Перша допомога. ТравматичнСЦ ушкодження. ОтруСФння
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
рного штучного дихання методом СЦз рота у рот чи СЦз рота у нСЦс, той, хто надаСФ допомогу, робить глибокий вдих, а потСЦм видихаСФ повСЦтря через марлю чи хусточку СЦз свого рота у рот (або нСЦс) хворого. ГерметичнСЦсть досягаСФться шляхом закривання носа (при способСЦ СЦз рота у рот) чи рота хворого (при способСЦ СЦз рота у нСЦс) пальцями того, хто надаСФ допомогу. Вдування повСЦтря у дихальнСЦ шляхи потерпСЦлого проводять з частотою 12-16 разСЦв на хвилину. Видих хворого вСЦдбуваСФться пасивно за рахунок еластичностСЦ грудноi клСЦтини. ЕфективнСЦсть штучного дихання визначають по амплСЦтудСЦ коливань грудноi клСЦтини хворого.
Ускладнення: гСЦповентиляцСЦя (кисневе голодування) через вдихання хворому недостатнього обСФму повСЦтря, баротравма легень внаслСЦдок перевищення СЦндивСЦдуального дихального СЦ хвилинного обСФмСЦв, переповнення шлунка повСЦтрям.
Допомога потонулим
Причиною нещасних випадкСЦв на водСЦ СФ невмСЦння плавати, нетверезий стан.
Рятувати потопаючого потрСЦбно швидко, тому що смерть може наступити протягом 4-5 хвилин. ПСЦдпливши позаду, його беруть пСЦд мишки СЦ, повернувши обличчям нагору, пливуть СЦз ним до берега.
ШкСЦра в потонулих блСЦда або синя. У людей СЦз блСЦдою шкСЦрою в дихальних шляхах СЦ легенях рСЦдини немаСФ, а СЦз синьоi - СЦз рота СЦ носа видСЦляСФться велика кСЦлькСЦсть води, СЦнодСЦ у виглядСЦ пСЦнистоi рСЦдини.
Перша допомога. У витягнутого з води, що наковтався ii, але свСЦдомостСЦ ще не втратив, можлива одразу ж блювота СЦ непритомний стан. ЗвСЦльнивши постраждалого вСЦд одягу, варто витерти його насухо, укутати СЦ зСЦгрСЦти. Якщо блювоти не було, бажано викликати ii шляхом подразнення кореня язика СЦ задньоi стСЦнки глотки.
При втратСЦ свСЦдомостСЦ потрСЦбно якомога швидше очистити хусткою або марлею ротову порожнину СЦ глотку вСЦд слизу, мулу СЦ пСЦску. У синСЦх потонулих необхСЦдно видалити рСЦдину з дихальних шляхСЦв СЦ шлунка. що утонули кладуть грудьми на колСЦно надаючого допомогу, щоб голова звисала униз, СЦ ритмСЦчно декСЦлька разСЦв надавлюють на спину. Цим удасться частково видалити воду з легень потонулих. ПСЦсля цього, повернувши постраждалою обличчям нагору, роблять штучне дихання засобом СЦз рота в рот СЦ роблять непрямий масаж серця. КрСЦм того, необхСЦдно, знявши його одяг, зробити енергСЦйне розтирання шкСЦри яким-небудь сухим матерСЦалом (або одягом), краще вовняним. Одночасно треба вжити заходСЦв до зСЦгрСЦвання хворого (грСЦлки, укутування).
РеанСЦмацСЦя синСЦх потонулих вдасться пСЦсля перебування iх пСЦд водою протягом 5 хвилин, СЦнодСЦ трохи бСЦльше. Оживити блСЦдих потонулих вдасться навСЦть пСЦсля тривалого перебування iх пСЦд водою (протягом 10 хвилин, СЦнодСЦ СЦ бСЦльше).
