Політична боротьба й об'єднання німецьких земель під зверхністю Прусії
Информация - История
Другие материалы по предмету История
сьома частина всього населення Священної Римської імперії). Десятки дрібних німецьких князів втратили свої володіння. Виникло питання про їхній компенсації. Цю важку задачу повинна була вирішити спеціальна комісія рейхстагу імперії в Регенсбурзі. Однак Наполеон 23 лютого 1803 р. перекроїв карту Німеччини. Було знищено 112 дрібних німецьких держав, а їхні землі розподілилися між більш значними німецькими державами. Цей акт одержав назву "медіатизації" (посередник). За допомогою "медіатизації" Наполеон прагнув створити в Німеччині ряд укрупнених держав, які б були противагою Австрії і Прусії. Це підсилювало вплив Франції і завдавало удару Священній Римській імперії. Незалежно від цих цілей Франції "медіатизация" для Німеччини мала прогресивний характер, тому що зменшувала роздробленість країни.
У 1803 р., коли був перерваний нетривалий Амьєнський мир з Англією, Наполеон окупував Ганновер, що належав англійській короні. У 1805 р. на північному-заході Німеччини Наполеон створив велике герцогство Бергзьке (зі столицею в Дюссельдорфі) і призначив його правителем маршала Мюрата.
Після перемоги над третьою коаліцією Наполеон нагородив своїх німецьких союзників за рахунок отриманих від Австрії територій, перетворив Баварію і Вюртемберг у королівства, а Баден у велике герцогство.
12 липня 1806 р. Наполеон створив групу держав, так називаний Рейнський союз, у який спочатку ввійшло 16 німецьких держав Баварія, Вюртемберг, Баден, Берг, Гессен-Дармштадт, Нассау й ін. Потім до них приєдналися ще пять держав. Члени Рейнського союзу заявили про свій вихід зі Священної Римської імперії. Протектором Рейнського союзу було обрано імператора французів. Рейнський союз ввійшов у військовий блок із Францією.
Утворення Рейнського союзу завдало останнього удару Священній Римській імперії, існування якої втратило всякий зміст. У серпні 1806 р. австрійський государ відмовився від титулу імператора Священної Римської імперії. Священна Римська імперія зникла з карти Європи. Успіхи Франції викликали глибоке занепокоєння в Пруссії. Верхівка пруського суспільства відчула страх за свої феодально-кріпосницькі привілеї, вона побоювалася також порушення звичних торговельних звязків з Англією і поширення французького впливу за Ельбу. Пруський уряд закликали також до виступу проти Франції уряди Англії і Росії. У 1806 р. у Прусії взяла гору військова партія і вирішена було приєднатися до четвертої антифранцузької коаліції. Франції була предявлена ультимативна вимога відвести війська від пруського державного кордону. Пруське військове командування було упевнено в перевазі "гренадерів Фрідріха II".
Наполеон замість відповіді на ультиматум дав наказ своїм військам перейти пруську границю. 8 жовтня 1806 р. почалася війна, а вже 14 жовтня в боях при Йені й Ауер-Штедті пруські війська були розбиті наголову. Паніка охопила пруські правлячі кола. Організований опір, власне кажучи, припинився. Через кілька днів після Йени французькі війська вступили в Берлін.
Подальша доля Пруссії залежала від результату боротьби Франції з Англією і Росією. У 1807 р. пруський король Фрідріх Вільгельм III знайшов пристанище в Мемелю (Клайпеда) під захистом Росії. Після поразки при Фридланді під час переговорів Олександра I і Наполеона I у Тільзіті (липень 1807 р.) вирішувалося питання і про Прусію. Наполеон пропонував розділити пруські землі між Францією і Росією. Але Росія воліла не мати могутню Францію, безпосередньо, сусідом. У Тільзіті був підписаний мирний договір із Прусією, і імператор французів підкреслив, що завдяки тому, що вдалося зберегти Фрідріхові-Вільгельму III всі свої володіння, він зобовязаний заступництву Олександра I.
Умови миру були важкими. Пруссія втратила більш половини своєї території її населення зменшилося з 10 до 5,1 млн. чоловік. На сході з земель, що відійшли до Пруссії по розділах Польщі, було утворено Велике герцогство Варшавське, правителем якого став союзник Франції саксонський курфюрст, що перетворився з волі Наполеона в короля Саксонії. На заході Гессен-Касселя, Брауншвейга й інших територій було створено Вестфальское королівство, королем якого Наполеон призначив свого молодшого брата Жерома. За висловленням Ф. Меринга, це були дві шпори, що Наполеон встромив у тіло Прусії. Прусія повинна була сплатити контрибуцію в 100 млн. франків; французькі війська залишалися на її території аж до повної виплати цієї суми. Чисельність пруської армії не повинна була перевищувати 42 тис. чоловік.
Тильзитский мир перетворив Прусію в третьорядну державу. Вона повинна була приєднатися до оголошеної Наполеоном економічної блокади Англії.
Припинення торгівлі з Англією негативно позначилося на економіці Німеччини в цілому, і Пруссії зокрема. Пруське юнкерство було позбавлено основного ринку своєї продукції. Постраждала промисловість більшості держав Німеччини, торгівлі її портових міст. Однак континентальна блокада, що негативно відбилася на зовнішній торгівлі і значній частині промисловості Німеччини, вплинула на ті галузі, що звільнились від конкуренції на внутрішньому ринку Німеччини. Це, насамперед, сукняна промисловість рейнської області і шовкоткацька Саксонії.
Також необхідно додати, що Пруссія взяла участь у підготовці походу Наполеона на Росію. Згідно договорів, укладених перед війною, вона зобовязалася виставити 20 тисяч солдат. Держави Рейнського союзу були зобовязані брати участь у всіх війнах Наполеона. Але поразки французьких вій?/p>