Підбір чергування культур в сівозмінах
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
?ики сільськогосподарських культур та збудники їх хвороб, різко збільшується водопроникність ґрунту. В результаті вода досить легко надходить у грунт.
Поля після збирання просапних культур, які добре оброблялися (цукровий буряк, кукурудза, картопля), очищені від бурянів, тому лущення, тут не потрібне. Після збирання просапних культур здебільшого обмежуються зяблевою оранкою. Проведенням глибокої зяблевої оранки обмежуються звичайно і при обробітку поля, яке звільняється після вирощування багаторічних трав і має дернину. Культурна оранка, тобто оранка плугами з передплужниками, створює сприятливі умови для розкладення дернини й утворення перегною.
Система передпосівного обробітку ґрунтів під ярі культури. Навесні, після танення снігу, поля, які були оброблені восени за системою зябу, характеризуються рядом особливостей. Грунт цих ланів багатий на вологу, але ущільнений і тому активно випаровує цю вологу. В ньому містяться насіння і вегетативні органи бурянів, здатні утворювати нові рослини. Тому система передпосівного обробітку ґрунтів під ярі культури найчастіше складається переважно з двох ланок: ранньовесняного боронування для закриття вологи і культивації, що проводяться для знищення бурянів, що проростають, та розпушування ґрунту.
При сівбі деяких культур, особливо дрібнонасінних, доцільно проводити передпосівне прикочування ґрунту для вирівнювання поверхні і більш рівномірного загортання насіння. Ранньовесняне боронування проводять, як тільки підсохнуть гребені оранки, його краще проводити під кутом 45 до напрямку гребенів оранки у два-три сліди. Дво-, триразовий прохід борони, крім розпушування ґрунту, добре розрівнює поверхню ланів, внаслідок чого менше випаровується вологи. Боронування слід закінчувати протягом 1 2 днів. Запізнення з цим агрозаходом призводить до значних втрат вологи і зниження урожайності.
Система обробітку ґрунтів під озимі культури. Озимі культури висіваємо після просапних культур. Для посіву озимих культур в господарстві використовують при: просапні та сидеральні. Просапними називаються пари, які займають просапними культурами (ранньою картоплею, кукурудзою на зелений корм, тощо). При вирощуванні цих , культур міжряддя розпушують. Сидеральні такі пари, які засівають культурами, зелену масу яких потім приорюють у грунт у вигляді зеленого (сидерального) добрива. На парових полях висівають культури з коротким вегетаційним періодом. Парозаймальну культуру висіваємо так, щоб можна було знищувати буряни під час обробітку ґрунту; парозаймальна культура повинна забезпечити нагромадження в ґрунті елементів живлення. Цінними парозаймаючими культурами є бобові рослини, в нашому господарстві використовуємо конюшину.
У більшості зернових культур - пшениця, жито, ячмінь при повторному посіві урожайність не знижується, а в наступні роки помітно знижується. Картопля, кукурудза, коноплі, тютюн і деякі інші культури при доброму удобренні і обробітку ґрунту протягом кількох років підряд (3 5) можуть рости на одному місці практично без зниження врожайності. Однак і ці культури підвищують урожайність у сівозміні, менше уражаються хворобами і пошкоджуються шкідниками, тому повторних посівів намагаємося уникати, полів для цього в господарстві достатньо.
Значення сівозміни в сільському господарстві винятково велике. Сівозміна дає змогу значно підвищити врожайність усіх культур. Сівозміна дає можливість раціонально використати територію господарства, створити повне співвідношення культур у виробництві, раціональніше використати добрива, знизити собівартість продукції тощо.
Збирання врожаю відповідальний етап сільськогосподарського виробництва. Збирання, проведене в оптимальні і стислі строки, дає змогу значно скоротити втрати урожаю. Строки і способи збирання залежать від виду і сорту культури, метеорологічних умов. Зернові культури збирають двома способами: прямим і роздільним. Пряме комбайнування можливо тільки при повній стиглості зерна. Але в цей час зерно вже починає осипатися, що може призвести до значних втрат. Тому тепер широко застосовують роздільне збирання хлібів, суть якого полягає в тому, що з настанням фази сокової стиглості рослини скошують у валки, які після просушування протягом 3 5 днів підбирають і обмолочують також комбайнами. Роздільне збирання дає змогу різко знизити втрати зерна.
Технологія збирання просапних культур залежить від виду культури. Кукурудзу збирають силосо- і кукурудзозбиральними комбайнами, картоплю картоплезбиральними машинами, цукрові буряки бурякокопачами та бурякокомбайнами, які витягують буряки із землі й обрізують їм листя, льон збирають льонобралками і льонокомбайнами (льонокомбайн не тільки висмикує льон з ґрунту, а й відокремлює коробочки від стебел і звязує льон у снопи).
5. Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур`янами на полях сівозміни
5.1 Система агротехнічних заходів боротьби з бур`янами в сівозміні
Буряни це рослини, які не вирощуються людиною, але ростуть разом а культурними і завдають їм шкоди. Шкода від бурянів дуже велика. Вони знижують урожайність культур.
Втрати зерна в результаті забуряненості посівів щороку в усьому світі досягають такої кількості, якої вистачило б на рік для 1000 млн. чоловік. Лише у нашій країні через буряни з кожного гектара в середньому недобирають по 2 ц/га. Але буряни призводять не тільки до зниження урожайності. В?/p>