йде на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, 18% на освіту, 15% на виплату пенсій, 12% на медичне та соціальне страхування. Уряд щороку витрачає на науково-дослідні роботи 1% ВВП. Значний потенціал має туристичний сектор, на який припадає 9% ВВП Словенії. У 2002р. кількість туристів дорівнювала чисельності населення країни. Значимість цього сектора економіки зростає ще й завдяки тому, що він створює численні робочі місця передовсім для низькокваліфікованої робочої сили. А це ефективно вирішує проблему зайнятості населення. У 2005-2006 рр. рівень безробіття був одним з найнижчих у Європі (45%).
Влітку 2004р. уряд встановив обмінний курс національної валюти (239,64 долара за євро), надрукував 42 млн. купюр євро та відкарбував 155 млн. монет (євроцентів). У січні 2007р. Словенія повністю увійшла в єврозону. Уряд сподівається, що перехід на нову валюту значно стимулює туризм, сприятиме притоку іноземних інвестицій в експортну індустрію (машинобудування, транспортне обладнання, виробництво хімікатів і побутових товарів).
3. Основні вектори зовнішньої політики Румунії на сучасному етапі. Румунсько-українські відносини
Головними зовнішньоекономічними партнерами є Німеччина, Італія, Австрія, Франція. На членів ЄС припадає більше 60% словенського експорту. Економіку найбільше інвестують австрійці, швейцарці, німці, французи, італійці. Інвестори використовують сприятливе географічне становище країни, морське узбережжя і розвинуту транспортну інфраструктуру, яка повязує Словенію зі сусідніми державами і західноєвропейськими країнами. Приваблюють також висока купівельна спроможність місцевого населення і орієнтація економіки на експорт, наявність висококваліфікованої робочої сили, високий рівень індустріального розвитку, який дозволяє успішно використовувати іноземні високі технології.
Словенія займає міцні позиції на міжнародній арені. До кінця 1992р. її незалежність визнало більшість країн світу. Вона є членом ООН (1992), ОБСЄ (1992), Ради Європи (1993), СОТ (1995), ЄС (2004). З метою прискорення євроінтеграції приєдналася до держав Вишеградської групи (1996) і Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю (1996). Це принесло країні зниження імпортних тарифів на 80% індустріальних товарів. Словенія бере участь у Європейській асоціації вільної торгівлі, Південно-Східній Європейській ініціативі співробітництва, Центральноєвропейській ініціативі, Альпійсько-Адріатичному Співтоваристві та ін.
Стосунки з НАТО почали налагоджуватися у рамках програми Партнерство заради миру (з 1994р.). Референдум 2003р., показав, що ідею вступу до НАТО позитивно сприйняло близько 66% мешканців. З 2004р. країна є офіційним членом цього обєднання.
Словенія підписала найважливіші міжнародні конвенції щодо нерозповсюдження ядерної, хімічної та біологічної зброї та ін. У 1998р. словенський уряд заснував Міжнародний довірчий фонд з розмінування і допомоги жертвам мін з метою ефективного сприяння стабілізації у Боснії і Герцеговині. Словенія підтримує Європейську конвенцію з прав людини тощо.
Країна налагодила добрі відносини з найближчими сусідами. Врегульована проблема демаркації сухопутного та морського кордонів з Хорватією. Прийняті програми транскордонного співробітництва з Італією, Австрією, Угорщиною. Словенія тісно співпрацює з ?/p>