Податок на доходи фізичних осіб: бюджетна та регулююча роль
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
грн. (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів)189 грн. 55 коп. + 30% з суми, що перевищує 1020 грн.1701 і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів)393 грн. 55 коп. + 40% з суми, що перевищує 1700 грн.
В цілому, прибутковий податок з громадян (ППГ), регульований у 19922003 роках декретом КМУ №1392 від 26.12.1992р. [] мав яскраво виражену фіскальну спрямованість та не забезпечував досягнення цілей соціальної справедливості та стимулювання економічного зростання. Шкала доходів та ставки ППГ не переглядалися із 1995р. (гранична ставка у 40% застосовувались для доходів, що перевищують 1701 грн.). На фоні стрімкого зростання середньої реальної заробітної плати протягом 20012002 років (+19,3% у 2001р., +18,2% у 2002р.), це призвело до суттєвого посилення податкового навантаження на реальні доходи населення та втрат у прогресивності оподаткування. У період з 1997 по 2001 рр. гранична ставка оподаткування доходів на рівні середньої заробітної плати (включаючи внески громадян до фондів соціального страхування) зросла з 16,5 до 23%, а ефективна з 13,4 до 18,2%. У 2001р. за середнього рівня податкового навантаження на грошові доходи громадян у розмірі 6,6%, доходи найбідніших верств населення (до 167 грн.) фактично оподатковувались за ставкою 9,1%. Тоді як прибутковий податок з громадян у доходах найбільш багатих верств населення (сукупний місячний дохід понад 8 334 грн.) склав лише 3,8%. При цьому податкове навантаження на доходи платників податків, яких можна умовно віднести до так званого середнього класу, дорівнювало 10,1%.
Починаючи із 1997р., частка ППГ у податкових доходах зростала, збільшившись із 15,1% у 1997р. до 23,9% у 2002р. Зростання надходжень від ППГ стало особливо помітним після 2000р., що повязувалось насамперед із суттєвим скороченням заборгованості по заробітній платі та стипендіях, а також із поліпшенням процедури адміністрування ППГ після закріплення його у повному обсязі за місцевими бюджетами. Зокрема, за 2002р. надходження від ППГ номінально збільшились на 2 049 млн грн. У 2003р. зростання обсягів ППГ становило майже на 16,4% порівняно із фактичним рівнем у 2002 році, або на 1 660 млн. грн. Водночас, темпи зростання надходжень від ППГ у 2003р. виявилися навіть більшими, оскільки уряд та ВРУ відшукав додаткові кошти на компенсацію підвищення мінімальної зарплати до 237 грн. з 1 липня 2003 року.
Застосування варіанту ППГ прогресивного алгоритму ставки оподаткування, призвело після 2000 року до суттєвих викривлень в економічній діяльності в Україні. По-перше, зросла вартість робочої сили, що є особливо помітним у трудомістких галузях. По-друге, послабилась схильність населення до заощаджень, які мали б бути важливим інвестиційним ресурсом. По-третє, створюються стимули для ухилення від сплати податку та розширення тіньової діяльності. Звичайно, окрім високих граничних ставок по ППГ, на тінізацію доходів впливають й інші фактори, зокрема, високий процент (близько 38% фонду заробітної плати) відрахувань до соцфондів, що їх здійснює роботодавець.
Спроби реформування ППГ прогресивного алгоритму ставок у 2002 році не мали успіху. З чотирьох зареєстрованих законопроектів у першому читанні був прийнятий законопроект, розроблений народним депутатом України
С. Терьохіним. З одного боку, проект спрямований на суттєве зменшення податкового навантаження на осіб із середнім та високим рівнем доходів, з іншого, прогресивність оподаткування підтримується за рахунок підвищення рівня неоподаткованого мінімуму та оподаткування операцій з приросту ринкової вартості капіталу. Зокрема, законопроектом передбачалося запровадити прогресивно-регресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб: до 7200 грн. на рік 10%, від 7201 до 72000 грн. 15%, від 72001 до 720000 грн. 20%. Доходи понад 720000 гривень на рік пропонувалося оподатковувати за ставкою 13%. Проектом закону також передбачалося введення механізму податкового кредиту (зменшення сукупного доходу громадян на певну суму витрат, повязаних із оплатою навчання у середніх та вищих навчальних закладах, придбанням медикаментів та лікуванням, сплатою процентів за користування іпотечними кредитами тощо), а також розширення бази оподаткування (зокрема, за рахунок оподаткування дивідендів за банківськими депозитами, операцій з продажу нерухомості). Проте, з огляду на значні втрати для бюджету у короткостроковій перспективі (за різними підрахунками це близько 5 млрд. грн.), а також на існування принципових відмінностей порівняно із проектом закону, розробленим Мінфіном, зокрема, щодо неоподаткованого мінімуму (24 грн. урядовий проект, 120 грн. депутатський), ВРУ не підтримала законопроект у другому читанні.
Податок з доходів громадян резидентів України у 20042006 роках стягується гідно Закону України Про оподаткування доходів фізичних осіб [9, c.3] з пропорційною постійною ставкою оподаткування 13% (15%).
Враховуючи алгоритм нарахування податкової соціальної пільги по Закону України Про оподаткування доходів фізичних осіб [9, c.45] та рівні мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановлені у 20042008 роках Законами України Про державний бюджет України [4], [5], [6], [7], в табл. 2.3 2.5 розраховані ставки податків у вигляді порівняння з табл. 2.2.
Таблиця 1.5. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2004 році
Мінімальна заробітна плата в місяць [7]237 грн.Прожитковий мінімум на місяць [7]365 грн.Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 та округле