Підприємництво: суть, суб’єкти, форми
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
·адоволення потреб споживача. [6, ст.23]
Основними функціями підприємця у його діяльності є:
- Становлення власної справи: мобілізація необхідних матеріальних, інформаційних, інтелектуальних, фінансових та інших ресурсів.
- Організаційна функція: вибір сфери діяльності, організаційно-правової форми підприємництва, початок безпосереднього функціонування.
- Розвиток бізнесу: пошук і використання ринкових можливостей, реалізація завдань стратегічного розвитку.
Таким чином розглянуті функції здійснення підприємницької діяльності дають змогу зробити узагальнюючий висновок про те, що для підприємця трудова діяльність не навязується ззовні як чужа воля, а є формою реалізації власної суті. Вона наявна в індивідуальній свідомості на рівні сформованої потреби і реалізується як вільна діяльність, праця на себе і на суспільство.
1.3 Економічна основа підприємництва
Економічною основою підприємницької діяльності є приватна власність. [4, ст.16] Власність це відносини, які складаються між субєктами власності щодо привласнення засобів виробництва і результатів праці. Відносини власності засоби виробництва покладені в основу всіх виробничих відносин будь-якої економічної системи господарювання. Основою відносин власності є відносини, які охоплюють володіння, розпорядження та користування.
Володіння відносини фактичного панування субєкта над обєктом власності.
Розпорядження фактичне здійснення влади власника над обєктом власності, фактичне управління нею.
Користування процес фактичного вилучення корисних властивостей з обєкта власності для задоволення конкретних потреб.
Відносини власності основна конструкція економіки, вони охоплюють весь господарський процес. [4, ст.45] Це дає підставу для твердження, що економічні системи відрізняються за типами власності. Історія не знає прикладів переходу до ринкової економіки без опори на приватну власність. Відомо, що такі форми власності, як групова, колективна, кооперативна, акціонерна, пайова, історично виникли в результаті розвитку приватної власності, вийшли з неї і прийшли їй на зміну. Те саме можна сказати і про державну власність. Ця форма покликана коригувати розвиток приватної власності, усувати властиві їй суперечності, а в разі потреби через денаціоналізацію знову повертатись у приватну власність. Отже, економічною основою підприємництва є приватна власність. У системі підприємництва вся власність належить окремим громадянам чи компаніям. Вся власність за своєю сутністю є приватною. Володіння власністю це також володіння владою. [4, ст.48] Ті, хто контролюють власність, здатні впливати на дії інших. Оскільки право приватної власності дає змогу поширити володіння власністю серед великої кількості людей, то і влада розподіляється між членами суспільства більш широко. Приватна власність обєктивно сприяє також збереженню ресурсів. [8, ст.12] Те, як ми поводимося з власністю, безпосередньо залежить від прав, які має власник цієї власності, тобто: вирішувати, як саме використовувати свою власність; передавати, продавати свою власність; користуватися доходами та іншими вигодами, які дає його власність. [9, ст.10] Маючи приватну власність, кожен може користуватися цими правами. Отже, слід захищати цю власність і піклуватися про неї. Такі дії найбільше відповідають інтересам людей, оскільки власність визначає добробут. Власність це багатство. Коли власність втрачає вартість, її власник втрачає частину багатства. [8, ст.15] Право приватного володіння власністю змушує нас працювати більше і продуктивніше, що веде до економічного зростання. Таким чином, приватна власність виступає економічною основою підприємництва і розкриває простір для його функціонування і розвитку.
2. Субєкти підприємництва, їх види та форми організації
2.1 Субєкти підприємництва
Підприємницька діяльність здійснюється від імені й під майнову відповідальність певними субєктами. Субєктами підприємницької діяльності (підприємцями) в Україні можуть бути:
- Громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
- Юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України Про власність;
- Обєднання юридичних осіб, що займаються в Україні діяльністю на умовах угоди про розподіл продукції. [1, ст.2]
Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. [1, ст.2]
Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.
Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках керівні посади і посади, повязані з матеріальною відповідальністю. [1, ст.2]
Основним субєктом підприємництва виступає підприємець. Однак підприємець не єдиний субєкт, в будь-якому разі він змушений взаємодіяти зі споживачем як