Geum.ru


ПСЦдстави й строки здСЦйснення ОРД

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



еба думати, що цю норму законодавець передбачив спецСЦально для того, щоб додати ОРД у цСЦлому розвСЦдувальний характер.

До джерел одержання вСЦдомостей про наявнСЦсть формальних (юридичних) пСЦдстав ЗУ Про ОРД вСЦдносить:

  1. заяви, повСЦдомлення громадян, посадових осСЦб, громадських органСЦзацСЦй;
  2. публСЦкацСЦi засобСЦв масовоi СЦнформацСЦi;
  3. письмовСЦ постанови й доручення слСЦдчого;
  4. вказСЦвки прокурора;
  5. рСЦшення суду з кримСЦнальних справ, якСЦ перебувають у нього у провадженнСЦ;
  6. матерСЦали органСЦв дСЦзнання й СЦнших правоохоронних органСЦв;
  7. запити оперативних пСЦдроздСЦлСЦв мСЦжнародних правоохоронних органСЦв СЦ органСЦзацСЦй СЦнших держав;
  8. запити вповноважених державних органСЦв, установ СЦ органСЦзацСЦй, визначених КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв Украiни, про перевСЦрку осСЦб у звязку з iхнСЦм допуском до державноi таСФмницСЦ й роботи з ядерними матерСЦалами й на ядерних установках.

ДеякСЦ автори в цьому звязку думають, що закон тим самим вСЦднСЦс слСЦдчих, прокурорСЦв СЦ суддСЦв до субСФктСЦв ОРД. Однак це не так. РЖнша справа, що законодавець, надаючи виняткового значення матерСЦалам ОРД у пСЦзнаннСЦ СЦстини з кримСЦнальних справ, передбачив допуск слСЦдчих, прокурорСЦв СЦ суддСЦв до матерСЦалСЦв ОРД СЦ дозволив iм одночасно СЦнСЦцСЦювати (доручати) ii здСЦйснення в рамках кримСЦнальних справ, що перебувають у iхньому провадженнСЦ.

Варто особливо звернути увагу на те, що перелСЦк зазначених вище пСЦдстав СЦ джерел iхнього одержання в законСЦ визначаСФться вичерпним образом СЦ законом забороняСФться ухвалювати рСЦшення щодо проведення оперативно-розшукових заходСЦв при iхнСЦй вСЦдсутностСЦ.

Разом з тим, законодавець вправСЦ вносити виправлення, що розширюють або звужують пСЦдстави для здСЦйснення ОРД, так само як СЦ джерела вСЦдомостей про цСЦ пСЦдстави, що, властиво, СЦ спостерСЦгаСФться пСЦсля прийняття ЗУ Про ОРД.

2. ПроцесуальнСЦ форми проведення ОРД

Розглядаючи цей процесуальний аспект ОРД, варто вСЦдразу звернути увагу на те, що законодавець вСЦдводить йому винятково важливу роль як неодмСЦннСЦй умовСЦ дотримання законностСЦ при здСЦйсненнСЦ ОРД.

Так, у ст. 9 ЗУ Про ОРД вказуСФться, що в кожному випадку при наявностСЦ пСЦдстав для здСЦйснення ОРД заводиться оперативно-розшукова справа.

ПСЦд оперативно-розшуковою справою розумСЦСФться передбачена ЗУ Про ОРД форма концентрацСЦi матерСЦалСЦв оперативно-службового документування з метою збирання, нагромадження, систематизацСЦi й аналСЦзу фактичних даних (СЦнформацСЦi, пошукових доказСЦв), перевСЦрка й оцСЦнка пСЦдсумкСЦв проведення оперативно-розшукових заходСЦв, а також прийняття на iхнСЦй основСЦ вСЦдповСЦдного рСЦшення посадовими особами оперативного пСЦдроздСЦлу.