ТРАВМАТИЧНРЖ УШКОДЖЕННЯ
Травмою називаСФться насильницьке ушкодження тканин СЦ органСЦв органСЦзму (забитСЦ мСЦсця, поранення, переломи кСЦсток, опСЦки ).
ЗабитСЦ мСЦсця
ПСЦд забитими мСЦсцями припускаються ушкодження мяких тканин СЦ судин без порушення цСЦлостСЦ покровСЦв тСЦла, що виникають пСЦсля удару тупим предметом або при падСЦннСЦ. У результатСЦ iх утворяться крововиливи в тканинСЦ, що виявляються синцями.
Ознаки. БСЦль в момент травмування й у першСЦ часи пСЦсля нього може бути рСЦзноманСЦтноi СЦнтенсивностСЦ в залежностСЦ вСЦд локалСЦзацСЦi СЦ поширеностСЦ травми, утруднення рухСЦв забитою частиною тСЦла, поява синця (крововилив).
Ушкодження великих судин при забитому мСЦсцСЦ може призвести до значного скупчення кровСЦ в тканинах, порожнинах СЦ порожнистих органах, до розладу кровообСЦгу СЦ порушенню функцСЦi постраждалого органа. При важких, поширених забитих мСЦсцях можливий шок.
Дуже важкСЦ ушкодження вСЦд тривалого стискування, наприклад при обвалах, коли розмозжаються СЦ роздавлюються мязи, судини СЦ нерви (частСЦше кСЦнцСЦвок). У таких випадках, крСЦм розвитку шоку, можливо СЦ важке отруСФння органСЦзму продуктами розпаду тканин СЦз наступним порушенням роботи нирок.
Перша допомога. При важких ураженнях, особливо при стискуваннСЦ, необхСЦдно обережно витягти постраждалого з завалу, з-пСЦд уламкСЦв. Для попередження розвитку шоку постраждалого зСЦгрСЦвають: дають йому гарячий чай або каву, а кСЦнцСЦвцСЦ, яка була стиснута, надають повний спокСЦй, обкладають льодом. Постраждалого швидко й обережно доставляють у лСЦкарню або викликають швидку медичну допомогу. У бСЦльш легких випадках для зменшення крововиливу СЦ бСЦльш швидкого затихання болСЦ до забитого мСЦсця прикладають холод (пухир СЦз снСЦгом або льодом, мокру серветку) СЦ створюють спокСЦй - пСЦдвСЦшують руку на перевяз, при забиттСЦ
ноги постраждалий повинний лежати. Накладати тепло на дСЦлянку забитого мСЦсця СЦ застосовувати масаж мСЦсця ушкодження безпосередньо пСЦсля травми не можна. ЗабитСЦ мСЦсця голови, груди СЦ живота можуть супроводжуватися важкими ушкодженнями внутрСЦшнСЦх органСЦв.
Рани.
МеханСЦчнСЦ порушення цСЦлостСЦ покрову тСЦла живого органСЦзму (шкСЦри, слизових оболонок, а нерСЦдко СЦ бСЦльш глибоких тканин) називаються ранами. Рани бувають поверхневими, коли ушкоджена лише шкСЦра або слизова, СЦ глибокими. ВидСЦляють також порожниннСЦ поранення, що проникають у черевну, грудну порожнини й у череп. По виду знаряддя, що поранило, СЦ по характеру ушкодження тканин розрСЦзняють рСЦзанСЦ, рубанСЦ, колотСЦ, рванСЦ, забитСЦ, покусанСЦ СЦ вогнепальнСЦ рани. Кожний вид рани маСФ своi властивостСЦ. Краi рСЦзаних ран, нанесених рСЦжучим знаряддям (нСЦж, бритва, скло), розходяться, рана зяяСФ, сильно кровить, виникаСФ бСЦль. РубанСЦ рани близькСЦ до рСЦзаних, але можуть супроводжуватися ушкодженням кСЦсток. Колота рана, нанесена нСЦжем, цвяхо