Підбір чергування культур в сівозмінах
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
орівнює кількості полів.
При розробці схеми сівозміни важливо передбачити гнучкість її, тобто можливість при потребі зменшувати або збільшувати посівні площі одних культур за рахунок інших без ломки сівозміни. Розроблену і прийняту сівозміну впроваджуємо у виробництво. Спочатку проводять потрібні землевпорядні роботи: визначають межі полів, нарізують поля в натурі тощо. Після виконання цих робіт сівозміну вважаємо введеною.
Ротаційна таблиця польової сівозміни.
№ поляРік200320042005200620072008200920101Конюшина Озиме житоКартопляЛьонОзима пшеницяКормовий бурякКукурудза на силосЯрий ячмінь +конюшина2Озиме житоКартопляЛьонОзима пшеницяКормовий бурякКукурудза на силосЯрий ячмінь +конюшинаКонюшина 3КартопляЛьонОзима пшеницяКормовий бурякКукурудза на силосЯрий ячмінь +конюшинаКонюшина Озиме жито4ЛьонОзима пшеницяКормовий бурякКукурудза на силосЯрий ячмінь +конюшинаКонюшина Озиме житоКартопля5Озима пшеницяКормовий бурякКукурудза на силосЯрий ячмінь +конюшинаКонюшина Озиме житоКартопляЛьон6Кормовий бурякКукурудза на силосЯрий ячмінь +конюшинаКонюшина Озиме житоКартопляЛьонОзима пшениця7Кукурудза на силосЯрий ячмінь + конюшинаКонюшина Озиме житоКартопляЛьонОзима пшеницяКормовий буряк8Ярий ячмінь +конюшинаКонюшина Озиме житоКартопляЛьонОзима пшеницяКормовий бурякКукурудза на силос4. Система обробок ґрунту в полях сівозміни
Система обробітку ґрунту включає у себе ряд основних взаємоповязаних ланок, або елементів. Такими ланками є: 1) раціональна система обробітку ґрунтів; 2) передові прийоми сівби, садіння рослин і виробництва їх насіння; 3) раціональна структура посівних площ і сівозмін; 4) досконала система боротьби з бурянами і захист рослин від хвороб та шкідників; 5) меліоративні заходи; 6) заходи боротьби з ерозією ґрунту; 7) раціональна система удобрення.
Отже, всі заходи підвищення родючості ґрунту й урожайності рослин входять у єдину систему землеробства як її елементи.
Обробіток ґрунту є однією з основних ланок у системі землеробства. В результаті обробітку поліпшуються фізичні властивості ґрунту, інтенсифікується діяльність ґрунтових мікроорганізмів, знищуються буряни і забезпечується загортання в грунт стерньових рослинних решток та добрив. Тепер застосовують різні заходи обробітку ґрунту, які в науково обґрунтованій послідовності обєднуються в систему обробітку. Основними заходами обробітку, які використовуються в досліджуваному нами господарстві є оранка, культивація, лущення, боронування, шлейфування.
Оранка. Перевертання скиби призводить до повнішого знищення бурянів, забезпечує глибоке загортання в грунт стерньових решток і добрив, сприяє знищенню шкідників. Проте періодичне вивертання на поверхню глибших шарів ґрунту прискорює мінералізацію перегною та висушує шар ґрунту, здорожує обробіток тощо. 1
Оранка дає змогу досить повно розвязати всі основні завдання обробітку: поліпшення фізичних властивостей ґрунту (водо- і повітропроникності, структури тощо), знищення бурянів, а також загортання добрив і рослин них решток. Тому її використовують як основний прийомом обробітку. Орють грунт плугами. Для оранки в господарстві використовують різні навісні і причіпні плуги, що мають різну кількість корпусів (частіше 3 - 5) (додаток 1). Дисковий ніж встановлюють після останнього корпусу. Він відрізує скибу вертикально, щоб утворився рівний край борозни. В середньому оранку проводять на глибину 20 - 22 см. Конкретну глибину оранки встановлюють залежно від товщини перегнійного ґрунту і характеру вирощуваних рослин. Ґрунти з тонким перегнійним горизонтом на всю його товщину. В результаті глибокої оранки на поверхню може бути вивернутий малородючий підзолистий горизонт, що різко погіршить агровиробничі властивості ґрунту. Проте при оранці на глибину, меншу ніж 20 22 см, проводиться поступове збільшення її періодичним вивертанням на поверхню 3 - 4 см нижнього шару ґрунту з одночасним внесенням добрив. Цей захід дістав назву поступового поглиблення орного шару. Він має дуже велике значення для окультурення ґрунтів і створення на поверх ні їх товстого родючого шару.
Глибину оранки встановлюємо також залежно від характеру рослин, які будуть рости на даному полі. Для вирощування коренебульбоплодів грунт зорюють на більшу глибину, оскільки при мілкій оранці у цих рослин помітно зменшується врожайність. Для вирощуванні зернових, колосових та інших культур, у яких коренева система розташована в поверхневих горизонтах, оранку проводимо на глибину 20 - 25 см.
При оранці протягом кількох років підряд на однакову глибину у верхній частині підорного шару утворюється щільний прошарок, який дістав назву плужної підошви. Плужна підошва заважає проникненню кореневих систем рослин углиб. Щоб вона не утворилась, глибину оранки треба періодично змінювати. Є два основних способи оранки, які використовуються в господарстві: всклад та врозгін. Щоб на полі після оранки не утворились постійні звальні гребені або борозни, ці два способи чергують. Важливим показником є швидкість оранки. Збільшення швидкості дає можливість провести оранку в кращі агротехнічні строки.
Культивація - це розпушування ґрунту для поліпшення фізичних властивостей його і боротьби з бурянами. Культивацію підрозділяють на суцільну, при якій обробляється вся поверхня поля, і просапну, при якій обробляються лише міжряддя. Культивацію проводять культиваторами та ротаційними мотиками. Робочий орган культиватора - лапа (