Таким чином, заведення оперативно-розшуковоi справи - це практично реалСЦзоване рСЦшення посадовоi особи оперативного пСЦдроздСЦлу почати провадження тСЦСФi або СЦншоi оперативно-розшуковоi справи.

Оперативно-розшуковСЦ справи варто чСЦтко вСЦдрСЦзняти вСЦд кримСЦнальних справ, тому що, наприклад, наявнСЦсть оперативно-розшуковоi справи не тягне яких-небудь юридично значимих наслСЦдкСЦв для осСЦб, якСЦ поставленСЦ на облСЦк по ОРС, а також цСЦ ОРС мають закритий (секретний) характер.

Законодавець не даСФ чСЦткоi класифСЦкацСЦi цих справ, однак, визначаючи строки iхнього ведення (ст. 9-1 ЗУ Про ОРД), вСЦн диференцСЦюСФ iх стосовно до рСЦзних обСФктСЦв ОРД, видСЦляючи, зокрема:

  1. невстановлених осСЦб, що пСЦдготовляють або вчинили злочин;
  2. осСЦб, у вСЦдношеннСЦ яких СФ данСЦ про iхню участь у пСЦдготовцСЦ або вчиненнСЦ злочину;
  3. осСЦб, у вСЦдношеннСЦ яких розслСЦдуються кримСЦнальнСЦ справи;
  4. осСЦб, що переховуються вСЦд органСЦв розслСЦдування, суду або ухиляються вСЦд вСЦдбуття кримСЦнального покарання;
  5. безвСЦсно вСЦдсутнСЦх осСЦб;
  6. осСЦб, у вСЦдношеннСЦ яких СФ данСЦ про iхню участь або причетнСЦсть до терористичноi дСЦяльностСЦ, терористичнСЦй групСЦ або органСЦзацСЦi, про матерСЦальне, органСЦзацСЦйне або СЦнше iхнСФ сприяння створенню терористичноi групи або терористичноi органСЦзацСЦi, а також про здСЦйснення ними розвСЦдувальних заходСЦв в СЦнтересах безпеки суспСЦльства й держави.

ВСЦдповСЦдно до наведеноi диференцСЦацСЦi в рСЦзних органах, що здСЦйснюють ОРД, допускаСФться класифСЦкацСЦя оперативно-розшукових справ з використанням умовних найменувань. В оперативних пСЦдроздСЦлах системи МВС, зокрема, ведуться оперативно-розшуковСЦ справи, що мають такСЦ найменування:

  1. Злочин - вСЦдносно невстановлених осСЦб, що вчинили злочин;
  2. Захист - вСЦдносно вСЦдомих осСЦб, що пСЦдготовляють або вчинюють злочиннСЦ дСЦi;
  3. Розшук - у вСЦдношеннСЦ конкретних розшукуваних злочинцСЦв або осСЦб безвСЦсно вСЦдсутнСЦх.

Наведена диференцСЦацСЦя оперативно-розшукових справ хоча СЦ СФ умовною, однак вона вСЦдповСЦдаСФ головним завданням СЦ функцСЦям ОРД, а також основним обовязкам оперативних пСЦдроздСЦлСЦв, викладеним у ст. 7 ЗУ Про ОРД (запобСЦгання, припинення, розкриття злочинСЦв, розшук злочинцСЦв СЦ безвСЦсно вСЦдсутнСЦх осСЦб).

Як ми бачимо, ЗУ Про ОРД, визначивши в якостСЦ загальноi форми проведення ОРД оперативно-розшукову справу, одночасно заклав СЦ правовСЦ передумови для диференцСЦацСЦi таких справ з двох визначальних критерСЦiв: функцСЦонального й предметно-дСЦйового.

За першим критерСЦСФм пСЦдставами розмежування справ служать диференцСЦйованСЦ цСЦлСЦ, завдання, напрямки ОРД. Зокрема, можна говорити про сформованСЦ на сьогоднСЦ певних самостСЦйних функцСЦях ОРД, кожнСЦй з яких вСЦдповСЦдаСФ своя пр