Перша допомога. ТравматичнСЦ ушкодження. ОтруСФння
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ллям СЦ пошепки. ШкСЦрянСЦ покриви блСЦдСЦ, сСЦрого кольору, СЦнодСЦ СЦз синюшнСЦм вСЦдтСЦнком. Загальний стан важкий, пульiастий, ослаблений, дихання рСЦзко частСЦшаСФ, поверхневе, температура понижена, кСЦнцСЦвки холоднСЦ, тСЦло вкрите липким потом. Можлива поява спраги, нудоти, блювоти. Пульс стаСФ все частСЦше СЦ слабше. СтупСЦнь важкостСЦ шоку визначаСФться по вСЦдношенню падСЦння артерСЦального тиску до пСЦдвищення частоти пульсу. Важкий ступСЦнь шоку переходить у термСЦнальний стан, хворий втрачаСФ свСЦдомСЦсть, пульс на кСЦнцСЦвках не визначаСФться, дихання переривисте. Можливий швидкий розвиток клСЦнСЦчноi смертСЦ.
Попередження шоку. НайбСЦльше значення мають наступнСЦ мСЦри для попередження шоку: забезпечення потерпСЦлому спокою, зупинка кровотечСЦ до настання великоi крововтрати, попередження охолодження органСЦзму, зменшення болю в областСЦ пошкодження, що досягаСФться обережним накладанням повязки на рану чи обпечену поверхню, шини при переломах, зручним спокСЦйним положенням потерпСЦлого пСЦд час транспортування. Особливо обережним потрСЦбно бути при перевязках, перекладаннСЦ СЦ транспортуваннСЦ потерпСЦлого.
Перша допомога. Якщо у потерпСЦлого у станСЦ шоку не пошкодженСЦ органи черевноi порожнини, йому дають гарячий солодкий чай, кофе або вино. ДоцСЦльно приготувати також солоно лужне пиття (чайна ложка харчовоi соди СЦ половина чайноi ложки харчовоi солСЦ на 1 л води). ПотрСЦбно негайно викликати швидку допомогу, бо нерСЦдко тСЦльки прийнятСЦ мСЦри боротьби СЦз шоком (зупинка кровотечСЦ, переливання кровСЦ та ii замСЦнникСЦв, протишокових розчинСЦв, знеболювання) можуть спасти життя потерпСЦлому. Персоналом машини швидкоi допомоги цСЦ мСЦри можуть бути наданСЦ на мСЦсцСЦ пригоди СЦ пСЦд час доставки у лСЦкарню.
ТермСЦнальнСЦ стани.
СучаснСЦ мСЦри надання допомоги бувають ефективними навСЦть при дуже важких станах, що обСФднуються пСЦд назвою тАЬтермСЦнальнСЦтАЭ. До них вСЦдносяться предагональний стан, агонСЦя клСЦнСЦчна смерть.
При передагональному станСЦ свСЦдомСЦсть хворого збережена чи затемнена, дихання рСЦзко порушене, пульс на кСЦнцСЦвках часто не визначаСФться.
При агонСЦi свСЦдомСЦсть зникаСФ, дихання рСЦдке, пульс вСЦдсутнСЦй.
КлСЦнСЦчна смерть це вСЦдсутнСЦсть зовнСЦшнСЦх ознак життя: зупинення дихання СЦ серцебиття. При такому станСЦ хворого ще можна спасти, якщо негайно надати йому допомогу, тому що тСЦльки через 4-6 хвилин пСЦсля настання кСЦнСЦчна смерть це вСЦдсутнСЦсть зовнСЦшнСЦх ознак життя: зупинення дихання СЦ серцебиття. При такому станСЦ хворого ще можна спасти, якщо негайно надати йому допомогу, тому що тСЦльки через 4-6 хвилин пСЦсля настання клСЦнСЦчноi смертСЦ остання переходить у бСЦологСЦчну в наслСЦдок кисневого голодування головного мозку СЦ загибелСЦ нервових клСЦтин, що управляють життСФво важливими функцСЦями органСЦзму.
