Підприємство як основний суб’єкт реалізації нововведень
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
?х переваг фірми. Їх використовують в якості типових каталогів при підборі альтернативних стратегій.
Функціональні стратегії комплекси заходів і програм для окремих функціональних сфер і підрозділів підприємств, по суті це ресурсні програми, що забезпечують практичну реалізацію базових стратегій. Такі стратегії мають незначний інноваційний аспект.
Інноваційні стратегії створюють складні умови для управління, це:
підвищення рівня невизначеності результатів;
підвищення інноваційних ризиків проектів;
збільшення потоку змін в організації в звязку з інноваційною реструктуризацією;
збільшення протиріч в керівництві організації.
4. Розроблення та обґрунтування інноваційної стратегії
Розроблення інноваційних стратегій на підприємстві базується на вирішенні такого комплексу завдань:
- розроблення стратегічних цілей;
- оцінювання можливостей і ресурсів підприємства для їхньої реалізації;
- аналіз тенденцій у маркетинговій діяльності й у науково-технологічній сфері;
- визначення інноваційних стратегій з вибором альтернатив;
- підготовка детальних оперативних планів, програм, проектів і бюджетів;
- оцінювання діяльності підприємства з урахуванням встановлених цілей і планів.
Стратегічне планування переслідує визначені цілі, основними з яких є:
Ефективний розподіл і використання ресурсів це внутрішня стратегія. Плануються обмеження використання ресурсів таких, як капітал, технології, люди. Купуються підприємства в нових галузях і здійснюється вихід із неприбуткових галузей. Складається ефективний портфель підприємств
Адаптація до зовнішнього середовища. Задача забезпечити ефективне пристосування до таких зовнішніх факторів як політика, демографія, економічні зміни.
Стратегічне планування спирається на ретельний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища фірми:
оцінюються зміни, що відбуваються чи можуть відбутися в планованому періоді;
виявляються фактори, що загрожують позиціям фірми;
досліджуються фактори, сприятливі для діяльності фірми.
Розроблена стратегія рідко буває чисто формальною, базуючись частково на оцінках й інтуїції декількох співробітників з вищого керівництва. Розробка стратегії проводиться за схемою, яка зображена на рис.1.
Рисунок 1. Фази стратегічного планування.
Фаза А являє собою найскладніший механізм.
Механізм її реалізації детальніше представлено на схемі рис.2 .
Рисунок 2. Формулювання стратегії.
Отже, стратегічне управління стає головним напрямком сучасного менеджменту.
Ділові стратегії великої компанії, що основані на функціональних і операційних складових виявляються недостатніми.
Для багатопрофільної диверсифікованої компанії важливою функцією менеджменту стає побудова стратегічної піраміди і розробка стратегій на чотирьох різних організаційних рівнях підприємства:
-корпоративна стратегія (для підприємств і всіх сфер її діяльності в цілому);
-ділова стратегія ( для кожного виду діяльності підприємства);
-функціональна стратегія (для кожного функціонального підрозділу, визначеної сфери діяльності);
-операційна стратегія (більш вузька стратегія для основних структурних одиниць). Вона розробляється всередині функціональних направлень.
Для моногалузевих підприємств існують тільки нижні рівні стратегій та стратегічних дій.
Загальна мета організації повинна враховувати:
основне направлення діяльності фірми;
робочі принципи у зовнішньому середовищі (принципи торгівлі, відношення до споживача, ведення ділових стосунків);
культуру організації, її традиції, робочий клімат.
Після постановки загальної цілі здійснюється наступний етап стратегічного управління конкретизація цілей. Для того, щоб мета була досягнута, при її постановці потрібно врахувати такі вимоги:
чітке формулювання мети, що виражається в конкретних показниках (грошових, натуральних, трудових);
кожна мета повинна бути обмежена в часі, заданий термін її досягнення.
Цілі уточнюються з урахуванням змін обставин і результатів контролю:
цілі повинні бути реальні;
цілі не повинні заперечувати одна одній.
Стратегічний аналіз спирається на аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища фірми:
оцінюються зміни, що проходять або можуть бути в плановому періоді;
виявляються фактори, що погрожують позиціям фірми;
досліджуються фактори, що сприяють діяльності фірми.
Процеси змін в зовнішньому середовищі впливають на фірму це економіка, політика, ринок, технологія, конкуренція. Особливо важливий фактор - конкуренція. Через це потрібно виявити основних конкурентів і виявити їх ринкові позиції (доля ринку, обсяги продаж, цілі тощо). Для цього доцільно провести дослідження по таким напрямам:
оцінити поточну стратегію конкурентів (їх поведінку на ринку, прийоми просунення товарів тощо);
дослідити вплив зовнішньої середи на конкурентів;
спробувати зібрати відомості про науково-технічні розробки конкурентів і іншу інформацію, скласти прогноз майбутніх дій конкурентів і намітити шляхи протидії.
На основі цього будується стратегія конкурентної боротьби.