Підприємництво: суть, суб’єкти, форми

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

зобовязання фірми. [6, ст.47] Одноосібні володіння мають свої переваги:

  • Весь прибуток належить підприємцеві, який заінтересований в ефективній праці;
  • У власника підприємства витрати на організацію виробництва є невеликими;
  • Одноосібному володінню властива простота в організації фірми та її ліквідації.

Проте маються і значні недоліки:

  • Труднощі із залученням великих капіталів зі сторони;
  • Повна відповідальність за борги;
  • Відсутність спеціалізованого менеджменту, що позначається на ефективності підприємництва;
  • Невизначеність термінів функціонування.

Партнерство ця форма підприємництва є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. [6, ст.48] Така організаційно-правова форма підприємництва передбачає обєднання капіталів двох і більше фізичних і юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності; спільного контролю результатів бізнесу; активної участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір. [7, ст.36] За ступенем участі партнерів у діяльності підприємства прийнято розрізняти товариства: з повною відповідальністю; командитні; товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю. [6, ст.42]

Переваги партнерства перед одноосібними володіннями:

  • Зростають фінансові можливості внаслідок обєднання кількох капіталів;
  • Вдосконалюється управління підприємством;
  • Велика свобода та оперативність господарських дій;
  • Партнерства користуються податковими пільгами.

Але також маються певні недоліки:

  • Необмежена відповідальність може загрожувати всім партнерам, учасники несуть солідарну відповідальність;
  • Недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів можуть провокувати малоефективну діяльність та негнучке управління підприємством;
  • Непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційно-правової форми підприємництва значно збільшують господарський ризик і зменшують впевненість у досягненні очікуваного зиску.

Корпорація є зараз домінуючою формою підприємництва. Це договірне обєднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. Її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску до акціонерного капіталу корпорації. [6, ст.49] Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виокремлюють дві його частини. Одна частина розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності та контролю поділені між акціонерами і менеджерами. [6, ст.50]

Перевагами корпорації являються:

  • Корпорація є найефективнішою формою організації підприємництва з огляду на реальну можливість залучення необхідних інвестицій;
  • Потужній корпорації значно простіше постійно збільшувати обсяги виробництва або послуг, що дає можливість отримувати зростаючий прибуток;
  • Кожен акціонер несе лише обмежену відповідальність;
  • Корпорація може існувати як організаційно-правове утворення дуже тривалий період, що створює необмежені можливості для перспективного розвитку.

Недоліки цієї форми підприємництва:

  • Мають місце певні розбіжності між функціями власності й контролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією;
  • Корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримуваного прибутку, ніж інші організаційні форми.
  • У корпоративній формі існують потенційні можливості для зловживань посадових осіб.

Асоціації це договірні обєднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. [8, ст.16] Асоціація немає права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з її учасників.

Консорціуми тимчасові статутні обєднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерни статутні обєднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств,

У структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічно взаємодоповнюються мале, середнє та велике підприємництво. [7, ст.28] Але на відміну від двох останніх, мале підприємництво є вихідним, найбільш численним, а тому і найбільш поширеним сектором економіки. Відмінності між цими трьома видами підприємництва зумовлені різним рівнем суспільного розподілу праці, характером спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також вибором технологічного типу виробничого процесу.

Мале підприємництво це самостійна, систематична, ініціативна господарська діяльність малих підприємств та підприємців, яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. [7, ст.28] Це виробнича, комерційна, фінансова, страхова та інші діяльності. Мале підприємництво здійснюється створенням розгалуженої системи малих підприємств. Малими визнаються підприємства, в яких чисельність працівників не перевищує пятдесят осіб, а обсяг валового доходу не перевищує суму, що еквівалентна пятсот тисяч євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні. [7, ст.29]

Великими визнаються підприємства, в яких чисельність працівників перевищує тисячу осіб, а дох?/p>