ТермСЦнальнСЦ стани можуть виникнути при важкому шоку, СЦнсультСЦ (крововиливСЦ у мозок), СЦнфарктСЦ мСЦокарду, важких отруСФннях, ураженнях електричним струмом, утопленнСЦ та СЦн. станах, що потребують негайноi допомоги.
Перша допомога. При термСЦнальних станах основне завдання першоi допомоги пСЦдтримання життя хворого до прибуття швидкоi допомоги. Заходи повиннСЦ проводитися одразу ж пСЦсля розвитку важкого стану.
Допомога при термСЦнальних станах (реанСЦмацСЦя) це перш за все заходи, направленСЦ на усування розладСЦв серцевоi дСЦяльностСЦ та дихання (непрямий масаж серця, штучне дихання методом СЦз рота у рот або СЦз рота у нСЦс).
РеанСЦмацСЦю проводять на протязСЦ не менше 40 хвилин або до прибуття швидкоi допомоги, або до появи у хворого самостСЦйного серцебиття, або до появи ознак бСЦологСЦчноi смертСЦ (появи трупних плям).
Непрямий масаж серця.
Хворого кладуть на жорстку поверхню на спину, розстСЦбають чи знСЦмають одяг, який стискуСФ тСЦло. Той, хто надаСФ допомогу, стаСФ з лСЦвоi сторони вСЦд потерпСЦлого СЦ кладе на нижню третину грудини (приблизно на 1,5-2,5 см вище мечовидного вСЦдростку) долонь однСЦСФi руки, а на ii тильну поверхню другу руку. Надходження кровСЦ СЦз шлуночкСЦв серця до артерСЦй вСЦдбуваСФться шляхом ритмСЦчного стискання серця (60-80 разСЦв на хвилину) мСЦж грудиною та хребтом. Проксимальною частиною долонСЦ (кисть максимально розСЦгнута у променевозапястковому суглобСЦ, а пальцСЦ пСЦдСЦйнятСЦ над поверхнею грудноi клСЦтини) швидким поштовхом, використовуючи всю вагу свого тСЦла, створюють тиск на нижню третину грудини СЦз силою, достатньою для ii змСЦщення на 3-4 см. ПСЦсля кожного стискування дозволяють груднСЦй клСЦтинСЦ розправитись (для наповнення порожнин серця СЦз вен), не вСЦдриваючи вСЦд неi рук. Непрямий масаж серця необхСЦдно поСФднувати СЦз штучною вентиляцСЦСФю легень, при цьому повСЦтря повинно видуватися через кожнСЦ пять натискувань (у момент вдиху масаж серця переривають) якщо допомогу надають двоСФ людей. Якщо допомогу надаСФ одна людина, то два видихання чергують з 15 натискуваннями.
Ускладнення: при грубому проведеннСЦ масажу можливСЦ переломи ребер СЦ грудини с пошкодженням легень, плевр, перикарду, крововиливи у пСЦдшкСЦрну СЦ перикардСЦальну клСЦтковину, розрив внутрСЦшнСЦх органСЦв.
Штучне дихання.
Перед початком штучноi вентиляцСЦi легень необхСЦдно переконатися у проходимостСЦ верхнСЦх дихальних шляхСЦв, вивести язик назовнСЦ, очистити ротову порожнину вСЦд слизу, кровСЦ. Хворого укладають горизонтально на спину, розстебнувши чи знявши заважаючий одяг. ПотрСЦбно стати справа вСЦд хворого, пСЦдвести праву руку пСЦд його шию, лСЦву кладуть на лоб СЦ максимально розгинають голову хворого у шийному вСЦддСЦлСЦ. ПСЦсля цього швидко виводять вперед нижню щелепу так, щоб нижнСЦ рСЦзцСЦ опинилися попереду верхнСЦх. Цього може виявитися достатнСЦм для вСЦдновлення спонтанного дихання у хворих у коматозному станСЦ (коли западаючий язик закриваСФ вхСЦд у гортань).
Для проведення респСЦрато