Поведінка як джерело інформації в спілкуванні
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
Реферат:
Поведінка як джерело інформації в спілкуванні
Дотепер розгляд процесу соціальної перцепції обмежувався питаннями, як ми бачимо і розуміємо інших людей. Однак очевидно, що необхідно ще відповісти на запитання, як ми розуміємо їхні дії. І не тільки тому, що через свої вчинки людину краще видно, як говорив Ґете, поведінка це дзеркало, у якому кожний показує своє обличчя, а й тому, що тільки адекватне розуміння саме дій людини може кінець кінцем привести до успіху взаємодії з нею.
Проблем розуміння поведінки інших людей щодня виникає безліч і, головне, ми зацікавлені в їх правильному вирішенні від цього залежить наше розуміння інших людей, наша власна подальша поведінка і доля наших відносин з іншими.
У будь-якому разі розуміння дій іншого дуже важливо для успішного спілкування з ним. І в будь-якій взаємодії ми якимось чином, навіть не вдаючись до запитань, отримуємо уявлення про те, чому і навіщо людина зробила те й те.
Звичайно, іноді це вимагає спеціальних міркувань, але найчастіше вже під час сприйняття вчинків людини ми одночасно сприймаємо і причини цих учинків. Начебто відразу в дії людини записана і її причина. Він зробив це тому, що..., Вона не прийшла тому, що... тощо.
Яким чином ми бачимо джерела дій інших їхні мотиви, наміри, цілі тощо, які механізми в соціальному сприйнятті дають нам змогу бачити причинно-наслідкові звязки в поведінці інших людей?
Загалом кажучи, і сприйняття на основі стереотипу, і емпатичне розуміння дають нам можливість робити припущення про причини й наслідки вчинків.
Стереотипізація та емпатія дають нам можливість наділити людину тими чи іншими рисами, якостями чи станами і на цій основі намагатися прогнозувати її поведінку. Так досить часто пояснюють різні дії людей, однак далеко не завжди ці пояснення можна визнати правильними.
Виходить, що правильне розуміння причинно-наслідкових відносин важко досягається на основі стереотипу та емпатії.
Особливо явно видно недостатність цих шляхів сприйняття, а іноді й недоречність їх, коли наша оцінка, наш висновок з соціальної перцепції має виражену матеріальну форму, тобто коли наші оцінки самі по собі в якийсь спосіб фіксуються, закріплюються та обовязково впливають на подальші події. (Наприклад пряме оцінювання: у школі виставляються оцінки за урок; у ситуаціях експертного аналізу коли журі і комісія оцінюють якість роботи; у суді де виноситься вирок.)
У всіх цих і подібних до них ситуаціях результат сприйняття людини, яку оцінюють, має для неї чи для її роботи величезне значення. Звичайно, більшість з нас бажає, щоб оцінки були справедливі і безпомилкові.
У соціальній психології відомо багато експериментальних досліджень, проведених в імітованих судах, коли ті, кого випробовують, виступаючи в ролі суддів, одержують для розгляду опис злочинів і повинні винести вирок злочинцю. В одному з перших експериментів ті, кого випробували, розглядали випадок ненавмисного вбивства, коли пяний водій поїхав на червоне світло і збив пішохода, який у результаті аварії помер. Разом з описом події давалася й коротка характеристика обвинувачуваного, різна для різних учасників експеримента. Вирок виносився, як і очікувалося, залежно від привабливості статусу підсудного: чим вище статус, тим мякше вирок. Як видно, приписування якостей різної гідності у результаті помилки призвело в даному разі до різної оцінки ступеня винності людини.
В іншому дослідженні перевірявся вплив фізичної привабливості обвинувачуваного на вирок суду. Учасникам експерименту (суддям) разом з описом здійсненого вчинку предявлялися фотографії злочинців, що були заздалегідь оцінені як привабливі й непривабливі. Як і слід було сподіватися, фізично привабливі злочинці одержували більш мяке покарання, ніж непривабливі. Зрозуміло, що тут ми маємо справу з наслідками помилки зовнішніх даних.
І тому ще в одному дослідженні проявився вплив передбачуваної подібності в поглядах між суддею і злочинцем на винесення оцінки винності злочинця. Учасникам експерименту суддям разом з описом злочину повідомляли висловлення (у цілому консервативні) злочинця про Бога, про батьківщину, про статеві проблеми. Виявилося, що ті судді, котрі дотримувалися таких самих консервативних поглядів (думки суддів визначили попередньо), були більш поблажливими під час винесення вироку, ніж ті, які мали інші погляди.
Таким чином, наявні усі три помилки соціальної перцепції, розглянуті раніше.
Стає зрозумілим, що соціальна перцепція не обмежується приписуванням якостей, рис і станів (зясуванням яка людина), вона обовязково повинна включати і розуміння причин поведінки (відповіді на питання чому?, чого?, навіщо? та ін.).
У процесі соціальної взаємодії людина сприймає іншу сукупно з її діями і через дії.
Від адекватності розуміння дій та їхніх причин багато в чому залежить побудова взаємодії з іншою людиною й успішність спільної діяльності. Існує цілий напрям дослідження процесів та результатів каузальна атрибуція (приписування причин) поведінки.
Виникнення інтересу до процесів каузальної атрибуції звичайно повязують з працями видатного американсь