Політика суцільної колективізації
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?гається з числом господарств, що їх статистичні органи в 1927 р. зараховували до куркульських.
За статистичними даними, між початком 1930 та кінцем 1931 рр., коли розкуркулення відбувалося найінтенсивніше, в Україні зникло 282 тис. селянських дворів. Однак розкуркулення здійснювалося й раніше. Селянські господарства знищувалися через продаж майна з торгів у разі невиконання хлібозаготівель або за несплату індивідуальних податків (так зване експертне оподаткування найзаможніших селян). Селян, які розпродували власну худобу, щоб не здавати її в колгосп, засуджували до позбавлення волі або депортували разом із сімями у віддалені регіони. Немало господарств було ліквідовано з волі самих власників. Не маючи змоги вільно господарювати на землі, селяни подавалися в міста, на новобудови.
Усього за 19281931 рр. кількість селянських дворів в Україні зменшилася до 352 тис. Це не означає, що через розкуркулення або інші форми тиску держави на село було ліквідовано саме таку кількість дворів. У ці роки під впливом природного приросту сільського населення відбувалося зростання чисельності господарств, яке певною мірою компенсувало втрати від розкуркулення. Справжнє число розорених господарств є більшим, ніж підсумкова цифра, яку наводить статистика.
До жовтня 1931 р. було колективізовано майже 87 відсотків господарств українського Степу, 70 Лівобережного Лісостепу й 65 відсотків Правобережного Лісостепу. Лише в поліських і прикордонних районах УСРР частка одноосібних господарств залишалася значною навіть у роки другої пятирічки (19331937 рр.).
В ході здіснення колективізації було допущено ряд помилок (перегинів)
1. перетворення колективізації в комунікацію. Усуспільнювалася не тільки земля і худоба, але й птиця і дрібний реманент, щоб не здавати худобу в колгоспи її люди вирізували.
2. прискорення строків колективізації. Щоб виконати обіцянку Косіора оголосили конкурс, який район швидше сколективізується. І якщо в січні в колгоспах було 15 % дворів, то в березні 1930 63 %.
3. порушення принципів добровільності, бо в колгоспи заганяли силою
4. розкуркулення.
Своєї головної мети, зібрати хліб, колгоспи не виконали. Головна причина в тому, що знищили куркуля як головного поставщика хліба, крім того люди в колгоспі працювали погано, бо працювали не на себе.
Якщо 1930 р Україна здала 400 млн. пудів хліба, то в 1931 380 млн., а в 1932 132 млн.
Колгосп це форма закріпачення селян тому, що:
- Селянам не давали паспортів;
- Спочатку хліб здавали державі, а що залишилося колгоспу;
- Не було зарплати;
- Всі мали відробляти трудодні.
Лише з 1933 р. в селі стали позитивні зміни:
- Колгоспам заздалегідь казали скільки хліба треба здати державі;
- Ввели натуральну оплату праці;
- Людей поділили на ланки і бригади;
- Селу дали 84000 тракторів і 27000 комбайнів.
Але найважливішим наслідком колективізації був голодомор 1932 1933рр.
Додатки (Документи)
1. Про сільське господарство України і про роботу на селі
Резолюція пленуму ЦК ВКП(б)
Листопад 1929 р.
Досвід минулого року підтвердив, що досягнення високих темпів у розвитку сільського господарства, розвязання зернової проблеми можуть бути досягнуті тільки при посиленому розвитку великого громадського господарства - колгоспів, радгоспів, що побудовані на базі найновішої техніки.
Україна за своїми умовами (порівняно високий рівень сільського господарства, в тому числі по товарності, наявність великих кадрів сільськогосподарських робітників і батрацтва) має всі дані як для Степу, так і на Правобережжі для того, щоб у галузі переведення індивідуального селянського господарства на колективні рейки йти більш посиленим темпом попереду інших республік. Україна повинна протягом найкоротшого строку дати зразки організації великого громадського господарства не тільки на території окремих районів, а навіть на суцільних площах, які охоплюють цілі округи, маючи на увазі протягом найближчих років суцільну колективізацію всього степового району України. У цьому напрямі дуже важливу організуючу роль повинні відіграти МТС, що набули на Україні особливо широкого розвитку.
Усі ці завдання КП(б)У може розвязати тільки при умові, коли у всіх ланках своїх правильно враховуватиме винятково складну обстановку в українському селі, значне загострення класової боротьби та особливу активність куркульства. Куркуль є найлютішим ворогом наших заходів у галузі колективізації, хлібозаготівель та ін„ і ці заходи можливо проводити тільки проти куркуля, тільки в боротьбі з ним.
Тому партійна організація України повинна ще більше посилити роботу по організації та піднесенню культурного рівня пролетарських мас села (сільгоспробітники, батрацтво), по згуртуванню і піднесенню активності всієї бідняцької маси, справжньому зміцненню її союзу з середняком для рішучого наступу на куркуля. Ради, кооперація, колективи повинні стати головними опорними пунктами цього наступу...
Комуністична партія Радянського Союзу в резолюці?/p>