Підбір чергування культур в сівозмінах
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
рис. ). Залежно від засміченості поля і типу переважаючих бурянів використовують лапи різної форми. Найбільш поширені стрілчасті універсальні лапи, які добре підрізують буряни і розпушують грунт. Глибина культивації - від 5 - 6 до 10 - 12 см. Спеціальними культиваторами грунт розпушують на 20см і більше.
Лущення використовується господарством з метою розпушування ґрунту з частковим або повним обертанням скиби, що розпушується, яке проводять для поліпшення фізичних властивостей ґрунту і боротьби з бурянами. Лущать грунт дисковими або лемішними лущильниками. Дискові лущильники розпушують грунт, частково перевертають його, оскільки диск має блюдцеподібну форму, і підрізують буряни. Глибина обробітку дисковими лущильниками 8 - 10 см. Лемішні лущильники розпушують грунт, як невеликі плуги, з обертанням скиби. Глибина розпушування 10 - 15 см. Вони добре знищують буряни, але, дуже розпушуючи верхній шар, сприяють пересиханню його.
Боронування застосовують для розпушування ґрунту на глибину 2 - 8 см в основному для закриття вологи, вирівнювання його поверхні та надання йому дрібно грудкуватої структури. Боронування застосовуються також при догляді за посівами (особливо озимини, травами). Боронування проводять зубовими, сітчастими, голчастими та дисковими боронами (рис. ). Дискова борона працює аналогічно дисковому лущильнику. Специфічно діє зубова борона, робочим органом якої є зуб. Перемішуючись у ґрунті, він розпушує його. За масою ці борони поділяють на важкі, середні й легкі. Важкі борони розпушують грунт на більшу глибину (6 - 8 см), легкі - на меншу (2 - 4 см). Сітчасті борони використовують для післяпосівного боронування. Кожний зуб такої борони може рухатися незалежно від інших, тому вона краще копіює поверхню ґрунту і не пошкоджує сходів культурних рослин. Голчасту борону використовують насамперед в районах поширення вітрової ерозії.
При боронуванні поверхня ґрунту набуває дрібно грудкуватої структури, капілярні пори перериваються, волога перестає надходити до поверхні і менше випаровуєтьсязакривається в ньому. Боронуванням знищують молоді сходи бурянів. При весняному боронуванні озимих культур і трав поля очищають від відмерлих за зиму органів рослин, грунт розпушують, у ньому затримується волога і одночасно полегшується доступ кисню до кореневої системи рослин. Все це має велике значення для зміцнення рослин після зими.
Шлейфування вирівнювання ґрунту за допомогою шлейфа. В результаті одночасно зменшується випаровування вологи з ґрунту.
Коткування ущільнення поверхні ґрунту для вирівнювання його і підтягування вологи у верхні шари. Коткування проводять котками. Коткування ущільнює грунт, внаслідок чого в ньому збільшується кількість капілярних пор, по яких волога надходить у верхній шар. Підтягування вологи потрібне після сівби в сухий грунт або сівби таких культур, насіння яких потребує для проростання більшої кількості вологи. Даний вид обробітку грунту використовуємо під кормовий буряк, коткування проводимо відразу ж після сівби. Післяпосівне коткування цукрових буряків збільшує врожайність. Гладенькі котки застосовують для прикочування ґрунту до сівби. Вони добре вирівнюють грунт, що забезпечує рівномірність загортання насіння. Це особливо важливо при неглибокій сівбі дрібного насіння (наприклад, льону).
Всі заходи обробітку обєднують і складають системи обробітку, найважливішими з яких є: система основного (зяблевого обробітку ґрунтів), система передпосівного обробітку ґрунтів під ярі культури і система передпосівного обробітку ґрунтів під озимі культури. Своєрідні системи обробітку ґрунтів застосовують під час догляду за рослинами.
Система основного (зяблевого) обробітку ґрунтів, її застосовуємо у літньо-осінній період, після збирання урожаю на полях, які весною засіватимуться ярими культурами. Наприкінці літа грунт на полях після збирання врожаю звичайно дуже ущільнений, має малу водопроникність, інтенсивно випаровує вологу, збіднений на поживні елементи. На ньому ростуть буряни, на поверхні є насіння бурянів та післяжнивні рештки рослин. У звязку з цим основною метою системи зяблевого обробітку ґрунтів є; розпушування ґрунту для збільшення його водопроникності та зменшення інтенсивності випаровування вологи з ґрунту, знищення бурянів та їх насіння; загортання в грунт післяжнивних решток рослин і добрив; знищення шкідників сільськогосподарських культур.1
На полях господарства застосовують такі види зяблевого обробітку ґрунтів: обробіток стерні, обробіток після збирання просапних культур, обробіток задернілих ґрунтів, напівпаровий обробіток, обробіток ґрунтів у районах недостатнього зволоження і обробіток ґрунтів, де можлива вітрова ерозія.
Зяблевий обробіток стерні починаємо відразу після збирання урожаю. Спочатку грунт лущать дисковими лущильниками на глибину 810 см, а на полях, засмічених кореневищами та коренепаростковими бурянами, - до 12 см. Під час лущення підрізуються вегетуючі буряни, на поверхні ґрунту утворюється пухкий дрібно грудкуватий шар, що знижує випаровування вологи з ґрунту, і, що особливо важливо, в грунт на невелику глибину загортається насіння бурянів. Останнє сприяє проростанню їх. Після масових сходів бурянів, але не пізніш як через 1,52 тижні після лущення, проводимо глибоку оранку плугами з передплужниками. Під час оранки знищуються пророслі буряни, у грунт загортаються післяжнивні рештки і добрива, знищуються шкід?/p>